Бердянськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Бердянськ
Герб Бердянська Прапор Бердянська
Бердянськ
Бердянськ на мапі району
Бердянськ на мапі району
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Запорізька область
Район/міськрада Бердянський район
Код КОАТУУ 2310400000
Засноване 1827
Агломерація Бердянська агломерація
Статус міста з 1827 року
Населення 123 000
Площа 82 км²
Поштові індекси 71100
Телефонний код +380-06153
Координати 46°45′45″ пн. ш. 36°47′11″ сх. д.
Водойма Азовське море, Бердянська затока
Міста-побратими Ля-Сейн (Франція), Лієпая (Латвія), Поті (Грузія), Лоуелл (США), Гліфада (Греція), Одінцово (Росія) та ін.
День міста 17 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Бердянськ
До обл./респ. центру
 - автошляхами 196 км
Міська влада
Адреса 71100
Веб-сторінка Міська рада
Міський голова Євген Іванович Шаповалов
Колишні назви міста: Ново-Ногайськ, Осипенко

Бердя́нськ — місто на північному узбережжі Азовського моря, Запорізька область. Заснований 1827 року на місці рибальського поселення. Своєму розвиткові зобов'язаний морському порту, збудованому при зручній гавані в затоці Бердянської коси. Навколишні лимани містять унікальні цілющі грязі.

Зміст

[ред.] Історія

Місто розвилося від маленького поселення та пристані, побудованої в 1827 році, до досить великого міста обласного значення, що є великим транспортним вузлом і відомим курортом.

Був повітовим центром Таврійської округи Української держави (1918), Бердянського повіту Таврійської губернії(до 20-х р.р.), окружним центром УСРР (1921-1922 р.р.), з того часу і до сих пір - районний центр.

Окупований силами Вермахту 7 жовтня 1941 року, звільнений - 17 вересня 1943 року(нині - День міста).

[ред.] Населення

В 1838 році, через 11 років після заснування, населення склало 3,2 тис. осіб.

В 1897 році, через 60 років після заснування, населення збільшилося до 26,5 тис. осіб. Склад населення: 858 дворян, 97 осіб духовного звання, 366 купців, більше 1000 іноземних підданців. Налічувалося близько 19 тис. робітників, ремісників, дрібних торговців і членів їхніх родин, 4815 селян.

В 1913 році в Бердянську проживало 35 тис. осіб.

В 1940 році — 55 тис. мешканців.

В 1976 році — 117 тис. осіб.

За переписом 1989 року населення Бердянська становило 133 тис. осіб.

За переписом 2001 року — 122 тис. мешканців

[ред.] Райони міста

Ландшафтно місто умовно можна розділити на 3 частині: Нижня частина міста, Нагірна та Коса.

Нижня частина складається з районів Центр (власне історичний Бердянськ), Колонія (місце мешкання німецьких колонистів на схід від Центру), рибальські прибережні райони Ліски (на захід) та Слобідка (на схід від центру міста).

Нагірна частина розташована на пагорбі, давньому морському березі, заселювалась від другої половини ХХ ст. і складається з районів АЗМОЛ, 8 березня, Скловолокно, АКЗ, Сільгосптехніка, Військове містечко.

Косу поділяють на Ближню, Середню та Дальню, на якій збереглося рибальське селище.

[ред.] Курорт

Бердянськ — грязьовий і кліматичний курорт. В 2005 місто дістало статус курорту державного значення. Лимани й солоні озера, розташовані біля гирла ріки Берда на початку Бердянської коси, містять унікальні цілющі грязі та мінеральні джерела.

Основні лікувальні фактори: грязі та ропа лиманів, талассотерапія.

Показання: захворювання опорно-рухового апарату, нервової системи, гінекологічні, органів дихання нетуберкульозного походження.

[ред.] Вищі навчальні заклади

[ред.] Посилання


Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:



Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти