Батьківський Петро Анатолійович
| Петро Батьківський Петро Анатолійович Батьківський | |||
|---|---|---|---|
 Лейтенант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
22 грудня 1985 Кутківці (Тернопіль), Тернопіль, Українська РСР, СРСР | ||
| Смерть |
6 березня 2022 (36 років) Донецька область, Україна | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Петро Анатолійович Батьківський (22 грудня 1985, с. Кутківці (нині — однойменний район Тернополя) — 6 березня 2022, Донецька область) — лейтенант Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно). Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Петро Батьківський народився 22 грудня 1985 року в селі Кутківцях (нині — однойменний район Тернополя).
Закінчив Тернопільську загальноосвітню школу № 25, Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (2021).
З 2009 року чоловік служив у ЗСУ на контрактній основі. Під час окупації АР Крим у м. Феодосія тримав оборону військової частини, де потрапив до полону. Після звільнення з полону добровільно взяв участь у російсько-українській війні, зокрема у 2014—2017 роках пройшов Широкине, Талаківка, Гранітне, Лебединське, Водяне, Комінтернове, Троїцьке, Попасна Луганської та Донецької областей. Був командиром 1-ї мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти. Служив у 44-й окремій артилерійській бригаді м. Тернопіль.
З вересня 2021 року підрозділ під його командуванням локалізувався у селищі Піски Донецької області. 6 березня 2022 року отримав наказ про передислокацію — тримав оборону на панівній висоті. Загинув у бою.
Похований 10 квітня 2022 року на Кутківецькому цвинтарі.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1];
- почесний громадянин міста Тернополя (22 серпня 2022, посмертно)[2];
- відзнака президента України «За участь в антитерористичній операції».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 24 березня 2022 року № 160/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Рішення Тернопільської міської ради від 22 серпня 2022 року № 8/п17/02 «Про нагородження відзнаками Тернопільської міської ради».
Джерела[ред. | ред. код]
- Боденчук, Б. На Тернопільщині попрощалися з військовослужбовцем Петром Батьківським [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 10 квітня.
- Іноземцева, Ю. Воїн світла, який пішов на поклик Бога! В останню путь провели Героя Петра Батьківського [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.] // 20 хвилин. — 2022. — 10 квітня.
- Белякова, І. «Ця ніч буде дуже гаряча. Побажайте нам щастя і помоліться за нас», — останні слова Героя Петра Батьківського [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.] // 20 хвилин. — 2022. — 17 березня.
- Олійник, Д. Під час виконання завдання загинув тернополянин, лейтенант Петро Батьківський [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.] // 20 хвилин. — 2022. — 15 березня.
- Від рук окупантів загинув військовий з Тернополя Петро Батьківський (відео) [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.] // Тернополяни. — 2022. — 15 березня.
- В бою за Україну загинув мешканець Тернополя Петро Батьківський [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] // Погляд. — 2022. — 15 березня.
- У бою з окупантами загинув тернополянин Петро Батьківський [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] // Т1 Новини. — 2022. — 16 березня.
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
До Дня захисника України представляємо 3 церемонію нагородження «Доброволець Тернопільщини» на YouTube // Телеканал Тернопіль1. — 2020. — 20 жовтня. |
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |