Кармель

Вид на гору Кармель з кібуцу Мааґан-Міхаель

Кармель (івр. הר הכרמל Гар га-Кармель/Керем Ель — буквально: "Божий виноградник"; араб. الكرمل Курмуль араб. جبل مار إلياس, Джабаль Мар Ельяс — буквально: гора Іллі Пророка) — гірська гряда, також часто згадується як гора Кармель чи як гірський хребет Кармель — гірський масив на північному-заході Ізраїлю. Зі заходу хребет обмежений Середземним морем, а з півночі — Хайфською затокою і долиною Звулун. На півдні і сході хребет потрохи понижується, переходячи в горби в районі міст Біньяміна на півдні і Йокнеам на сході (приблизно 25 кілометрів в кожну сторону). Зрештою, на сході горби швидко знову перетворюються в гори, які оточують долину ріки Йордан.

Назва гори «Виноградник Божий» (Керем-Ель) походить від винограду, котрий колись рясно ріс на її схилах. Вищий пік гори — чи хребту — знаходиться між містом Хайфа і друзським поселенням Осфія на південний-схід від Хайфи, в цьому місці висота хребту Кармель становить 546 метрів над рівнем моря. На цій вершині споруджено телевежу Хайфи. На сусідній вершині розміщений кампус Хайфського університету.

Кармель шанується віруючими всіх трьох основних монотеїстичних релігій. Ця гора вважається місцем житія пророка Іллі, місцем, звідки він, за переказами, вознісся на небо. На вершині гори пророк молив Бога про припинення трирічної посухи, а потім з трепетом стежив за появою в небі дощової хмари. Римський імператор Веспасіан приносив на цій горі жертву Юпітерові. З торжеством християнства на горі Кармель виникла ціла мережа монастирів. Найбільшим і відомим вважається католицький монастир ордену кармелітів. Своєю назвою орден зобов'язаний горі Кармель. Монастир цього ордена існує на горі з початку XIII століття. Він періодично руйнувався і знов відновлювався. У цьому вигляді монастир існує з початку XIX століття.

На західному схилі гори Кармель в печерах Табун і Схул у 1929-1934 були знайдені кісткові рештки людей разом з кам'яними знаряддями леваллуазького типу і кістками викопних тварин. У печері Табун виявлено майже повний скелет жінки неандертальського типу і нижню щелепу чоловічого черепа з виразним подбородочним виступом. У печері Схул відкриті кістки десяти скелетів різних ступенів збереження (характеризуються великими індивідуальними відмінностями й поєднанням неандерталських і сучасних особливостей у будові черепа та ін частин кістяка). Час їх існування - 45-40 тис. років тому. Одні вчені вважають, що населення печер Кармель - результат змішання людей неандертальського і сучасного типу; інші бачать в них еволюційний перехід від стародавніх людей до нових.

Джерела

• Хайфа
• Кармель. ВРЕ

Див. також

• Кремль