Портал:Хімія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Розділ Вікіпедії: Хімія
Проект  |  Портал (Скор.: П:ХІМ)

Портал   Обговорення порталу   Проект   Обговорення проекту   Учасники проекту
Science-symbol-2.svg
Nuvola apps edu science.svg


Хімічний портал

Хімія — одна з наук про природу, вона вивчає хімічні перетворення речовин, тобто такі перетворення, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин із новими властивостями.

Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, залежності властивостей речовин від їх складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин у інші, поширення хімічних речовин у природі та способи їх одержання, реакції хімічних сполук, а також практичне використання цих реакцій.

Навігація порталом

Вибране зображенняВ новинахВідомі хімікиВибрана статтяДобра статтяВибрана біографіяВибрана хімічна реакціяВибрана речовинаПодії місяцяЧи знаєте Ви, що...Розділи хіміїКласи хімічних речовинПеріодична система елементівЛабораторні прийомиХімічне обладнанняХімія та суспільствоКатегоріїВікіпідручникІсторія хімії та філософіяХімічна освіта і наука в УкраїніХімічна промисловість в УкраїніВікіпроектиСпискиЧим допомогти?ПорталНові статтіСтислий перегляд темБратні порталиБратні проекти Вікімедії

редагування 

Вибране зображення

Триозофосфатізомераза — фермент, що каталізує оборотне взаємне перетворення ізомерів тріозо-фосфату дигідроацетонфосфату та D-гліцеральдегід-3-фосфату.

редагування 

Вибрана стаття

Goldenwiki.png
DNA Overview.png

Дезоксирибонуклеї́нова кислота́ (ДНК) — один із двох типів нуклеїнових кислот, який забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку і функціонування живих організмів. Основна роль ДНК в клітинах — довготривале зберігання інформації про структуру РНК і білків.

З хімічної точки зору, ДНК — це довга полімерна молекула, що складається з послідовності блоків — нуклеотидів. Кожний нуклеотид складається з азотистої основи, цукру (дезоксирибози) і фосфатної групи. Зв'язки між нуклеотидами в ланцюжку утворюються за рахунок дезоксирибози і фосфатної групи. У переважній більшості випадків (окрім деяких вірусів, що містять одноланцюжкові ДНК) макромолекула ДНК складається з двох ланцюжків, орієнтованих азотистими основами один проти одного. Ця дволанцюжкова молекула утворює спіраль. В цілому структура молекули ДНК отримала назву «подвійної спіралі».

Детальніше...

редагування 

Добра стаття

Dobra6.png
Герметична тара з акролеїном для роздрібної торгівлі

Акролеї́н або акриловий альдегід (від лат. acer, acris — «гострий» і oleum — «олія», рос. акролеин, англ. acrolein, нім. Akrolein, Propenal) — С3Н4О або СН2=СНСНО, органічна сполука з їдким запахом, найпростіший ненасичений альдегід, що має дуже високу реакційну здатність завдяки наявності альдегідної групи і подвійного зв'язку. Це безбарвна летка рідина з жовтуватим відтінком, неприємним різким їдким запахом пригорілих жирів, дуже отруйна, сильно подразнює слизову оболонку очей. У повітрі присутня у вигляді парів, які в 1,9 разів важчі за неї і добре розчиняються у воді. Легкозаймиста; добре розчиняється в органічних розчинниках; розчинність у воді 40 г в 100 мл. Акролеїн класифікують як отруйну речовину. При зберіганні він полімеризується в тверду склоподібну масу — діакрил. Для стабілізації акролеїну додають гідрохінон. На повітрі акролеїн окиснюється в пропенову кислоту.

В атмосферу акролеїн надходить у вигляді вихлопних газів дизельних двигунів; утворюється при термічному розкладі жирів. Гранично допустима концентрація акролеїну — 0,2 мг/м3. Десятихвилинне перебування в атмосфері, яка містить 0,014% акролеїну, для людини смертельне.

Акролеїн застосовують переважно у виготовленні фармацевтичних препаратів та парфумерії для виготовлення ароматизаторів.

Детальніше...

редагування 

Вибрана біографія

Lomonosovportrait.jpg

Миха́йло Васи́льович Ломоно́сов (*8/19 листопада 1711 — †4/15 квітня 1765) — російський вчений-натураліст, геохімік, поет, реформатор російської мови.

Михайло Ломоносов народився в 1711 р. у селі Денисовка поблизу міста Холмогори. Батько його, Василь Дорофійович, був помором. Він володів кількома суднами і ходив на них за рибою у Біле море і Льодовитий океан.

Узимку 1730 р. дев'ятнадцятирічний Ломоносов вирушив до Москви і склав іспити до Зайконоспаської слов'яно-греко-латинської академії. Незважаючи на вік, Ломоносов був зарахований у наймолодший клас, оскільки зовсім не знав латини. Через рік він настільки вивчив латину, що міг складати невеликі вірші. Уже тоді він ґрунтовно займався поетикою і риторикою.

Читати далі...

редагування 

Вибрана хімічна реакція

Перегрупува́ння Бе́кмана — перегрупування оксидів в аміди кислот під дією кислотних дегідратуючих агентів (PCl5, H2SO4, олеуму, суміші Бекмана — суміш CH3COOH з (CH3CO)2O насиченим HCl). Приклад реакції між циклогексаноном та гідроксиламіном з утворенням капролактаму (важливої сировини для виготовлення капрону) через циклогексаноноксим:

Beckmann Rearrangement ua.png

Детальніше...

редагування 

Вибрана речовина

2006-02-13 Drop-impact.jpg

Вода, Н2O — прозора рідина без запаху, смаку і кольору; оксид водню. Молекула води складається з одного атома оксигену і двох атомів гідрогену. Атоми гідрогену розташовані в молекулі так, що напрямки до них утворюють кут 104,45o із вершиною в центрі атома оксигену. Таке розташування зумовлює молекулі води дипольний момент у 1,844 Дебая. При заміні атомів гідрогену (протонів) на атоми дейтерію утворюється модифікація, яка називається важкою водою.

Вода належить до найбільш поширених речовин у природі. Водою вкрито близько 4/5 поверхні земної кулі (океани, моря, озера, річки). Значні її кількості у вигляді льоду і снігу вкривають високі гори і величезні простори Арктики і Антарктики. Багато води в атмосфері повітряпара, туман і хмари. Значні кількості води містяться і в земній корі у вигляді підземних вод. У природі вода перебуває не тільки у вільному стані, а і в хімічно зв'язаному.

Детальніше...

редагування 

Події місяця


Народилися

Амедео Авогадро

Померли

редагування 

Періодична система елементів

редагування 

Списки

Nuvola apps kmenuedit.png

Списки з хімії:

редагування 

Лабораторні прийоми

редагування 

Хімічне обладнання

редагування 

Хімічна освіта і наука в Україні

Nuvola apps bookcase.svg
  • УДХТУ — Український державний хіміко-технологічний університет (єдиний хімічний університет України)
  • ІОХ — Інститут органічної хімії НАН України
  • ІБОНХ — Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
  • ІНФОВ — Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л.М. Литвиненка НАН України.

Факультети

  • Хімтех КПІ — Хіміко-технологічний факультет Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
  • Хімфак КНУ — Хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  • Хімтех ХПІ — Хіміко-технологічний факультет Національного технічного університету України «Харківський політехнічний інститут»
  • Хімтех ОНПУ — Хіміко-технологічний факультет Одеського національного політехнічного університету
  • Хімфак СТІ — Хімічний факультет Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк)
  • ФЕХТ ДонНТУ — Факультет екології та хімічної технології Донецького національного технічного університету
  • Хімфак ХНУ — хімічний факультет ХНУ ім. В.Н.Каразіна
  • Хімфак ДонНУ — Хімічний факультет Донецького національного університету
  • ІХХТ — Інститут хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка»
  • Хімфак ТНУ — Хімічний факультет Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.
  • Хімфак ЛНУ — Хімічний факультет Львівського Національного Університету імені І. Я. Франка.
  • "Хімія" ФПрН НаУКМА - Спеціальність "Хімія" на Факультеті природничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія"
редагування 

Хімічна промисловість в Україні

Grangemouth04nov06.jpg

Галузі: агрохімічнагірничо-хімічнанафтогазовакоксохімічнасклянатуковафармацевтичнацелюлозна

Підприємства: АзотВАТ «Київхімволокно»ВінницяпобутхімДНВП «Цирконій»ДніпроАзотДніпрошинаКонцерн СтиролМаркохімОб'єднання СклопластикОдеський припортовий заводРубіжанський хімічний комбінатСєвєродонецьке об'єднання «Азот»Харківський завод пластмасХімреактивЧеркаський завод хімічного волокнаЯворівський гірничохімічний комбінат

редагування 

Хімія та суспільство

Модель атому гелію
віагравітаміникислотні дощізабруднення довкілляанаболічні стероїдиазбестаспартамаспіринфреонихолестеринвуглеводивуглекислий газбілкижирижирні кислотирадикалипаливні елементибензинзелена хіміяінсулінядерне паливоядерний синтезнейлонозонпарацетамолпеніцилінпластмасипсихотропні речовинирадіоактивні відходисмогзабруднення ґрунтуцукортаміфлюхімічна зброя
редагування 

Історія хімії та філософія

William Fettes Douglas - The Alchemist.jpg

Історія хімії вивчає і описує складний процес накопичення специфічних знань, що відносяться до вивчення властивостей і перетворень речовин; її можна розглядати як прикордонну область знання, яка зв'язує явища і процеси, що відносяться до розвитку хімії, з історією людського суспільства. Історію хімії прийнято підрозділяти на декілька періодів; при цьому слід враховувати, що ця періодизація, будучи достатньо умовною і відносною, має швидше дидактичний зміст.

Одним з періодів історії хімії та філософії, який мав і справив величезне значення на становлення хімії як окремої науки, є період алхімії.

редагування 

Чим допомогти?

Nuvola apps korganizer.png

Проект місяця

  • Вдосконалення та розвиток порталу, підготовка його запланованих розділів.

Кандидати у вибрані статті з хімії FA gold ukr.png     

  • немає

Кандидати у добрі статті з хімії Dobra6.png

  • немає

Покращення статей з хімії

Запити на нові статті

редагування 

Вікіпроекти

Chem template.svg

В рамках Вікіпроекту пропонується вирішувати такі основні задачі:

  • створювати та вдосконалювати статті з хімії
  • створювати та вдосконалювати хімічні шаблони
  • вікіфікувати, категоризувати та виправляти помилки у статтях
  • ілюструвати статті
  • перекладати статті з іншомовних Вікіпедій.
редагування 

Портал

редагування 

У новинах

  • Міжнародна група дослідників передбачила існування оксидів інертного газу ксенону. Передбачається, що ці сполуки відрізняються вкрай високою стабільністю при високих тисках — вище 830000 атмосфер, тобто при тисках в мантії Землі. Дані перевірятимуть в лабораторних умовах.
  • Французькі вчені досліджуючи вплив фулерену С60 на живі організми виявили, що щури, яких щодня годували фулереном, прожили вдвічі довше за щурів, які його не їли
редагування 

Чи знаєте Ви, що...

редагування 

Відомі хіміки

Ломоносов Михайло Васильович
Лавуазьє Антуан Лоран
|
Вант-Гофф Якоб Гендрік
Нобель Альфред Бернард
Дальтон Джон
Менделєєв Дмитро Іванович
Кюрі Марія
Бородін Олександр Порфірійович
Лібіх Юстус
Фарадей Майкл
Вернадський Володимир Іванович
Чичибабін Олексій Євгенович
Кіпріанов Андрій Іванович
Парацельс
Бойль Роберт
Арреніус Сванте Авґуст
редагування 

Розділи хімії

Noia 64 apps kfm.png







редагування 

Класи хімічних речовин

Noia 64 apps kpackage.png

Неорганічні речовини


Органічні речовини

Полімери

редагування 

Категорії

Nuvola filesystems folder violet.png
редагування 

Вікіпідручник

Вікікниги

Вікіпідручники з хімії англійською:

редагування 

Нові статті

Якщо Ви створили статтю пов'язану з хімією, сміливо додавайте її до цього списку (нові — вгору):

Адольф Вільгельм Герман Кольбе
Даніель Шехтман
Жозеф Ашіль Ле Бель

Хімічна технологія Загальна хімія

Неорганічна хімія

Органічна хімія

Вчені-хіміки

редагування 

Стислий перегляд тем

Основні концепції
Класичні розділи хімії
Деякі інші розділи хімії
Спецрозділи
Дерево категорійНе знайшли необхідної теми з хімії на порталі чи маєте якесь запитання? Зверніться сюди!
редагування 

Братні портали

редагування 

Братні проекти Вікімедії

Очистити кеш

Головна сторінкаПоточні подіїПортал спільнотиСписок порталів


АвіаціяАвтомобіліАнархізмАніме та манґаАстрономіяБіографіїБіологіяВільне програмне забезпеченняГаррі ПоттерГеографіяГромадянське суспільствоПерша світова війнаДруга світова війнаЕтнологіяЗалізницяЗимові види спортуІнформаційні технологіїІндуїзмІсламІсторіяІхтіологіяКатолицтвоКінематографКомунізмКосмонавтикаЛітератураМаркетингМатематикаМедицинаМистецтвоМінералогіяМузикаНаукаНейробіологіяОсвітаОлімпійські ігриПластунствоПравоПравослав'яПрограмуванняПротестантизмПсихологіяСНІДСобакиСРСРСШАСпортСучасна українська літератураТенісТехнікаТуризмУкраїнська діаспораУкраїнська літератураУкраїнська моваУкраїнська повстанська арміяУкраїнський рокФізикаФілософіяФормула-1ФортифікаціяФутболХіміяХрами східної традиціїХристиянствоЧЄ з футболу 2012Шахи
АвстраліяАзіяАфрикаБілорусьБолгаріяБутанГреціяЄвропаЄменІзраїльІндіяІрландіяКаталоніяКитайЛитваМонголіяПАРПольщаРосіяРумунія і МолдоваУдмуртіяУзбекистанФранціяШвеціяШотландіяЯпонія
Україна: БарБіла ЦеркваВінницяГлухівДніпропетровщинаДонецькДонеччинаЄвпаторіяЖмеринкаЗакарпаттяКиївКиївщинаКіровоградКіровоградщинаКримКременчукЛуганщинаЛьвівМелітопольМукачевеОдесаОдещинаСевастопольСумиСумщинаТернопільщинаХарківХарківщинаЧеркасиЧеркащина
Що таке Портали? | Список порталів | Нові портали
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти