Вега

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Вега

Вега в космічному телескопі Спитцера
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Ліра
Пряме сходження 18h 36m 56,3s
Схилення +38° 47′ 01,0″
Видима зоряна величина (V) +0,03
Характеристики
Спектральний клас A0V
Показник кольору (B-V) 0,00
Показник кольору (U-B) −0,01
Тип змінної δ Щита
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −13,5 км/c
Власний рух (μ) RA: 201,02 мас/р
Dec.: 287,46 мас/р
Паралакс (π) 129,01 ± 0,52 мас
Відстань 25,27 св. р.
(7,751 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
0,58
Физичні характеристики
Маса 2,6 M
Радіус 2,73 R
Яскравість 51 L
Температура 9,300 K
Металічність 63%
Обертання 12,5 ч
Вік 3,5 × 108 років
Інші позначення
Альфа Ліри, Alpha Lyrae, α Lyrae, 3 Lyr, HR 7001, BD +38°3238, HD 91262, SAO 67174, FK5: 699, HIP 91262, GJ 721, GCTP 4293.00, LTT 15486, CCDM 18369+3847, PPM 81558.


Ве́ґа (араб. вакі «падаюча») (α Ліри) — найяскравіша Зірка у сузір'ї Ліри, п'ята за яскравістю Зірка нічного неба, друга після Арктура в північній півкулі. Це — відносно близька зірка (25 світлових років від Землі), і, разом з Арктуром і Сіріусом, одна з найяскравіших зірок.

Вега була полярною зіркою близько 12,000 до н. е. і стане полярною знову приблизно через 12000 років у результаті прецесії. Вега була першою зіркою після Сонця, в якою фотографували спектр. До того ж, Вега була однією з перших зірок, відстань якої визначили через паралакс вимірювання. Вега служила для калібрування фотометричного масштабу яскравості.

Українська народна назва Веги — Ткаля. В ніч на Івана Купала, вона зустрічається з АльтаїромПастухом.

Зміст

[ред.] Спостереження

Вега творить одну з вершин літнього трикутнику, у середніх широтах північної півкулі влітку вона спостерігається недалеко від зеніту. Видима зоряна величина становить 0,03. Раніше Вега служила точкою відліку для виміру зоряних величин, і її величина приймалася за нуль, але від цього початку шкали відмовилися, коли з'ясувалося, що вона є пульсуючою змінною типу δ Щита[1].

[ред.] Фізика

Вега є зіркою головної послідовності і має спектральний клас A0V, тобто, трохи яскравіше Сиріуса — його спектральний клас A1V. Вона приблизно вдвічі важче й в 50 разів яскравіше Сонця. Вега перебуває досить недалеко від Сонця — на відстані 25,3 св. років.

[ред.] Пиловий диск

В 1983 космічна обсерваторія IRAS виявила інфрачервоне випромінювання в області розміром порядку 140 а.о. навколо Веги. Випромінювання виходить від диска, що складається з пилових і крижаних часток, і нагрівається зіркою. За спостереженнями космічного телескопу Спитцера, опублікованими в 2005[2], у діапазоні 160 мкм диск має радіус не менш 815 а.о. Передбачається, що на відстанях 80-200 а.о. перебуває хмара, аналогічна поясу Койпера в сонячній системі, а більш далекі частки «видуваються» звідти випромінюванням зірки.

[ред.] Виноски

  1. On the variability of Vega, Vasil'yev et al., 1989
  2. The Vega Debris Disk — A Surprise from Spitzer, astro-ph/0504086

[ред.] Посилання


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Особисті інструменти