Белькінд Лев Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Белькінд Лев Давидович
Народився 27 серпня 1896(1896-08-27)
Миргород, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 16 листопада 1969(1969-11-16) (73 роки)
Москва, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність інженер
Alma mater НТУ «ХПІ»
Галузь електротехніка
Заклад Московський енергетичний інститут
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
CMNS: Белькінд Лев Давидович у Вікісховищі

Лев Давидович Бєлькінд (нар. 27 серпня 1896 — пом. 16 листопада 1969) — радянський учений, інженер та історик, один з основоположників вітчизняної світлотехніки[1], популяризатор науки і техніки, автор численних публікацій про історію науки і техніки. Професор, доктор технічних наук.

Академічна діяльність професора Льва Белькінда пов'язана з МЕІ (Московським енергетичним інститутом), в якому в 1932 році він заснував кафедру світлотехніки на Фізико-енергетичному факультеті (ФІЗЕН).[2][3][4][5] У 1937 році він став першим деканом Електро-Фізичного факультету (ЕлФІЗ)[6]. Згодом, професор Лев Бєлькінд очолював кафедру історії техніки[7], а також співпрацював з Інститутом історії природознавства і техніки АН СРСР, з моменту його заснування в 1953-му році.[8]

Поліглот, який вільно говорив українською, російською, англійською, французькою, німецькою та іншими  європейськими мовами, професор Бєлькінд займався дослідженнями в галузі історії науки і техніки, як вітчизняної, так і зарубіжної. Він визнаний авторитет у галузі історії російської науки, є автором унікальних робіт, які досліджують життя і досягнення радянських учених, які підкреслюють їх внесок у світовий технологічний прогрес.[9][10][11]

За свої численні заслуги, професор Лев Бєлькінд був удостоєний звання Заслуженого діяча науки і техніки СРСР.

Коротка біографія[12][ред. | ред. код]

  • 27 серпня 1896 року Л. Д. Бєлькінд народився в місті Миргород на Полтавщині
  • З 1913 по 1919 роки він навчався у Харківському технологічному інституті (нині — Харківський політехнічний інститут)
  • 1923—1927 рр. — діяльність у головному електротехнічному управлінні ВРНГ СРСР і тресті «Об'єднані державні електротехнічні підприємства центрального району».
  • У 1928 році Лев Бєлькінд бере участь у I міжнародному конгресі з освітлювальної техніки
  • З 1930 по 1932 роки — він технічний директор заводу «Електросвітло»
  • 1932—1948 рр. — засновник і завідувач кафедри світлотехніки у Фізико-енергетичному факультеті МЕІ (ФІЗЕН)[13]
  • 1932—1938 рр. — засновник і головний редактор журналу «Світлотехніка»
  • У 1937 році він був обраний першим деканом Електро-Фізичного факультету МЕІ (ЕлФІЗ)
  • У 1938 році працював у лабораторії Московського електролампового заводу МЕЛЗ, при його створенні 
  • З 1946 по 1947 роки — Лев Бєлькінд член всесоюзної науково-технічної сесії із світлотехніки, Голова комісії із світлотехніки при відділенні технічних наук АН СРСР[14]
  • 1953—1969 рр. — співробітник Інституту історії природознавства і техніки АН СРСР
  • 1958 р. — робота в комісії з історії техніки в Політехнічному музеї
  • У 1961—1969 роках — член світлотехнічної комісії відділення технічних наук АН СРСР
  • 1962 р. — член Вченої Ради Політехнічного музею
  • 1968 р. — Л. Д. Бєлькінд бере участь у XII Міжнародному конгресі істориків науки
  • 16 листопада 1969 року професор Лев Бєлькінд помер у Москві

Частковий список праць[ред. | ред. код]

Біографічні Дослідження[ред. | ред. код]

  • Александр Николаевич Лодыгин, Очерк Жизни и Деятельности, Государственное Энергетическое Издательство, Москва, 1948
  • Александр Ильич Шпаковский, Государственное Энергетическое Издательство, Москва, 1949
  • Павел Николаевич Яблочков, Жизнь и Труды, Государственное Энергетическое Издательство, 1950, Второе издание: Павел Николаевич Яблочков 1847—1894, Иэдательство Академии Наук СССР, Москва, 1962[15]
  • П. Н. Яблочков. К пятидесятилетию со дня смерти (1894—1944), М.-Л. Госэнергоиздат. 1944
  • Карл Адольфович Круг, Москва-Ленинград, 1956[16]
  • Томас Альва Эдисон, Краткая Брошюра-Лекция, Издательство «Знание», Москва, 1957
  • Томас Альва Эдисон 1847—1931, Издательство «Наука», Москва, 1964[17]
  • Чарлз Протеус Штейнмец, Издательство «Наука», Москва, 1965
  • Андре-Мари Ампер, Издательство «Наука», Москва, 1968, Перевод на Болгарский: болг. Държавно Издательство "Техника", София, 1974
  • Клавдий Ипполитович Шенфер, 1885—1946 / Л. Д. Белькинд, П. Г. Грудинский, А. И. Москвитин. — М. ; Л. : Госэнергоиздат, 1957. — 76 с. — (Деятели энергетической техники.
  • Евгений Павлович Тверитинов 1850—1920. Очерк жизни и деятельности / Л. Д. Белькинд, А. Н. Мокеев, А. Е. Тверитинов. — М. ; Л. : Госэнергоиздат, 1962. — 119

Технічні Словники[ред. | ред. код]

  • Англо-русский танковый словарь, учебное пособие / Гл. ред. Л. Д. Белькинд; Ред.: Е. А. Чудаков, Д. С. Лотте., ГОСТехсиздат, 1943[18]
  • Яшунская Ф. И. Англо-русский словарь по каучуку и резине. Главный редактор профессор Л. Д. Белькинд, М. Гостехиздат 1944г
  • Белькинд Л. Д. Англо-Русский Политехнический Словарь, 1946[19][20]
  • Французско-русский политехнический словарь, Л. Д. Белькинд, Гостехиздат, 1948 (фр. Dictionary polytechnique francais-russe)[21]
  • Немецко-русский гидротехнический словарь. Издание 1949 г. — под. ред. проф. д-ра тех. наук Гришина М. М., гл.ред. проф. Белькинд Л. Д.
  • Международный электротехнический словарь. Под ред. Л. Д. Белькинда. 350 терминов. М., Физматгиз, 1958., Международный электротехнический словарь. Ред. Л. Д. Белькинд и Г. А. Тягунов. Пер. А. С. Гасюка. 600 терминов. М., Физматгиз, 1959.
  • Белькинд Л. Д. Международный светотехнический словарь. Русско-английский-французский-немецкий, 1963
  • Немецко-Русский химико-технологический словарь[22]
  • Англо-русский словарь по деталям машин, (с приложением алфавитного указателя русских терминов) / ред. : Л. Д. Белькинд. — М. : Физматлит, 1959[23]
  • Немецко-русский и русско-немецкий гидротехнический словарь Polyglossum. Под. ред. проф. д-ра тех. наук Гришина М. М., гл.ред. проф. Белькинд Л. Д., составитель проф. д-р. тех.наук. Бернштейн Л. Б. Словарная база расширена из картотеки проф. д-ра тех. наук Бернштейна (ок. 800 терминов) и совместной словарной базы НИИ УкрГипроводхоз и словарного издательства ЭТС (ок. 1500 современных терминов), © Словарное издательство ЭТС (Электронные и Традиционные Словари), М.- 2008
  • Белькинд Л. Д. Словарь светотехнических терминов на русском, немецком, английском и французском языках. — ГОНТИ,1939
  • Немецко-русский авиационный словарь, 1942
  • Англо-русский химико-технологический словарь, Государственное издательство технико-теоретической литературы, 1953

Підручники, навчальні посібники та монографії[ред. | ред. код]

  • Белькинд Л. Д. Электрические осветительные приборы ближнего действия (Электрические светильники). Энергоиздат, 1934
  • Белькинд Л. Д. Электроосветительные приборы ближнего действия. Госэнергоиздат, 1945
  • Белькинд Л. Д. Справочник по осветительной технике. — ОНТИ,1935
  • Каганов И. Л., Белькинд Л. Д. Промышленная электроника /Ред. Л. Д. Белькинд. — М.-Л.:Госэнергоиздат,1954

Книги про історію науки і техніки[ред. | ред. код]

  • Белькинд Л. Д., Конфедератов И. Я., Шнейберг Я. А. История техники. — Госэнергоиздат,1954
  • Белькинд Л. Д., Конфедератов И. Я., Шнейберг Я. А.), История техники, Москва-Ленинград, 1956[24][25][26]
  • Л. Д. Белькинд, О. И. Веселовский, И.Я Конфедератов и Я. А. Шнейберг. История энергетической техники, Издание второе, переработанное, Государственное энергетическое издательство, 1960[27]
  • 50 лет Московского ордена Ленина энергетического института имени В. М. Молотова 1905—1955, Белькинд Л. Д., Елизаров П. П., Мешков В. В. и др., Москва, 1955[28]
  • Белькинд Л. Д., Избранные труды по электричеству, Москва, 1956[29]
  • Голубцова В. А., Белькинд Л. Д., Глазунов А. А. История энергетической техники СССР /Под ред. Л. Д. Белькинда, А. А. Глазунова, В. А. Голубцовой и др.- В 3-х т.. — М.-Л.:Госэнергоиздат,1957

Статті про з історії науки і техніки опубліковані в збірниках[ред. | ред. код]

  • Труды по Истории Техники, Выпуск III, Издательство Академии Наук СССР, Москва, 1953, А. И. Шпаковский (Из фонда портретов деятелей науки и техники)
  • Труды по Истории Техники, Выпуск VI, Издательство Академии Наук СССР, Москва, 1953, Из истории открытия явления электрической дуги
  • Люди русской науки: Очерки о выдающихся деятелях естествознания и техники, Издательство «Техника», Москва, 1965, «Владимир Николаевич Чиколев (1845—1898)», "Михаил Осипович Доливо-Добровольский (1862—1919) / Л. Д. Белькинд; О. Н. Веселовский. ", «Павел Николаевич Яблочков (1847—1894)», «Евгений Павлович Тверитинов» (1850—1920), «Шпаковский Александр Ильич (1823—1881)», «Василий Владимирович Петров (1761—1834) С предисл. и вступ. статьей акад. С. И. Вавилова»[30]
  • Со-редактор и автор статей в Технической энциклопедии 1927 года[31]
  • ТЕРМИНОЛОГИЯ СВЕТОТЕХНИКИ: Выпуск 48. Под общей редакцией академика А. М. Терпигорева. Второе издание. — Москва: ЭТС. — 2002[32]
  • Белькинд Л. Д. Энергетическое образование. — Госэнергоиздат,1954. — МЭИ.Очерки по истории энергетической техники
  • Мешков В. В., Белькинд Л. Д. Светотехническое образование в СССР //Светотехника. — 1957
  • Белькинд Л. Д. Томас Альва Эдисон. К 25-летию со дня смерти //Электричество. — 1956
  • Белькинд Л. Д. Василий Владимирович Петров (1761—1834) //Электричество. — 1961
  • Белькинд Л. Д. К 150-летию опытов В. В. Петрова с электрической дугой 29(17)мая 1802 г. //Электричество. — 1952
  • Белькинд Л. Д. Галилео Феррарис //Электричество. — 1948
  • Белькинд Л. Д. Новая лампа с более высокой световой отдачей //Светотехника. — 1935

Автобіографія[ред. | ред. код]

  • Белькинд Л. Д., Моя автобиография, 1946[33]
  • Белькинд Л. Д., Моя автобиография (публикация М. В. Калашниковой), К 100-летию со дня рождения историка техники, Вопросы истории естествознания и техники, 1998, #3[34][35]
  • Белькинд Л. Д., Из прошлого. Отрывки Воспоминаний. 1957—1969[36]

Публікації та заходи присвячені пам'яті Льва Давидовича[ред. | ред. код]

  • Памяти Льва Давидовича Белькинда, Г. И. Ашкенази, Светотехника , № 8, 1986.[37]
  • Историк техники Л. Д. Белькинд и его рукописное наследие, М. В. Калашникова, Вопросы истории естествознания и техники, 1998, #3[38]
  • 17.10.2016 — В читальном зале обслуживания научной литературой ( Научно-техническая библиотека МЭИ, 4-й этаж) представлена выставка «Л. Д. Белькинд. 120 лет со дня рождения».​​[39]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ vivliophica.com
  2. ↑ Illuminator — Magazine of Lighting Solutions, Number 1, 2002 (Russian) — Interview with Prof. Ataev, Head of Department (Russian) Ученье- свет, а неученье - тьма. Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 29 березня 2008.
  3. ↑ Illuminator — Magazine of Lighting Solutions, Number 3(17), 2005 (Russian) Светотехническое образование: традиции и современность (рос.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 29 березня 2008.
  4. ↑ History of Lighting Engineering Department, Clio Soft free indexed collection of reference works. Copyright © 2008 Clio Soft (Russian) [1] [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Московский Энергетический институт Кафедра светотехники, Москва (рос.). Архів оригіналу за 4 грудня 2007.
  6. ↑ History of the Department of Lighting Engineering, Moscow Power Engineering Institute site (Russian) — История кафедры. Архів оригіналу за 17 березня 2008. Процитовано 29 березня 2008.
  7. ↑ Воспоминания о МЭИ в 1950-х годах. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
  8. ↑ Воспоминания о работе в институте. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 6 травня 2018.
  9. ↑ Citation in the article regarding Thomas Edison (Russian)[недоступне посилання з Сентябрь 2017]
  10. ↑ Sources mentioning in the article regarding Karl Krug. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
  11. ↑ Mentioning in the article «Analysis of priorities in science and technologies», Slovo (Russian) アーカイブされたコピー. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 29 березня 2008.
  12. ↑ Official reports stored in the Russian State Archives (Russian). Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 6 травня 2018.
  13. ↑ История кафедры светотехники МЭИ[недоступне посилання з лютого 2019]
  14. ↑ ТЕРМИНОЛОГИЯ СВЕТОТЕХНИКИ: Выпуск 48. Под общей редакцией академика А. М. Терпигорева Второе издание. — М.: ЭТС. — 2002 [2][недоступне посилання з травня 2019]
  15. ↑ Reference on the book (Russian) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2012. Процитовано 6 травня 2018.
  16. ↑ Short reference on the monograph. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
  17. ↑ In the library of the Moscow Engineering Physics Institute (Russian)[недоступне посилання з лютого 2019]
  18. ↑ Reference in the V. V. Mayakovsky Library (Russian)[недоступне посилання]
  19. ↑ English-Russian Polytechnical Dictionary @ Amazon.co.uk[недоступне посилання з лютого 2019]
  20. ↑ Dictionary for Sale at the Purabelle Books — in Cambridge. Архів оригіналу за 5 квітня 2008. Процитовано 6 травня 2018.
  21. ↑ The dictionary in the libraru of Hokkaido University (Japanese). Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 6 травня 2018.
  22. ↑ Dictionary for Sale at the online Hungarian book store (Hungarian)[недоступне посилання з лютого 2019]
  23. ↑ Dictionary of Machine Elements in the University Library in Tirol, Austria (German) [3] [Архівовано 10 лютого 2012 у Wayback Machine.]
  24. ↑ In the online library Нефть и Газ (Russian). Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 6 травня 2018.
  25. ↑ The book in the library of the Hokkaido University (Japanese). Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 6 травня 2018.
  26. ↑ The book in the library of the Irkutsk Russian State University (Russian) [4] [Архівовано 21 грудня 2007 у Wayback Machine.]
  27. ↑ History of Energy Engineering in the Library of Energotrade.ru site (Russian) アーカイブされたコピー. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 29 березня 2008.
  28. ↑ 50 years of MPEI book @ urss.ru (Russian). Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 6 травня 2018.
  29. ↑ Book in the MPEI literature list (Russian). Архів оригіналу за 13 квітня 2008. Процитовано 6 травня 2018.
  30. ↑ Articles in the library of the Russian State Technical University in Irkutsk (Russian) [5] [Архівовано 26 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  31. ↑ [6] [Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]Список статей [Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  32. ↑ Contribution to the book[недоступне посилання з лютого 2019]
  33. ↑ Book reference in the online public library. Архів оригіналу за 11 квітня 2008. Процитовано 6 травня 2018.
  34. ↑ The publication in the library of the Irkutsk Russian State University (Russian) [7] [Архівовано 21 грудня 2007 у Wayback Machine.][8] [Архівовано 5 червня 2011 у Wayback Machine.]
  35. ↑ List of articles published in 1998 in the VIET Journal(Russian). Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
  36. ↑ Из прошлого. Отрывки Воспоминаний. (Russian)
  37. ↑ History of the lighting engineering faculty, MPEI[недоступне посилання з лютого 2019]
  38. ↑ Вопросы истории естествознания и техники, 1998, #3 (Russian). Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 6 травня 2018.
  39. ↑ Выставка «Лев Давидович Белькинд. 120 лет со дня рождения». Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.

Додаткова інформація[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Белькінд_Лев_Давидович&oldid=40425260