Арнольд фон Вінклер
| Арнольд фон Вінклер | |
|---|---|
| нім. Arnold von Winckler | |
.jpg) | |
| Народився |
17 лютого 1856[1][2] Ниса, Оппельн[d], Сілезія, Королівство Пруссія, Німецький союз |
| Помер |
24 липня 1937[1][2] (81 рік) Бад-Фраєнвальде, Меркіш-Одерланд, Бранденбург, Німеччина ·інфаркт міокарда |
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | офіцер |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Перша світова війна, Західний фронт, Східний фронт (Перша світова війна), Балканський театр воєнних дій Першої світової війни і Монастирська операція |
| Військове звання | генерал[1] і генерал від інфантерії |
| Нагороди |
  |
Арнольд фон Вінклер (нім. Arnold von Winckler; 17 лютого 1856, Нейссе, Королівство Пруссія — 24 липня 1945, Бад-Фраєнвальде, Третій Рейх) — німецький воєначальник Першої світової війни, генерал від інфантерії.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у сім'ї генерал-лейтенанта прусської армії. У 1873 році вступив на військову службу. З 1874 року — другий лейтенант. Закінчив Військову академію. У 1902—1906 роках — командир гвардійського стрілецького батальйону[3], із 1906 року — полковник. У 1906—1907 роках — командир 5-го Тюрінгського Великого герцога Саксонського піхотного полку. З 1910 року — генерал-майор. У 1910—1911 роках — командир 57-ї піхотної бригади, в 1911—1912 роках — інспектор піхотних шкіл. З 1912 року — генерал-лейтенант, командир 2-ї гвардійської дивізії.
Перша світова війна[ред. | ред. код]
На початку Першої світової війни продовжував командувати 2-ю гвардійською дивізією на Західному фронті, учасник битви на Марні. З березня 1915 року разом зі своєю дивізією воював на Східному фронті. З 29 червня 1915 року — командир 41-го резервного корпусу. З 11 вересня 1915 року — командир 4-го Карпатського резервного корпусу, учасник завоювання Сербії та боїв на Салонікському фронті. 27 листопада 1915 року нагороджений орденом Pour le Merite[4]. Із серпня 1916 року — командувач 11-ї німецької армії в Македонії[5]. У березні 1917 року отримав звання генерала від інфантерії.
З 5 червня 1917 року — командир 1-го армійського корпусу на Східному фронті. Брав участь у відбитті Червневого наступу російської армії. З 25 лютого 1918 року — командир 25-го резервного корпусу на Західному фронті, відзначився під час Третьої битви на Ені. Після завершення бойових дій вийшов у відставку.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Pour le Merite
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Catalog of the German National Library
- ↑ а б в Filmportal.de — 2005.
- ↑ Alfred von Besser: Stammliste der Offiziere und Sanitätsoffiziere des Garde-Schützen-Bataillons. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 150–151.
- ↑ Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 3: P–Z. Biblio Verlag. Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 543–545.
- ↑ Arnold von Winckler. prussianmachine.com. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 12 квітня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 3: P–Z. Biblio Verlag. Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 543—545.
- Alfred von Besser: Stammliste der Offiziere und Sanitätsoffiziere des Garde-Schützen-Bataillons. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 150—151.
|
