Бугай австралійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бугай австралійський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Чаплеві (Ardeidae)
Рід: Бугай (Botaurus)
Вид: Бугай австралійський
Botaurus poiciloptilus
(Wagler, 1827)
Мапа поширення
Мапа поширення
Посилання
Вікісховище: Botaurus poiciloptilus
Віківиди: Botaurus poiciloptilus
EOL: 45517756
ITIS: 174858
МСОП: 22697353
NCBI: 2497796

Бугай австралійський[2] (Botaurus poiciloptilus) — вид птахів родини чаплевих (Ardeidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у південно-західній та південно-східній частинах Австралії, в Тасманії, Новій Зеландії та Новій Каледонії та Увеа. Це прихований і частково нічний вид, який населяє водно-болотні угіддя з густою рослинністю.

Загальна чисельність виду не перевищує 2000 птахів. У Новій Зеландії оціночна чисельність популяції становила 580—725 особин у 1980 році. Вважається, що популяція Нової Каледонії не перевищує 50 птахів. Вважається, що після очевидно стрімкого скорочення австралійська популяція нараховує менше 1000 статевозрілих особин.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить від 650 до 750 мм. Птах має темно-коричневу верхню частину тіла; обличчя та брови з темно-коричневою смугою, що тягнеться від дзьоба до еректильних пір'їн з боків шиї. Нижня поверхня рудувата, смугаста з коричневим. Шкіра обличчя тьмяно-зелена, як і ноги та ступні. Птах має темно-коричневий дзьоб, жовті очі, а основа нижньої щелепи зелено-жовта.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Харчується водними тваринами, такими як жаби, риба та ракоподібні. Гніздиться поодиноко на землі серед густої болотної рослинності на витоптаних очеретах та інших рослинах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Botaurus poiciloptilus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 28 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]