Регент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ре́гент (від лат. rego, «правити») — у монархічних державах тимчасовий правитель замість монарха (під час малолітства, хвороби дійсного монарха). Регент також призначався під час неможливості монарха виконувати свої обов'язки, його відсутності, або коли монарший рід скінчився.

За країною[ред.ред. код]

Ісландія[ред.ред. код]

Русь-Україна[ред.ред. код]

Росія[ред.ред. код]

Франція[ред.ред. код]

  • мати Людовика XIV, Анна Австрійська була регентом під час його малолітства;

Японія[ред.ред. код]

Ре́гент (【摂政】, せっしょう, сешшьō, «той, хто тримає управління») — імператорський регент в Японії. Признається у випадку неповноліття правлячого імператора або обіймання престолу імператором-жінкою. Традиційно обирався з членів імператорської родини, але з IX століття став призначатися з членів аристократичного роду Фуджівара. Пост регента передбачений чинним японським законодавством, зокрема Законом про імператорський дім 1949 року.

Згідно з японськими письмовими джерелами VIII століття першим регентом була напів-легендарна японська імператириця Джінґу (170269). Проте факт використання нею цього титулу і посади не підтверджений документами її епохи. Відповідно першим історичним регентом вважається принц Шьотоку. Він був призначений на цю посаду указом Імператора-жінки Суйко у 593 році.

Традиційно регенти призначалися з членів імператорської родини. Однак у 866 році цю посаду зайняв Фуджівара-но Йошіфуса, голова роду Фуджівара, що не мав кровних зв'язків з монаршим домом. Відтоді її обіймали виключкно піддані імператора, голови або члени аристократичних родів Японії.

Питанню регента присвячено Статті 16 — 21 Розділу ІІІ Закону про імператорський дім Японії, що є чинним від 1949 року. Він передбачає встановлення цієї посади рішенням Ради імператорського дому у випадку неповноліття імператора (Стаття 16.1[1]) або його неспроможності виконувати державні справи через тяжку душевну чи тілесну недугу або через інші вагомі причини (Стаття 16.2[1]). Призначення на посаду регента сессьо відбувається у наступному порядку: Великий син Імператора або Велкий онук Імператора, Імператорський принц або Принц, Імператриця, Імператриця-матір, Велика Імператриця-матір, Імператорська принцеса або Принцеса (Стаття 17.2[1]). Як правило на час виконання обов'язків регент не може притягуватися до кримінальної відповідальності (Стаття 21[1]).

Дивіться також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]