Вега
 Вега в космічному телескопі Спитцера |
|
| Дані спостереження Епоха J2000 |
|
|---|---|
| Сузір’я | Ліра |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Видима зоряна величина (V) | +0,03 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A0V |
| Показник кольору (B-V) | 0,00 |
| Показник кольору (U-B) | −0,01 |
| Тип змінної | δ Щита |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −13,5 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 201,02 мас/р Схил.: 287,46 мас/р |
| Паралакс (π) | 129,01 ± 0,52 мас |
| Відстань | 25,27 св. р. (7,751 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
0,58 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 2,6 M☉ |
| Радіус | 2,73 R☉ |
| Світність | 51 L☉ |
| Ефективна температура | 9,300 K |
| Металічність | 63% |
| Обертання | 12,5 ч |
| Вік | 3,5 × 108 млрд. років |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Vega |
Ве́ґа (від араб. النسر الواقع — «падаюча шуліка») (α Ліри) — найяскравіша зірка у сузір'ї Ліри, п'ята за яскравістю зірка нічного неба, друга після Арктура в північній півкулі. Порівняно близька зірка (25 світлових років від Землі), і, разом з Арктуром і Сіріусом, одна з найяскравіших зірок.
Вега була полярною зіркою близько 12 000 до н. е. і стане полярною знову приблизно через 12 000 років внаслідок прецесії. Вега була першою зіркою після Сонця, в якої сфотографували спектр, та однією з перших зір, відстань до якої виміряли за допомогою паралаксу.
Українська народна назва Веги — Ткаля. В ніч на Івана Купала, вона зустрічається з Альтаїром — Пастухом.
Зміст |
Спостереження [ред.]
Вега утворює одну з вершин літнього трикутника, у середніх широтах північної півкулі влітку вона спостерігається неподалік зеніту. Видима зоряна величина становить 0,03m. Раніше Вега слугувала для калібрування фотометричної шкали та була точкою відліку для виміру зоряних величин: її величину вважали за нуль. Але від такого початку шкали відмовилися, коли з'ясувалося, що вона є пульсуючою змінною типу δ Щита[1].
Фізика [ред.]
Вега є зіркою головної послідовності і має спектральний клас A0V, тобто, трохи гарячіша Сіріуса (його спектральний клас — A1V). Вона приблизно вдвічі масивніша та в 50 разів яскравіша Сонця. Хімічний склад атмосфери подібний до сонячного. Її часто застосовують як стандарт для порівняння основних характеристик зір. Вега перебуває досить близько від Сонця — на відстані 25,3 св. років.
Пиловий диск [ред.]
1983 року космічна обсерваторія IRAS виявила інфрачервоне випромінювання в області розміром близько 140 а.о. навколо Веги. Випромінювання виходить від диску, що складається з пилових і крижаних часток, і нагрівається зіркою. За спостереженнями космічного телескопа Спітцера, опублікованими 2005 року[2], у діапазоні 160 мкм диск має радіус не менш 815 а.о. Передбачається, що на відстанях 80-200 а.о. перебуває хмара, аналогічна поясу Койпера в сонячній системі, а більш далекі частки «видуваються» звідти випромінюванням зірки.
Див. також [ред.]
Виноски [ред.]
- ↑ On the variability of Vega, Vasil'yev et al., 1989
- ↑ The Vega Debris Disk — A Surprise from Spitzer
Посилання [ред.]
- Вега // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 63. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
