Національність

Націона́льність — національна ідентичність, належність особи до певної нації (або іншої етнічної групи (спільності)), яка визначається як відмінними особливостями етнічної групи (мова, звичаї і традиції, культура, фізіологічні риси (належність до певного типу) тощо), яких дотримується особа, так і особистим почуттям належності до етнічної спільності — почуттям національної ідентичності. У деяких країнах (державах тощо) національність фіксується у документах, що посвідчують особу і найчастіше національність новонародженої дитини визначається національністю батьків.

В радянській традиції

В СРСР з моменту народження людини дані про його етнічну (в кровному, тобто — біологічному, расовому сенсі) належність заносились в його персональні дані — Свідоцтво про народження органів ЗАГС і далі — в «картку персонального обліку» МВС) — на основі «національності» його батьків. По досягненню громадянином СРСР віку 16 років йому видавався паспорт, куди «національність» вносилась однозначно і остаточно. В разі, коли «національність» батька і матері відрізнялись, паспортні органи МВС робили вибір, як правило на користь національності батька. Починаючи з 1975 (паспортна Реформа СРСР) громадянин мав право сам вибирати між національністю батька або матері. Але цей вибір, відповідно до «Закону про паспорти СРСР», він мав робити тільки один раз — при отриманні їм першого громадянського паспорта СРСР.

В агло-американській традиції

Етнічну належність, національність (англ. ethnicity) необхідно відрізняти від громадянства (англ. citizenship), що є правовими відносинами між людиною та державою, підданства, як наприклад, піддані Великої Британії (англ. British subjects) (виходить з ужитку), та належності до нації у широкому сенсі (англ. nationality), тобто до народу країни, що не має обмежень за походженням, мовою та культурою.

В німецькій традиції

В німецькій традиції та мовному вжитку існують наступні поняття:

• національність (нім. Nationalität) — належність до країни, нації, що закріплюється юридичним статусом громадянства; практично є синонімом державного підданства, громадянства (нім. Staatsangehörigkeit);
• етнічна належність (нім. Volkszugehörigkeit) — народність або належність до певної етнічної групи, так званої етнічної меншості;
• етнічне походження (нім. Volksabstammung) — етнічна належність батьків.

До німецької традиції також належить уточнення, диференціація щодо країни походження (в разі еміграції), етнічної (біологічної) та культурної, релігійної (конфесійної), а також мовної належністі.

В персональні документи — ідентифікаційну картку та німецький паспорт (нім. Personalausweis, Reisepass) вносяться дані тільки про громадянство.

У сучасній Україні

У паспорті громадянина України інформація про національність відсутня. Проте свідоцтво про народження містить дані про національність батьків. Також інформацію про національність необхідно вказати при оформленні приписного посвідчення та офіцерського білету^{[Джерело?]}.

Посилання

• Ентоні Д. Сміт. Національна ідентичність
• Олег Тягнибок. Графа "національність" в паспорті. - Виступ у Верховній Раді 9 вересня 2005 р.
• Нація та національність (реферат)

Див. також

• Нація