Бразильсько-ліванські відносини
| Бразильсько-ліванські відносини | |
|---|---|
| |
 Бразилія |
 Ліван |
Бразильсько-ліванські відносини - двосторонні дипломатичні відносини між Бразилією та Ліваном.
Ліван має посольство в Бразиліа і генеральні консульства в Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу [1], а Бразилія містить своє посольство в Бейруті[2]. Країни підтримують дружні стосунки, важливість яких пов'язана з історією ліванської імміграції до Бразилії. У Бразилії налічується від 7 до 10 мільйонів людей ліванського походження[3]. Обидві країни – члени Групи 24.
Історія[ред. | ред. код]
У 1877 бразильський імператор Педру II відвідав Бейрут, що входив тоді до складу Османської імперії[4].
Перші ліванські мігранти прибули до Бразилії в 1882, причому більшість із них були християнами-маронітами з гірського Лівану[5].
У 1920 Бразилія відкрила консульство в Бейруті, щоб полегшити османську (ліванську) еміграцію до Бразилії.
До 1914 понад 60 000 ліванців іммігрували до Бразилії[6].
У жовтні 1945 Ліван отримав незалежність від Франції, а в листопаді 1945 Бразилія визнала та встановила дипломатичні відносини з Ліваном[3].
У 1954 президент Лівану Каміль Шамун відвідав Бразилію з офіційним візитом, ставши таким чином першим главою Ліванської держави, який відвідав цю латиноамериканську країну. Пізніше того ж року обидві країни відкрили посольства відповідно в столицях одна одної[3].
У період між Першою та Другою світовими війнами до Бразилії прибувала друга хвиля ліванських мігрантів. Остання подібна хвиля ліванської міграції до Бразилії спостерігалася під час Громадянської війни у Лівані, у 1975-1990[6].
З 2011 бразильські військові розміщені на півдні Лівану серед миротворчих сил ООН ЮНІФІЛ, нині чисельність бразильського контингенту в Лівані становить 1 288 військових і персоналу[7]. З того часу посаду командувача ВМС ЮНІФІЛ обіймають виключно бразильці. У листопаді того ж року бразильський віце-президент Мішел Темер здійснив візит до Лівану. Сам він має ліванське походження і обійняв посаду президента Бразилії у серпні 2016[8].
Державні візити[ред. | ред. код]
Офіційні візити Бразилії до Лівану[3]
- Віце-президент Мішел Темер (2011)
Візити президентів та прем'єр-міністрів Лівану до Бразилії[3]
- Президент Каміль Німр Шамун (1954)
- Прем'єр-міністр Рафік Харірі (1995, 2003)
- Президент Ільяс Храуї (1997)
- Прем'єр-міністр Наджиб Мікаті (2005)
- Президент Мішель Сулейман (2010)
Двосторонні угоди[ред. | ред. код]
Бразилія та Ліван підписали низку двосторонніх угод, таких як Меморандум про взаєморозуміння щодо політичних консультацій, Угоду про відмову від віз для громадян, які мають дипломатичні[3] службові чи офіційні паспорти, та Угоду про заміну продовжень терміну дії туристичних та ділових віз на відмітки за кордон[3].
Торгівля[ред. | ред. код]
У 2015 обсяг торгівлі між Бразилією та Ліваном склав 310 мільйонів доларів[9]. Основний експорт Бразилії до Лівану складає м'ясо, кава, цукор, літаки та автомобілі. Основний експорт Лівану до Бразилії включає добрива та свинець[10]. Ліван є 77-м найбільшим торговим партнером Бразилії у світі[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Embaixada do Líbano no Brasil | Página Inicial. brasilia.mfa.gov.lb. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ Embassy of Brazil in Lebanon. beirute.itamaraty.gov.br. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ а б в г д е ж Lebanese Republic – Bilateral relations between Brazil and Lebanon. itamaraty.gov.br. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ Ercan, P.G. Turkish Foreign Policy: International Relations, Legality and Global Reach. — Springer International Publishing, 2017. — С. 239. — ISBN 9783319504513.
- ↑ The Lebanese immigrants who became Brazil's business leaders | Business, Local | THE DAILY STAR. dailystar.com.lb. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ а б Lebanese Diaspora: the imagined communities History and numbers – The Lebanese International Business Council. LIBC. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ Troop and police contributors. United Nations Peacekeeping – United Nations Interim Force in Lebanon. un.org. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ Why a Lebanese village welcomes Brazil's new president. BBC News. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ Brasil e Líbano podem ampliar comércio bilateral, diz Temer | Agência Brasil - Últimas notícias do Brasil e do mundo. agenciabrasil.ebc.com.br. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ а б Brasil - Líbano: Relaçōes Comerciais (PDF). 30 листопада 2016. Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2017. Процитовано 30 листопада 2018.