Боресков Георгій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Георгій Боресков
вірм. Георгий Константинович Боресков
Народився 7 (20) квітня 1907(1907-04-20)
Російська імперія Омськ, Акмолінська область, Російська імперія
Помер 23 квітня 1938(1938-04-23) (31 рік)
РРФСР Новосибірськ, Російська РФСР
Поховання Південне кладовище[d]
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність росіянин
Діяльність хімік
Alma mater Одеський химічний інститут
Галузь Хімія
Заклад Міністерство землеробства Російської імперії
Інститут виноградарства та виноробства ім. В. Є. Таїрова
Науковий ступінь Доктор хімічних наук
Науковий керівник Іван Ададуров
Відомі учні Кирило Замараєв
Валентин Пармон
Василь Власенко
Аспіранти, докторанти Zinfer Ismagilovd
Членство Академія наук СРСР
У шлюбі з Євгенія Миколаївна
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Особ. сторінка prometeus.nsc.ru/science/schools/boreskov/

Гео́ргій Костянти́нович Боре́сков (рос. Георгий Константинович Боресков, нар. 7 (20) квітня 1907(19070420), Омськ, Акмолінська область — пом. 12 серпня 1984, Новосибірськ) — російський вчений, хімік та інженер, член-кореспондент АН СРСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 7 (20) квітня 1907(19070420) року в місті Омськ. Дитинство Георгія Костянтиновича пройшло в Одесі, куди по службі переїхала сім'я. У 1916 році батьки розлучилися, і вітчимом Георгія Костянтиновича став Микола Олександрович Патон — полковник російської армії, військовий інженер.

Так як молодий вчений вже в інституті відмінно себе проявив, його приймають на посаду наукового співробітника в лабораторію каталізу Одеського хіміко-радіологічної інституту. Керівником лабораторії в цей період був професор Іван Ададуров, відомий своїми дослідженнями в сфері створення каталізаторів. Боресков активно працював під його керівництвом, і вже в перший рік видає спільно з професором шість наукових статей у «Журналі хімічної промисловості». Вже тоді він починає формувати власну концепцію каталізу, засновану на хімічній природі цього явища. У 1932 році Георгій Костянтинович очолив лабораторію каталізу в Одеському хіміко-радіологічному інституті, головою якої він залишався до 1937 року, і майже одночасно — кафедру процесів і апаратів в Одеському хіміко-технологічному інституті, не будучи навіть кандидатом наук.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В Одесі, в домі де працював вчений встановлена меморіальна дошка.=

Джерела[ред. | ред. код]