Вега

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вега
Vega Spitzer.jpg
Вега в космічному телескопі Спитцера
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Ліра
Пряме піднесення 18h 36m 56,3s
Схилення +38° 47′ 01,0″
Видима зоряна величина (V) +0,03
Характеристики
Спектральний клас A0V
Показник кольору (B-V) 0,00
Показник кольору (U-B) −0,01
Тип змінної змінна типу δ Щита
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −13,5 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 201,02 мас/р
Схил.: 287,46 мас/р
Паралакс (π) 129,01 ± 0,52 мас
Відстань 25,27 св. р.
(7,751 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
0,58
Фізичні характеристики
Маса 2,6 M
Радіус 2,73 R
Світність 51 L
Ефективна температура 9300 K
Металічність 63%
Обертання 12,5 ч
Вік 0,455±0,013[1] млрд. років
Інші позначення
Альфа Ліри, Alpha Lyrae, α Lyrae, 3 Lyr, HR 7001, BD +38°3238, HD 91262, SAO 67174, FK5: 699, HIP 91262, GJ 721, GCTP 4293.00, LTT 15486, CCDM 18369+3847, PPM 81558.
Посилання
SIMBAD дані для Vega

Ве́ґа (від араб. النسر الواقع‎ — «падаюча шуліка») (α Ліри) — найяскравіша зоря в сузір'ї Ліри, п'ята за яскравістю зоря нічного неба, друга після Арктура в північній півкулі. Порівняно близька (25 світлових років від Землі), та, разом з Арктуром і Сіріусом, одна з найяскравіших зір.

Вега була полярною зіркою близько 12 000 до н. е. і знову стане полярною приблизно через 12 000 років внаслідок прецесії. Вега була першою зіркою після Сонця, в якої сфотографували спектр, та однією з перших зір, відстань до якої виміряли за допомогою паралаксу.

Українська народна назва Веги — Ткаля. У ніч на Івана Купала, вона зустрічається з Альтаїром — Пастухом[Джерело?].

Спостереження[ред.ред. код]

Вега утворює одну з вершин літнього трикутника, у середніх широтах північної півкулі влітку вона спостерігається неподалік зеніту. Видима зоряна величина становить 0,03m. Раніше Вега слугувала для калібрування фотометричної шкали та була точкою відліку для виміру зоряних величин: її величину вважали за нуль. Але від такого початку шкали відмовилися, коли з'ясувалося, що Вега є пульсуючою змінною типу δ Щита[2].

Фізика[ред.ред. код]

Вега є зорею головної послідовності і має спектральний клас A0V, тобто, трохи гарячіша Сіріуса (його спектральний клас — A1V). Вона приблизно вдвічі масивніша та в 50 разів яскравіша Сонця. Хімічний склад атмосфери подібний до сонячного. Її часто застосовують як стандарт для порівняння основних характеристик зір. Вега перебуває досить близько від Сонця — на відстані 25,3 св. років.

Пиловий диск[ред.ред. код]

1983 року космічна обсерваторія IRAS виявила інфрачервоне випромінювання на ділянці розміром близько 140 а.о. навколо Веги. Випромінює диск, який складається з пилових і крижаних часток і нагрівається зорею[3]. За спостереженнями космічного телескопа Спітцера, у діапазоні 160 мкм диск має радіус щонайменше 815 а.о. Вважається, що на відстані 86—200 а.о. від Веги розташована хмара, подібна до поясу Койпера в Сонячній системі, а невеликі частинки «вимітаються» звідти випромінюванням зорі[4].

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Jinmi Yoon and Deane M. Peterson and Robert L. Kurucz and Robert J. Zagarello (2010). «A New View of Vega's Composition, Mass, and Age». The Astrophysical Journal 708 (1). с. 71. doi:10.1088/0004-637X/708/1/71.  Текст «0004-637X-708-1-71 » проігноровано (довідка)
  2. Vasil'yev et al. (1989). «On the variability of Vega». 
  3. Вега // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 63. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  4. «The Vega Debris Disk — A Surprise from Spitzer». Astrophys.J. 628. 2005. с. 487–500. 


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.