Портал:Хімія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Розділ Вікіпедії: Хімія
Проект  |  Портал (Скор.: П:ХІМ)


Портал   Обговорення порталу   Проект   Обговорення проекту   Учасники проекту
Science-symbol-2.svg
Nuvola apps edu science.svg


Хімічний портал

Хімія — одна з наук про природу, вона вивчає хімічні перетворення речовин, тобто такі перетворення, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин із новими властивостями.

Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, залежності властивостей речовин від їх складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин у інші, поширення хімічних речовин у природі та способи їх одержання, реакції хімічних сполук, а також практичне використання цих реакцій.

Навігація порталом

Вибране зображенняВ новинахВідомі хімікиВибрана статтяДобра статтяВибрана біографіяВибрана хімічна реакціяВибрана речовинаПодії місяцяЧи знаєте Ви, що...Розділи хіміїКласи хімічних речовинПеріодична система елементівЛабораторні прийомиХімічне обладнанняХімія та суспільствоКатегоріїВікіпідручникІсторія хімії та філософіяХімічна освіта і наука в УкраїніХімічна промисловість в УкраїніВікіпроектиСпискиЧим допомогти?ПорталНові статтіСтислий перегляд темБратні порталиБратні проекти Вікімедії

редагування 

Вибране зображення

Триозофосфатізомераза — фермент, що каталізує оборотне взаємне перетворення ізомерів тріозо-фосфату дигідроацетонфосфату та D-гліцеральдегід-3-фосфату.

редагування 

Вибрана стаття

Goldenwiki.png
1axc.png

Білки́ — складні високомолекулярні природні органічні речовини, що складаються з амінокислот, сполучених пептидними зв'язками. В однині (білок) термін найчастіше використовується для посилання на білок, як речовину, коли не важливий її конкретний склад, та на окремі молекули або типи білків, у множині (білки) — для посилання на деяку кількість білків, коли точний склад важливий.

Зазвичай білки є лінійними полімерами — поліпептидами, хоча інколи мають більш складну структуру. Невеликі білкові молекули, тобто олігомери поліпептидів, називаються пептидами. Послідовність амінокислот у конкретному білку визначається відповідним геном і зашифрована генетичним кодом. Хоча генетичний код більшості організмів визначає лише 20 «стандартних» амінокислот, їх комбінування уможливлює створення великого різномаїття білків із різними властивостями.

Детальніше...

редагування 

Добра стаття

Dobra6.png
Rutherford atom.svg

А́том (від грец. άτομοσ — неподільний) — найменша частинка хімічного елемента, яка зберігає всі його хімічні властивості. Атом складається з щільного ядра з позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів, яке оточене набагато більшою хмарою негативно заряджених електронів. Коли число протонів відповідає числу електронів, атом електрично нейтральний; в іншому випадку це є іон, з певним зарядом. Атоми класифікують відповідно до числа протонів та нейтронів: число протонів визначає хімічний елемент, а число нейтронів визначає ізотоп елементу.

Атоми — найдрібніші структурні одиниці, з яких складаються фізичні тіла. Утворюючи між собою зв'язки, атоми об'єднуються в молекули і великі за розміром тверді тіла.

Детальніше...

редагування 

Вибрана біографія

Richard Willstätter.jpg

Ріхард Вільштеттер (нім. Richard Martin Willstätter, 13 серпня 1872, Карлсруе, Німеччина — 3 серпня 1942, Муралто, Швейцарія) — німецький хімік-органік, відомий своїми дослідженнями структур рослинних барвників. В 1915 році отримав Нобелівську премію з хімії «за дослідження фарбувальних речовин рослинного світу, особливо хлорофілу».

Ріхард Вільштеттер народився 13 серпня 1872 року в Карлсруе в єврейській родині торгівця тканинами. Після закінчення школи в рідному місті, Ріхард навчався в Нюрнберзькій реальній гімназії, де проявив себе здібним та закінчив гімназію на «відмінно». Після закінчення гімназії, Вільштеттер вступив в Мюнхенський технічний університет, однак через невдоволення рівнем навчання перевівся в Мюнхенський університет.

Читати далі...

редагування 

Вибрана хімічна реакція

Перегрупува́ння Бе́кмана — перегрупування оксидів в аміди кислот під дією кислотних дегідратуючих агентів (PCl5, H2SO4, олеуму, суміші Бекмана — суміш CH3COOH з (CH3CO)2O насиченим HCl). Приклад реакції між циклогексаноном та гідроксиламіном з утворенням капролактаму (важливої сировини для виготовлення капрону) через циклогексаноноксим:

Beckmann Rearrangement ua.png

Детальніше...

редагування 

Вибрана речовина

Ferrocene.svg

Фероцен — один з найбільш відомих представників металорганічних сполук (представник класу сандвічевих сполук). Номенклатурна назва: біс-η5-циклопентадієнферум (II) (η55Н5)2Fe. Фероцен являє собою оранжеві кристали; температура плавлення 173 °C, температура кипіння 249 °C; густина речовини 1,49 г/см3 (25 °C); стійкий до 470 °C; переганяється при атмосферному тиску; розчинний в органічних розчинниках, не розчиняється у воді; стійкий до дії повітря, гарячої концентрованої соляної кислоти та розчинів лугів.

Він був отриманий випадково в 1952 р. Т. Кілі і П. Посоном. Автори мали намір отримати дициклопентадієніл C5H5-C5H5 при впливі FeCl3 на циклопентадієнілмагнійбромід C5H5MgBr. Проте реакція пішла трохи інакше:

6C5H5MgBr + 2FeCl3=C5H5—C5H5 + 3MgCl2 + 3MgBr2 + 2(C5H5)2Fe.

Детальніше...

редагування 

Події місяця


газова атака

Народилися

Померли

редагування 

Періодична система елементів

редагування 

Списки

Nuvola apps kmenuedit.png

Списки з хімії:

редагування 

Лабораторні прийоми

редагування 

Хімічне обладнання

редагування 

Хімічна освіта і наука в Україні

Nuvola apps bookcase.svg
  • УДХТУ — Український державний хіміко-технологічний університет (єдиний хімічний університет України)
  • ІБКХ — Інститут біоколоїдної хімії імені Ф. Д. Овчаренка НАН України
  • ІБОНХ — Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
  • ІКХХВ — Інститут колоїдної хімії та хімії води імені А. В. Думанського НАН України
  • ІНФОВ — Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України
  • ІОХ — Інститут органічної хімії НАН України

Заклади професійної освіти

Факультети

  • Хімтех КПІ — Хіміко-технологічний факультет Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
  • Хіммаш КПІ — Інженерно-хімічний факультет Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
  • Хімфак КНУ — Хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  • Хімфак ХНУ — хімічний факультет Харківського національного університету імені Василя Каразіна
  • Хімтех ХПІ — Хіміко-технологічний факультет Національного технічного університету України «Харківський політехнічний інститут»
  • ФЕХТ ДонНТУ — Факультет екології та хімічної технології Донецького національного технічного університету
  • Хімфак ДонНУ — Хімічний факультет Донецького національного університету
  • Хімтех ОНПУ — Хіміко-технологічний факультет Одеського національного політехнічного університету
  • Хімфак СТІ — Хімічний факультет Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк)
  • Хімтех ДДТУ — хіміко-технологічний факультет Дніпродзержинського державного технічного університету
  • ІХХТ ЛП — Інститут хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка»
  • Хімфак ТНУ — Хімічний факультет Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського
  • Хімфак ЛНУ — Хімічний факультет Львівського Національного Університету імені Івана Франка.
  • "Хімія" ФПрН НаУКМА — Спеціальність "Хімія" на Факультеті природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія"
редагування 

Хімічна промисловість в Україні

Grangemouth04nov06.jpg

Галузі: агрохімічнагірничо-хімічнанафтогазовакоксохімічнасклянатуковафармацевтичнацелюлозна

Підприємства: Авдіївський коксохімічний заводАзот (Черкаси) • Алчевський коксохімічний заводВінницяпобутхімДНВП «Цирконій»ДніпроАзотДніпрошинаДонецький коксохімічний заводКиївхімволокноКонцерн СтиролМакіївський коксохімічний заводМаркохімОб'єднання «Склопластик»Одеський припортовий заводПридніпровський хімічний заводРівнеазотРубіжанський хімічний комбінатСумихімпромСєвєродонецьке об'єднання «Азот»ХарпластмасХімреактивЧеркаське хімволокноЧернігівське ХімволокноЧернігівфільтрЯворівський гірничохімічний комбінатЯсинівський коксохімічний завод

редагування 

Хімія та суспільство

Модель атому гелію
Анаболічні стероїдиАзбестАспартамАспіринБензинБілкиВіаграВітаміниВуглеводиВуглекислий газЗабруднення довкілляЖириЖирні кислотиЗелена хіміяІнсулінКислотні дощіНейлонОзонПаливні елементиПарацетамолПеніцилінПластмасиПсихотропні речовиниРадикалиРадіоактивні відходиСмогТаміфлюФреониХімічна зброяХолестеринЦукорЯдерне паливоЯдерний синтез
редагування 

Історія хімії та філософія

William Fettes Douglas - The Alchemist.jpg

Історія хімії вивчає і описує складний процес накопичення специфічних знань, що відносяться до вивчення властивостей і перетворень речовин; її можна розглядати як прикордонну область знання, яка зв'язує явища і процеси, що відносяться до розвитку хімії, з історією людського суспільства. Історію хімії прийнято підрозділяти на декілька періодів; при цьому слід враховувати, що ця періодизація, будучи достатньо умовною і відносною, має швидше дидактичний зміст.

Одним з періодів історії хімії та філософії, який мав і справив величезне значення на становлення хімії як окремої науки, є період алхімії.

редагування 

Чим допомогти?

Nuvola apps korganizer.png

Проект місяця

  • Вдосконалення та розвиток порталу, підготовка його запланованих розділів.

Кандидати у вибрані статті з хімії FA gold ukr.png     

  • немає

Кандидати у добрі статті з хімії Dobra6.png

  • немає

Покращення статей з хімії

Запити на нові статті

редагування 

Вікіпроекти

Chem template.svg

В рамках Вікіпроекту пропонується вирішувати такі основні задачі:

  • створювати та вдосконалювати статті з хімії
  • створювати та вдосконалювати хімічні шаблони
  • вікіфікувати, категоризувати та виправляти помилки у статтях
  • ілюструвати статті
  • перекладати статті з іншомовних Вікіпедій.
редагування 

Портал

редагування 

У новинах

редагування 

Чи знаєте Ви, що...

… найважчим газом за звичайних умов є флуорид вольфраму WF6 (молекулярна маса складає майже 300 а.о.м.) — він важчий за повітря більш ніж у 10 разів.
… хімічні елементи з парними порядковими номерами значно більш поширені(англ.)укр. в природі — їх майже 90%.
… існує протираковий препарат «Україн», який був синтезований українським хіміком Василем Новицьким.

редагування 

Відомі хіміки

Ломоносов Михайло Васильович
Лавуазьє Антуан Лоран
|
Вант-Гофф Якоб Гендрік
Нобель Альфред Бернард
Дальтон Джон
Менделєєв Дмитро Іванович
Кюрі Марія
Бородін Олександр Порфірійович
Лібіх Юстус
Фарадей Майкл
Вернадський Володимир Іванович
Чичибабін Олексій Євгенович
Кіпріанов Андрій Іванович
Парацельс
Бойль Роберт
Арреніус Сванте Авґуст
редагування 

Розділи хімії

Noia 64 apps kfm.png







редагування 

Класи хімічних речовин

Noia 64 apps kpackage.png

Неорганічні речовини


Органічні речовини

Полімери

редагування 

Категорії

Nuvola filesystems folder violet.png
редагування 

Вікіпідручник

Вікікниги

Вікіпідручники з хімії англійською:

редагування 

Нові статті



Усього знайдено статей: 6144

редагування 

Стислий перегляд тем

Основні концепції
Класичні розділи хімії
Деякі інші розділи хімії
Спецрозділи
Дерево категорійНе знайшли необхідної теми з хімії на порталі чи маєте якесь запитання? Зверніться сюди!
редагування 

Братні портали

редагування 

Братні проекти Вікімедії

Очистити кеш

Головна сторінкаПоточні подіїПортал спільнотиСписок порталів


АвіаціяАвтомобіліАнархізмАніме та манґаАнтропологіяАрхітектураАстрономіяБіографіїБіологіяБотанікаБуддизмВійськова технікаВільне програмне забезпеченняГаррі ПоттерГеографіяПерша світова війнаДруга світова війнаЕкономікаЕтнологіяЗалізницяЗимові види спортуІнформаційні технологіїІндуїзмІсламІсторіяІхтіологіяКатолицтвоКінематографКомунізмКосмонавтикаКультураЛГБТЛітератураМатематикаМедицинаМистецтвоМінералогіяМузикаНаукаНейробіологіяОсвітаОлімпійські ігриПивоПластунствоПравоПравослав'яПрограмуванняПротестантизмПсихологіяСНІДСобакиСоціологіяСРСРСпортСучасна українська літератураСтародавній РимТенісТехнікаТуризмУкраїнська діаспораУкраїнська літератураУкраїнська моваУкраїнська повстанська арміяУкраїнський рокФізикаФілософіяФормула-1ФортифікаціяФутболХіміяХрами східної традиціїХристиянствоЧЄ з футболу 2012ШахиЮдаїзм
АвстраліяАвстріяАзіяАфрикаАнгліяБельгіяБілорусьБолгаріяБутанГреціяДаніяЕстоніяЄвропаЄвросоюзЄменІзраїльІндіяІрландіяІспаніяІталіяКаталоніяКитайКіпрЛатвіяЛитваЛюксембургМальтаМолдоваМонголіяНідерландиНімеччинаПівденна АмерикаПАРПівнічна АмерикаПольщаПортугаліяРосіяРумуніяСловаччинаСловеніяСШАТуреччинаУгорщинаУдмуртіяУзбекистанФінляндіяФранціяХорватіяЧехіяЧиліШвейцаріяШвеціяШотландіяЯпонія
Україна: БарБіла ЦеркваВінницяГаличинаГлухівДніпропетровщинаДонецькДонеччинаЄвпаторіяЖмеринкаЗакарпаттяКиївКиївщинаКіровоградКіровоградщинаКримКременчукЛуганщинаЛьвівМелітопольМукачевеОдесаОдещинаПоділляПолтавщинаСевастопольСумиСумщинаТернопільщинаХарківХарківщинаЧеркасиЧеркащинаЧернігівщина
Що таке Портали? | Список порталів | Нові портали
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти