Битва під Білим Каменем
| Битва під Білим Каменем | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Польсько-шведська війна 1600—1611 | |||||||
| Координати: 58°53′21″ пн. ш. 25°34′19″ сх. д. / 58.88916666669444311° пн. ш. 25.57194444447222281° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Швеція
|
 Річ Посполита
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Арвід Столарм Алонсо Качо де Кануто |
Ян-Кароль Ходкевич | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 6 000 | 2 300 | ||||||
| Втрати | |||||||
| ~ 3 000 вбитих | 81 убитий ~ 100 поранених | ||||||
Битва під Білим Каменем (Битва під Вайсенштейном) — битва польсько-шведської війни (1600—1611), яка відбулась 25 вересня 1604 року біля міста Білий Камінь (Вайсенштейн, нім. Weissenstein, зараз Пайде, Естонія).
Передумови[ред. | ред. код]
Замок Білий Камінь був зайнятий польськими військами у 1602 році. Це був стратегічно важливий замок шведської Естляндії на шляху з Ревеля у Дерпт.
У 1604 році шведське військо під командуванням Арвіда Столарма та іспанця Алонсо Качо де Кануто, підсилене угорськими, шотландськими та німецькими найманцями, було перекинуте в Естляндію.
Хід битви[ред. | ред. код]
11 вересня 6-тисячне військо покинуло Ревель і 15 вересня підійшло до Білого Каменю і розпочало облогу. 23 вересня відбувся перший штурм міста, який був відбитий з великими втратами для нападників.
24 вересня на допомогу оборонцям підійшло військо ВКЛ кількістю 2 300 чоловік під командуванням гетьмана Яна-Кароля Ходкевича.
Поле битви лежало між дорогою, лісом та заболоченою рівниною. Арвід Столарм вишикував рейтарів у караколь, а за ними розмістив піхоту, щоб ворог не розбив кінноту та піхоту окремо. Потужний лівий фланг складався з німецьких найманців, якими командував Алонсо Качо де Кануто. Він прикривав шлях на Ревель. Правий фланг складався з фінів. Їх слабкість компенсувалась природними перепонами. У центрі розміщувались шведські війська, якими командував особисто Столарм.
Ходкевич поставив на свій правий фланг гусарів, у центрі піхоту, рейтарів та легку артилерію, на лівому фланзі — татар та козаків. Він вирішив атакувати сильний лівий фланг ворога, розраховуючи, що після його розгрому рухне все шведське шикування.
Гусари атакували лівий фланг шведів, зруйнувавши караколь. Потім вони вперлись у піхоту, але загибель Алонсо Качо де Кануто зруйнувала шведську оборону. У бій рушили центр і лівий фланг поляків. шведська армія була загнана у болото і знищена.
Наслідки[ред. | ред. код]
Шведська армія втратила близько 3 000 убитими, 21 хоругву, 6 гармат і весь обоз. Втрати Ходкевича становили 81 убитого і близько 100 поранених. Але Ходкевич не зміг скористатись результатами перемоги. Через прихід зими, епідемії, голод та затримку у виплаті платні частина його солдатів вчинила бунт і покинувши військо, пішла на південь. Згодом вони бирали своїм командиром Олександра Юзефа Лісовського, який не брав участі у битві.
Джерела[ред. | ред. код]
- Белакаменская бітва 1604 / Вялікає Княства Літоўскае. Энцыклапедыя ў двух тамах/Мінск, «Беларуская энцыклапедыя імя Петра Броўкі», 2007. ISBN 978-985-11-0393-1
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Білим Каменем
|
