Боннський огляд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бо́ннский о́гляд (нім. Bonner Durchmusterung, BD) — зоряний каталог, складений під керівництвом Фрідріха Аргеландера у 1852-1859 роках у Боннській обсерваторії. Опублікований у 1859-1862 роках. Повна версія каталога (із доповненням) містить близько 458 тис. зір до 9,5 зоряної величини[1].

Основний каталог[ред.ред. код]

Для складання каталога використовувася 3-х дюймовий рефрактор Боннської обсерваторії. Для картографування небосхил було поділено на сферичні пояси, паралельні небесному екватору, шириною 1° за схиленням.

Позначення зір у Боннському огляді побудовано таким чином:

  • спочатку йде префікс BD (позначає каталог);
  • потім подається схилення нижньої (південної) межі поясу;
  • далі йде номер у поясі. Зірки перелічено за зростанням прямого піднесення починаючи з 0h.

Таким чином зірка Вега позначається як BD +38°3238

До основного каталогу потрапило 324 198 зір до 9,5m, розташованих на схиленнях від +90° (Північний полюс) до -2° [2].

Доповнення каталогу[ред.ред. код]

1886 року побачив світ так званий Південний Боннський огляд (нім. Südliche Bonner Durchmusterung, SBD), виконаний помічником Аргеландера Едуардом Шенфельдом. Для цієї мети Шенфельд використав 6-дюймовий рефрактор Боннської обсерваторії. SBD поширив каталог до −23° (за схиленням) и додав до каталогу 137 834 зірки. Слід відзначити, що SBD завжди включався до BD і не розповсюджувався окремо.

Далі боннський огляд було поширено до південного полюса іншими обсерваторіями.

Кордовський огляд[ред.ред. код]

Кордовський огляд було випущено 1908 року в м.Кордова (Аргентина). Він (Cordoba Durchmusterung, CD або CoD) поповнив Боннський огляд до Південного полюсу та збільшив кількість об'єктів каталогу до 613 959.

Кейпський фотографічний огляд[ред.ред. код]

До Боннского огляду також включають фотографічний Кейпський (Капський, Кейптаунський) огляд (Cape Photographic Durchmusterung, СР або CpD), виданий у 18961900 роках. Фотографування неба здійснювалося в Кейптаунській обсерваторії під керівництвом Девіда Ґілла у 1885-1889 роках. Фотопластинки надсилалися на вивчення Якобусу Каптейну до Гронінгену. Каталог містив 454 875 зір Південної півкулі неба (повністю — до 9,5m, а від схилення -19° до Південного полюсу світу — аж до 12m).

Значення[ред.ред. код]

Сукупність перелічених вище каталогів під загальною назвою Durchmusterung (скорочено - DM) була основним зоряним каталогом майже сторіччя. Наступний подібний огляд було зроблено майже через 150 років після публікації Аргеландера під час космічного експерименту Гіппаркос[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Боннський огляд // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 58. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  2. І.А. Климишин Історія астрономії, стор. 611
  3. Миронов А. В. (2005). «Основы астрофотометрии». с. 41. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2012-09-07. (рос.)

Зовнішні посилання[ред.ред. код]

Bonner Durchmusterung (Argelander 1859-1903) at VizieR Service, Centre de Données astronomiques de Strasbourg