Беноццо Гоццолі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Беноццо Гоццолі
058 le vite, benozzo gozzoli.jpg
Народився 1420
Скандіччі
Помер 4 жовтня 1497(1497-10-04)
Пістоя
Національність італієць
Ім'я при народженні Benozzo di Lese
Діяльність художник, скульптор
Конфесія католицтво
Батько Лезі ді Сандро
Діти 2 сини

Беноццо Гоццолі (*1420 — †4 жовтня 1497) — італійський художник, скульптор часів Відродження.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у містечку Скандіччі у родині кравця Лезі ді Сандро. У 1427 році разом із родиною переїздить до Флоренції. Маючи природній хист до малювання йде учнем до художника Фра Анжеліко. Згодом допомагав вчителю в оздобленні церкви Святого Марка. З 1437 року працював самостійно, викрв власну майстерню. У 1444—14445 виконував низку робіт разом з Лоренто й Вітторіо Гіберті (зокрема Баптистерій у Флоренції).

У 1447–1449 роках виконував роботи на замовлення пап римських Євгенія IV та Миколи V у Ватиканському палаці.

у 1449 році перїздить до Орв'єто. Тут він перебував до 1450 року, коли отримав замовлення від Монтефалько, у 1352 році — від монахів з Нарні. У 1453–1456 роках виконує малюнки у Вітербо, а у 1456–1459 роках — у Перуджі. У 1456 році бере участь в оформленні церемонії інтронизації папи римського Пія II.

У 1459 році повертається до Флоренції. Тут Гоццолі одружується, виконує замовлення родини Медичі, інших заможних громадян. Втім вже у 1464 році працює для церков міста Сан-Джиміньяно. Тут також плідно працює до 1467 року, коли перебирається до Пізи. Відкриває свою майстерню, яка діє до 1495 року, коли Гоццолі повертається до Флоренції. Але тут він перебував недовго, вже у 1496 році на запрошення місцевої громади переїздить до Пістої.

Сконав Беноццо Гоццолі 4 жовтня 1497 року у Пістої під час епідемії мору.

Творчість[ред.ред. код]

У нього помітно новий підхід у відображення природи, любив передавати людські характери. Картині яскраві, живі у проявах людей та об'єктів. Його пейзажі переповнені птахами й тваринами, особливо собаками, вони різноманітніші, ніж у попередників. Кольори цього художника дуже яскраві і святкові. В живописі він використовував техніку темпери. Мав велику працйовитість, в доробку Гоццолі біля 80 картин, фресок, мініатюр.

Знався також на скульптурі. У 1445–1448 роках для дверів Флорентійського баптистерію виконав дві скульптурні композиції — «Візит цариці Савської до Соломона» та «Взяття Єрихону».

Найвизначніші твори:

  • Викрадення Олена. 1437–1439 роки
  • Мадонна з немовлям. 1440–1445 роки
  • Мадонна з немовлян. Церква Санта Марія сопра Мінерва у Римі, 1449 рік
  • Фрески монастиря Святого Фортуната у Монтефалько, 1450 рік
  • Фрески для Каплиці волхвів палацу Медичі-Рікарді, Флоренція, 1459–1460 роки
  • Вівтар Сакри Сонверсачо, Флоренція, 1461 рік
  • Фреска «Життя Святого Себастьяна», 1464 рік.
  • Фрески для церкви Святого Августина. Сан-Джиміньяно, 1464–1465 роки
  • Цикл з 25 фресок, Кампосанто, Піза, 1465–1485 роки
  • Тріумф святого Фоми Аквінського для пізанського собору (сьогодні фрагменти зберігаються у Луврі), 1470–1475 роки
  • Зняття з хреста, 1497 рік
  • Воскресіння Лазаря, 1497 рік

Родина[ред.ред. код]

Про дружину немає відомостей. У Гоццолі було два сини: Франциско та Алессіо, які стали учнями свого батька.

Джерела[ред.ред. код]

  • Anna Padoa Rizzo, Benozzo Gozzoli, pittore fiorentino, Firenze, Edam, 1972
  • Diane Cole Ahl, Benozzo Gozzoli, New Haven, Yale University Press, 1996