Артамонов Володимир Олександрович

Артамонов Володимир Олександрович
рос. Владимир Александрович Артамонов
Народився	14 липня 1924(1924-07-14) Нижній Ломов, Пензенська губернія, РСФРР, СРСР
Помер	10 липня 2010(2010-07-10) (85 років) Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	Криворізький національний університет (1955)
Посада	депутат Верховної Ради УРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Володимир Олександрович Артамонов (14 липня 1924, місто Нижній Ломов, тепер Пензенської області, Російська Федерація — 10 липня 2010, місто Київ) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Криворізького міськкому КПУ. Герой Соціалістичної Праці (30.03.1971). Депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го скликань. Член ЦК КПУ в 1971—1981 р.

Біографія

Народився у родині робітника-коваля. Навчався в Нижнєломовській середній школі № 2.

У 1941—1950 р. — бляхар (жерстяник), шофер військового заводу № 255 у місті Нижньому Ломові, диспетчер автомобільної колони автотранспортних підприємств Пензенської області РРФСР.

У 1950—1955 р. — студент Криворізького гірничорудного інституту, отримав спеціальність гірничий інженер.

Член КПРС з 1952 року.

У 1955 році, після закінчення інституту, працював гірничим майстром шахти «Гігант» рудоуправління імені Дзержинського у місті Кривому Розі.

У 1955—1960 р. — завідувач промислово-транспортного відділу Криворізького міського комітету КПУ Дніпропетровської області.

У 1960—1965 р. — 1-й секретар Жовтневого районного комітету КПУ міста Кривого Рогу.

Могила Володимира Артамонова та його родини, Байкове кладовище

У 1965—1967 р. — 2-й секретар Криворізького міського комітету КПУ.

У 1967—1973 р. — 1-й секретар Криворізького міського комітету КПУ Дніпропетровської області.

У квітні 1973 — 7 червня 1977 р. — 2-й секретар Одеського обласного комітету КПУ.

У травні 1977 — 21 жовтня 1988 р. — 1-й заступник голови Комітету народного контролю Української РСР.

У 1988—1991 р. — секретар правління Спілки економістів Української РСР.

У 1991—1999 р. — провідний інженер відділу нерудної промисловості Управління будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів корпорації «Украгропромбуд» у Києві.

Потім — на пенсії у Києві. Член ради Організації ветеранів України, делегат IV і V з'їздів ветеранів. Обирався Головою Ради Героїв Соціалістичної Праці міста Києва.

Помер за чотири дні до 86-го дня народження, 10 липня 2010 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі Києва (ділянка № 49а).

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (30.03.1971)
• орден Леніна (30.03.1971)
• орден Трудового Червоного Прапора (1966)
• орден Знак Пошани (1958)
• орден Жовтневої революції (1976)
• медалі
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
• дві Почесні грамоти Президії Верховної Ради Української РСР (12.07.1974, 13.07.1984)

Література

• Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

Посилання

• Артамонов Володимир Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• [1]^{[недоступне посилання з серпня 2019]}