Портал:Хімія

Розділ Вікіпедії: Хімія
Проект  |  Портал (Скор.: П:ХІМ)

Головна сторінка • Поточні події • Портал спільноти • Список порталів

---

Автомобілі • Азія • Анархізм • Аніме та манґа • Астрономія • Африка • Біографії • Біологія • Болгарія • Бутан • Вінниця • Гаррі Поттер • Географія • Глухів • Греція • Громадянське суспільство • Дніпропетровська область • Донецьк • Донеччина • Друга світова війна • Етнологія • Євпаторія • Європа • Зимові види спорту • Ізраїль • Індія • Індуїзм • Ірландія • Історія • Каталонія • Київ • Китай • Кінематограф • Кіровоград • Кіровоградщина • Комунізм • Крим • Література • Луганщина • Львів • Маркетинг • Математика • Медицина • Мистецтво • Музика • Нейробіологія • Одеса • ПАР • Пластунство • Польща • Право • Православ'я • Програмування • Протестантизм • Психологія • Росія • Румунія і Молдова • СНІД • Собаки • СРСР • Спорт • Сумщина • Сучасна українська література • Теніс • Тернопільщина • Техніка • Туризм • Удмуртія • Узбекистан • Україна • Українська діаспора • Українська література • Українська мова • Українська повстанська армія • Український рок • Фізика • Філософія • Формула-1 • Фортифікація • Франція • Футбол • Харків • Харківщина • Хімія • Храми східної традиції • Християнство • ЧЄ з футболу 2012 • Черкаси • Черкащина • Шахи • Японія

Портал

Обговорення порталу

Проект

Обговорення проекту

Учасники проекту

Хімічний портал редагування  Хімія Хімія — одна з наук про природу, вона вивчає хімічні перетворення речовин, тобто такі перетворення, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин із новими властивостями. Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, залежності властивостей речовин від їх складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин у інші, поширення хімічних речовин у природі та способи їх одержання, реакції хімічних сполук, а також практичне використання цих реакцій. Навігація порталом Вибране зображення • В новинах • Відомі хіміки • Вибрана стаття • Добра стаття • Вибрана біографія • Вибрана хімічна реакція • Вибрана речовина • Події місяця • Чи знаєте Ви, що... • Розділи хімії • Класи хімічних речовин • Періодична система елементів • Лабораторні прийоми • Хімічне обладнання • Хімія та суспільство • Категорії • Вікіпідручник • Історія хімії та філософія • Хімічна освіта і наука в Україні • Хімічна промисловість в Україні • Вікіпроекти • Списки • Чим допомогти? • Портал • Нові статті • Стислий перегляд тем • Братні портали • Братні проекти Вікімедії редагування  Вибране зображення Триозофосфатізомераза Триозофосфатізомераза — фермент, що каталізує оборотне взаємне перетворення ізомерів тріозо-фосфату дигідроацетонфосфату та D-гліцеральдегід-3-фосфату. редагування  Вибрана стаття Білки́ — складні високомолекулярні природні органічні речовини, що складаються з амінокислот, сполучених пептидними зв'язками. В однині (білок) термін найчастіше використовується для посилання на білок, як речовину, коли не важливий її конкретний склад, та на окремі молекули або типи білків, у множині (білки) — для посилання на деяку кількість білків, коли точний склад важливий. Зазвичай білки є лінійними полімерами — поліпептидами, хоча інколи мають більш складну структуру. Невеликі білкові молекули, тобто олігомери поліпептидів, називаються пептидами. Послідовність амінокислот у конкретному білку визначається відповідним геном і зашифрована генетичним кодом. Хоча генетичний код більшості організмів визначає лише 20 «стандартних» амінокислот, їх комбінування уможливлює створення великого різномаїття білків із різними властивостями. Детальніше... редагування  Добра стаття А́том во́дню — найпростіший із атомів хімічних елементів. Він складається з позитивно зарядженого ядра, яке для основного ізотопа є просто протоном, і одного електрона. Квантовомеханічна задача про дозволені енергетичні стани атома водню розв'язується точно. Зважаючи на цю обставину, хвильові функції, отримані як власні функції цієї задачі є базовими для розгляду решти елементів періодичної таблиці. Саме тому атом водню має велике значення для фізики й хімії. Детальніше... редагування  Вибрана біографія Ріхард Вільштеттер (нім. Richard Martin Willstätter, 13 серпня 1872, Карлсруе, Німеччина — 3 серпня 1942, Муралто, Швейцарія) — німецький хімік-органік, відомий своїми дослідженнями структур рослинних барвників. В 1915 році отримав Нобелівську премію з хімії «за дослідження фарбувальних речовин рослинного світу, особливо хлорофілу». Ріхард Вільштеттер народився 13 серпня 1872 року в Карлсруе в єврейській родині торгівця тканинами. Після закінчення школи в рідному місті, Ріхард навчався в Нюрнберзькій реальній гімназії, де проявив себе здібним та закінчив гімназію на «відмінно». Після закінчення гімназії, Вільштеттер вступив в Мюнхенський технічний університет, однак через невдоволення рівнем навчання перевівся в Мюнхенський університет. Читати далі... редагування  Вибрана хімічна реакція Перегрупува́ння Бе́кмана — перегрупування оксидів в аміди кислот під дією кислотних дегідратуючих агентів (PCl5, H2SO4, олеуму, суміші Бекмана — суміш CH3COOH з (CH3CO)2O насиченим HCl). Приклад реакції між циклогексаноном та гідроксиламіном з утворенням капролактаму (важливої сировини для виготовлення капрону) через циклогексаноноксим: Детальніше... редагування  Вибрана речовина Фероцен — один з найбільш відомих представників металорганічних сполук (представник класу сандвічевих сполук). Номенклатурна назва: біс-η5-циклопентадієнферум (II) (η5-С5Н5)2Fe. Фероцен представляє собою оранжеві кристали; температура плавлення 173 °C, температура кипіння 249 °C; густина речовини 1,49 г/см3 (25 °C); стійкий до 470 °C; переганяється при атмосферному тиску; розчинний в органічних розчинниках, не розчиняється у воді; стійкий до дії повітря, гарячої концентрованої соляної кислоти та розчинів лугів. Він був отриманий випадково в 1952 р. Т. Кілі і П. Посоном. Автори мали намір отримати дициклопентадієніл C5H5-C5H5 при впливі FeCl3 на циклопентадієнілмагнійбромід C5H5MgBr. Проте реакція пішла трохи інакше: 6C5H5MgBr + 2FeCl3=C5H5—C5H5 + 3MgCl2 + 3MgBr2 + 2(C5H5)2Fe. Детальніше... редагування  Події місяця 2 березня 1896 — Анрі Беккерель спостерігав, що випромінювання уранових солей може викликати потемніння фотопластин навіть через перешкоду на своєму шляху. Це явище отримало завдяки Марії Кюрі назву «радіоактивність» 11 березня 1896 — Джуліо Натта задокументував в журналі вдале виробництво поліпропілену низького тиску з використанням каталізаторів винайдених Карлом Ціглером 23 березня 1895 — Вільям Крукс визначив, що новий газ виділений Вільямом Рамзаєм є гелієм. Народилися 9 березня 1923 — Вальтер Кон, американський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з хімії 1998 року за розвиток теорії функціоналу щільності. 19 березня 1877 — Франц Фішер (†1947), німецький хімік, один з розробників процесу Фішера — Тропша. 21 березня 1932 — Волтер Гілберт, американський фізик, біохімік та молекулярний біолог, лауреат Нобелівської премії з хімії 1980 року за «внесок щодо визначення послідовності основ у нуклеїнових кислотах» 23 березня 1881 — Герман Штаудінгер (†1965), німецький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1953 року 27 березня 1847 — Отто Валлах (†1931), німецький хімік-органік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1910 року 27 березня 1943 — Маріо Моліна, мексиканський хімік, дослідник утворення озонових дір, лауреат Нобелівської премії з хімії 1995 року. Померли 10 березня 1670 — Іоганн Глаубер (*1604), німецький алхімік, аптекар та лікар. редагування  Періодична система елементів Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr редагування  Списки Вибрані статті: Білки • Дезоксирибонуклеїнова кислота (також добрі) • Хлорид натрію Добрі статті: Атом • Атом водню • Кількість речовини • Молекула водню • Хлорид натрію Вибрані списки: Список лауреатів Нобелівської премії з хімії Списки з хімії: Алфавітний список хімічних елементів (службовий список) Список лауреатів Нобелівської премії з хімії Окисник — список окисників як частина відповідної статті Українські хіміки (службовий список) Шаблони — список шаблонів для статей на хімічну тематику. редагування  Лабораторні прийоми Каталіз • хроматографія • горіння • кристалізація • декантація • дистиляція • електроліз • екстракція • фільтрація • дробна перегонка • перегонка зі зворотнім холодильником • спектроскопія • сублімація • титрування редагування  Хімічне обладнання Апарат Кіпа • бюретка • віскозиметр • витяжна шафа • волюмометр • воронка Бюхнера • горілка Бунзена • ділильна воронка • ексикатор • калориметр • колориметр • кювета • лабораторні колби (Бунзена, Ерленмейера, круглодонна, мірна, реторта) • лабораторний стакан • магнітна мішалка • мас-спектрометр • мензурка • мірний циліндр • піпетка • пробірка • спектрофотометр • тигель • холодильник • ЯМР спектрометр редагування  Хімічна освіта і наука в Україні УДХТУ — Український державний хіміко-технологічний університет (єдиний хімічний університет України) ІОХ — Інститут органічної хімії НАН України ІБОНХ — Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України ІНФОВ — Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л.М. Литвиненка НАН України. Факультети Хімтех КПІ — Хіміко-технологічний факультет Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Хімфак КНУ — Хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Хімтех ХПІ — Хіміко-технологічний факультет Національного технічного університету України «Харківський політехнічний інститут» Хімтех ОНПУ — Хіміко-технологічний факультет Одеського національного політехнічного університету Хімфак СТІ — Хімічний факультет Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк) ФЕХТ ДонНТУ — Факультет екології та хімічної технології Донецького національного технічного університету Хімфак ХНУ — хімічний факультет ХНУ ім. В.Н.Каразіна Хімфак ДонНУ — Хімічний факультет Донецького національного університету ІХХТ — Інститут хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка» Хімфак ТНУ — Хімічний факультет Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Хімфак ЛНУ — Хімічний факультет Львівського Національного Університету імені І. Я. Франка. "Хімія" ФПрН НаУКМА - Спеціальність "Хімія" на Факультеті природничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" редагування  Хімічна промисловість в Україні Галузі: агрохімічна • гірничо-хімічна • нафтогазова • коксохімічна • скляна • тукова • фармацевтична • целюлозна Підприємства: Азот • ВАТ «Київхімволокно» • Вінницяпобутхім • ДНВП «Цирконій» • ДніпроАзот • Дніпрошина • Концерн Стирол • Маркохім • Об'єднання Склопластик • Одеський припортовий завод • Рубіжанський хімічний комбінат • Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» • Харківський завод пластмас • Хімреактив • Черкаський завод хімічного волокна • Яворівський гірничохімічний комбінат редагування  Хімія та суспільство віагра • вітаміни • кислотні дощі • забруднення довкілля • анаболічні стероїди • азбест • аспартам • аспірин • фреони • холестерин • вуглеводи • вуглекислий газ • білки • жири • жирні кислоти • радикали • паливні елементи • бензин • зелена хімія • інсулін • ядерне паливо • ядерний синтез • нейлон • озон • парацетамол • пеніцилін • пластмаси • психотропні речовини • радіоактивні відходи • смог • забруднення ґрунту • цукор • таміфлю • хімічна зброя редагування  Історія хімії та філософія Історія хімії вивчає і описує складний процес накопичення специфічних знань, що відносяться до вивчення властивостей і перетворень речовин; її можна розглядати як прикордонну область знання, яка зв'язує явища і процеси, що відносяться до розвитку хімії, з історією людського суспільства. Історію хімії прийнято підрозділяти на декілька періодів; при цьому слід враховувати, що ця періодизація, будучи достатньо умовною і відносною, має швидше дидактичний зміст. Одним з періодів історії хімії та філософії, який мав і справив величезне значення на становлення хімії як окремої науки, є період алхімії. редагування  Чим допомогти? Проект місяця Вдосконалення та розвиток порталу, підготовка його запланованих розділів. Кандидати у вибрані статті з хімії       немає Кандидати у добрі статті з хімії немає Покращення статей з хімії Запити на експертну оцінку: ядерний синтез Незавершені статті: ЛСД, 18-краун-6, іонний зв'язок, гідрофобний ефект та інші... Вікіфікувати: закон сталості складу, вуглецеві нанотрубки та інші. Запити на нові статті Червоні посилання, що Ви бачите на цьому порталі Загальні запити на статті (тут Ви можете залишати запити на статті) — відновник, томпак та інші Автоматично генерований список червоних посилань. редагування  Вікіпроекти Проект:Хімія — тут Ви можете знайти учасників цього проекту, приєднатися до них або звернутися за вирішенням питання з хімії (на сторінці обговорення). В рамках Вікіпроекту пропонується вирішувати такі основні задачі: створювати та вдосконалювати статті з хімії створювати та вдосконалювати хімічні шаблони вікіфікувати, категоризувати та виправляти помилки у статтях ілюструвати статті перекладати статті з іншомовних Вікіпедій. редагування  Портал Допомога Див. також Портал:Хімія/Робоча сторінка Підготовка нових зображень Поліпшення й вибір нових вибраних статей Поліпшення й вибір нових добрих статей Підготовка подій місяця Внесення хімічних університетів та факультетів України В планах: Вибрані списки з хімії редагування  В новинах 5 жовтня 2011 року ізраїльський вчений Дан Шехтман отримав Нобелівську премію з хімії «за відкриття квазікристалів» редагування  Чи знаєте Ви, що... … наймолодшим член-кореспондентом Російської академії наук є випускник хімфаку Донецького національного університету Валентин Ананіков? … хоча сполуки миш'яку високотоксичні (для смертельного отруєння, достатньо дози в 60-70 мг), в організмі людини міститься миш'як (в середньому 18 мг)? … існує міф, що Д. І. Менделєєв винайшов 40-градусну горілку, але насправді Менделєєв навіть не вивчав 40% водно-спиртовий розчин і слово «горілка» у своїй дисертації не згадував ні разу? редагування  Відомі хіміки | редагування  Розділи хімії Загальна хімія Стереохімія Неорганічна хімія Агрохімія Органічна хімія Металоорганічна хімія Хімія полімерів Біохімія Біотехнологія Молекулярна біологія Фізична хімія Колоїдна хімія Кристалохімія Радіохімія Корозія Механохімія Хімічна кінетика та каталіз Хімія твердого тіла Хімічна термодинаміка Теорія розчинів Термохімія Хімія високих енергій Лазерна хімія Плазмохімія Радіаційна хімія Фотохімія Ядерна хімія Електрохімія Теоретична хімія Квантова хімія Комп'ютерна хімія Математична хімія Обчислювальна хімія Хемоінформатика Молекулярна динаміка Молекулярна механіка Аналітична хімія Якісний аналіз Кількісний аналіз Міждисциплінарні науки Біоорганічна хімія Вуглехімія Космохімія Нанотехнологія Матеріалознавство Мінералогія Металургія Супрамолекулярна хімія Фармація Фармацевтична хімія Хімічна технологія Хімія навколишнього середовища Атмосферна хімія Геохімія Гідрохімія Зелена хімія Хімія ґрунтів редагування  Класи хімічних речовин Неорганічні речовини Прості речовини Метали Лужні Лужноземельні Перехідні Металоїди Неметали Галогени Інертні гази Фулерени та нанотрубки Складні речовини Бінарні сполуки Оксиди Галогеніди Халькогеніди Карбіди Нітриди Гідриди Фосфіди Кислоти Основи Солі Інтерметалічні сполуки Кристалогідрати Органічні речовини Вуглеводні Алкани Циклоалкани Алкени Алкадієни Алкіни Арени Кисневмісні сполуки Спирти Етери Альдегіди Кетони Карбонові кислоти Естери Ліпіди Вуглеводи Азотовмісні сполуки Аміни Аміди Нітрили Амінокислоти Елементоорганічні сполуки Сіркоорганічні сполуки Меркаптани Металоорганічні сполуки Перфторовуглеводні Полімери Каучук і гума Пластмаси Полісахариди Поліуретани Поліаміди Смоли Поліпептиди та нуклеїнові кислоти Неорганічні полімери редагування  Категорії [−] Хімія [+] Незавершені статті з хімії [×] Іони [+] Історія хімії [+] Лабораторна техніка [+] Основні поняття і закони хімії [×] Періодична система хімічних елементів [+] Речовини [+] Розділи хімії [×] Статті до вікіфікації з хімії [+] Фармакологія [+] Хіміки [×] Хімічні бази даних [×] Хімічні величини [×] Хімічні властивості [×] Хімічні волокна [+] Хімічні елементи [×] Хімічні зв'язки [×] Хімічні наукові установи [×] Хімічні одиниці [+] Хімічні процеси [+] Хімічні реакції [×] Хімічні теорії [+] Хімічні технології [×] Хімічні товариства [×] Хімічні формули [×] Хімічна номенклатура [×] Хімічна освіта [+] Хімічна промисловість [×] Хімічна термінологія [×] Хімічний портал [×] Хімія води [+] Хімія елементоорганічних сполук [+] Ядерна хімія редагування  Вікіпідручник Вікіпідручники з хімії англійською: Органічна хімія Біохімія Загальна хімія редагування  Нові статті Якщо Ви створили статтю пов'язану з хімією, сміливо додавайте її до цього списку (нові — вгору): Адольф Вільгельм Герман Кольбе Даніель Шехтман Жозеф Ашіль Ле Бель Хімічна технологія Загальна хімія Колба Ерленмейера (24.06.2011) Колба Клайзена (27.02.2011) Форштос (25.02.2011) Насадка Клайзена (25.02.2011) Насадка Вюрца (25.02.2011) Неорганічна хімія Борогідрид натрію (28.02.2012) Перхлорати (21.02.2012) Бертолетова сіль (19.10.2011) Титаніт (26.02.2011) Хлорид ртуті (I) (1.01.2011) Органічна хімія Реакція Жуліа (27.01.2012) Ундекан (25.09.2011) 1-Октен (9.09.2011) Дихлорметан (5.09.2011) Капронова кислота (2.09.2011) Фітол (16.08.2011) Реакція Перкіна (15.03.2011) Фенілоцтова кислота (27.02.2011) Вчені-хіміки Филип Гауґе Абельсон (02.02.2012) Фрідріх Штромеєр (02.02.2012) Аксель Кронштедт (01.02.2012) Йоган Ґадолін (01.02.2012) Ларс Фредрік Нільсон (01.02.2012) Джеймс Дьюар (29.01.2012) Джон Холл Гладстон (28.10.2011) Едвард Вільямс Морлі (22.10.2011) Франсуа П'єр Амі Аргант (21.10.2011) Стівен Гейлс (20.10.2011) Йоханнес Вісліценус (16.10.2011) Жозеф Ашіль Ле Бель (14.10.2011) Ларс Фредерік Сванберг (13.10.2011) Тенар Луї Жак (11.10.2011) Мартін Генріх Клапрот (8.10.2011) Даніель Шехтман (5.10.2011) Вільям Крукс (28.09.2011) Башкіров Андрій Миколайович (25.09.2011) Юліус Томсен (24.09.2011) Жан Серве Стас (23.09.2011) Адольф Вільгельм Герман Кольбе (22.09.2011) Георг Ернст Шталь (23.08.2011) Джек Болдуїн (21.08.2011) Курт Вютріх (22.06.2011) Бекман Ернст Отто (21.04.2011) Ґляубер Йоганн Рудольф (11.03.2011) Ганс Тропш (10.03.2011) Вюрц Шарль Адольф (26.02.2011) редагування  Стислий перегляд тем Основні концепції Хімічні елементи • Атоми • Молекули • Реакції • Хімічні зв'язки Класичні розділи хімії Неорганічна хімія • Органічна хімія • Фізична хімія • Аналітична хімія Деякі інші розділи хімії Біохімія • Теоретична хімія • Хімічна технологія Спецрозділи Геохімія • Космохімія • Радіохімія • Матеріалознавство Дерево категорій • Не знайшли необхідної теми з хімії на порталі чи маєте якесь запитання? Зверніться сюди! редагування  Братні портали Астрономія Біологія Географія Медицина Наука Техніка Фізика редагування  Братні проекти Вікімедії

Що таке Портали? | Список порталів | Вибрані портали

Очистити кеш