Білосарайська затока
 | |
| 46°54′12″ пн. ш. 37°15′10″ сх. д. / 46.90333333336077715° пн. ш. 37.25277777780577537° сх. д.Координати: 46°54′12″ пн. ш. 37°15′10″ сх. д. / 46.90333333336077715° пн. ш. 37.25277777780577537° сх. д. | |
| Прибережні країни |
 Україна[1] |
|---|---|
| Регіон |
Донецька область[1] Запорізька область |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 712553 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑71973 ·R (Донецька область, Запорізька область) |
  Білосарайська затока Білосарайська затока (Україна) | |
 | |
Білосарайська затока — затока Азовського моря, що на території Донецької та Запорізької областей (Україна).
Географія[ред. | ред. код]
Затока розташована між косами Бердянська та Білосарайська, утворюючи ділянку північного узбережжя Азовського моря на території Донецької та Запорізької областей. Північна частина затоки називається бухта Таранья[2].
Середня глибина 4-6 м, максимальна — 8 м. Північна частина затоки мілководна — до 5 м. Значна частина (від села Новопетрівка до села Юріївка) берегової лінії стрімчаста з пляжами заввишки 20-35 м (сягаючи на одній ділянці біля села Куликівське 40 м), південна (Бердянськ) та північна (Ялта) частини пологі, які вже є початком кіс відповідно Бердянської та Білосарайської. Саме з початком кіс змінюється ландшафт берегу: з'являються водно-болотні угіддя в гирлах річок Берда та Мокра Білосарайка, безліч озер, відокремлених перешийками від затоки Азовського моря. Саме тут заболочені ділянки річок змінюються солончаковими та піщаними серед груп озер.
З півночі на південь, впадають такі річки: Мокра Білосарайка, Комишуватка, Зелена, балка Гонджуго, балка Покісна, Берда.
На узбережжі розташована низка населених пунктів (з північного сходу на південний захід): Мангушський район — Ялта, Юр'ївка, Урзуф, Бабах-Тарама; Бердянський район — Куликівське, Новопетрівка; Бердянська міськрада — Бердянськ.
Природа[ред. | ред. код]
Акваторія та берегова лінія затоки в його південному краю зайнята Приазовським національним природним парком (зона регульованої рекреації, господарська зона; у 2010 році до нього включено пам'ятки природи Близькі Макорти і Далекі Макорти площею по 5 га)[3], берегова лінія затоки та його північного краю — національний природний парк Меотида (у 2009 році до нього включено пам'ятку природи Соснові культури площею 5 га і заказник Білосарайська коса площею 956 га)[4], північна частина акваторії (що примикає до Білосарайської коси) входить у водно-болотні угіддя міжнародного значення Білосарайська коса та Білосарайська затока[5] з площею (разом із косою) 2000 га[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Азовское море. Побережье и пляжи. Архів оригіналу за 22 серпня 2007.
- ↑ Указ Президента України. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 25 грудня 2009 року N 1099/2009 «Про створення національного природного парку „Меотида“». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 10 червня 2018.
- ↑ На сайте Министерства экологии и природных ресурсов. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
- ↑ Постанова від 23 листопада 1995 р. N 935 Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 10 червня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Аркуш карти L-37-39 Ялта. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
- Аркуш карти L-37-38 Бердянск. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.