Арканджело Кореллі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арка́нджело Коре́ллі (іт. Arcangelo Corelli; 17 лютого 1653, Фузіньяно, Равенна - 8 січня 1713, Рим) - італійський скрипаль і композитор.
Походив зі стародавнього й впливового роду, що дав Італії відомих юристів, учених, поетів. Уже в дитинстві Корелли виявив блискучі музичні здібності, і у віці 13 років його відправили в Болонью навчатися скрипковій грі. Він займався в Дж.Бенвенуті, а також у венеціанця Л.Бруньолі. Став членом відомої Болонської філармонічної академії (1670).
В 1675 Корелли з'являється в Римі, де і розпочинає свою кар'єру. Він став частим гостем у палаці шведської королеви Христини; їй присвячені твори Кореллі, опубліковані в 1681, у її будинку відбулися перші виконання concertі grossі (опубліковані посмертно). В 1687 Кореллі поступив капельмейстером до кардинала Панфілі; пізніше був на службі у кардинала П.Оттобоні. 1706 року Кореллі був обраний членом престижної Аркадської академії, одночасно з ним у цю академію ввійшли Б.Пасквіні й А.Скарлатті.
У творчості Кореллі переважає скрипкова та камерно-інструментальна музика. За життя автора було опубліковано 4 збірки тріо-сонат для двух скрипок і basso continuo (op. 1, 1681; op. 2, 1685; op. 3, 1689; op. 4, 1694); збірку сонат для скрипки і basso continuo (op. 5, 1700). Посмертно опубліковано збірку concerti grossi (op. 6, 1714). В його творчості кристалізувалася форма тріо-сонати з контрастними частинами, його Сoncerti grossi підготували появу жанру скрипкового концерту.
Кореллі вважається засновником італійської скрипкової школи. Виконавські традиції Кореллі продовжили його учні - Л.Соміс, Ф.Гаспаріні, Ф.Джемініані. За свідченням його учнів і сучасників, виконавський стиль Кореллі відрізнявся винятковою виразністю й шляхетністю. Він умів бути ліричним, замисленим і зосередженим, і поряд із цим - схвильованим, патетичним і стрімким.
