Баб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Храм Ба́ба

Баб (повне ім'я: Сійїд Алі-Мухаммад, перс.: سيد علی ‌محمد‎ , 20 жовтня 18199 червня 1850) — пророк і засновник нової релігії бабізму (інакше - віра Бабі). Він був торговцем з Ширазу, який у віці двадцяти п'яти років оголосив себе довго очікуваним шиїтами Каїмом або Імамом Магді. Після цього він взяв собі титул Баб (араб.: باب‎ — «брама») та став лідером групи прихильників - бабітів. Актуаьність ідей Баба та його високі моральні якості спричинили швидке зростання кола прихильників нової релігії. Але з іншого боку це викликало репресії консервативної влади. У 1847р Баб був заарештований, але рух продовжував набирати силу. Репресії влади виклиали озброєну конфронтацію бабітів з іранським урядом у 1848-1852рр (бабітські повстання). Сам Баб перебував увесь цей час у в'язниці і був розстріляний 9 червня 1850р у місті Тебріз. Страта пророка сповита легендами про дива, які її супроводжували. Тіло пророка перенесено його вірними до Святої землі (нині територія Ізраїлю) і поховане там у Храмі Баба на схилі гори Кармель (у м. Хайфа). Вчення Баба (Байан) нараховує зараз близько 5 млн прихильників. У тому числі 350 тис. у самому Ірані, хоча вчення Баба переслідується тамтешньою теократичною владою.

Бахаї стверджують, що Баб був передвісником їх власної релігії. Багаулла, пророк і засновник бахаїзму, був учнем Баба та завжди називав себе послідовником Баба і виконавцем його пророцтв.