Бінарний код

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Слово «Wikipedia» закодоване бінарним ASCII-кодом.

Біна́рний код — є загальним позначенням для коду, за допомогою якого повідомлення можуть передаватися послідовностями (секвенціями) за допомогою двох символів (наприклад, «1» та «0»).

Дуже велике значення бінарні коди мають у цифровій обробці інформації.

З комбінаторики відомо, що в загальному випадку число комбінацій (кодів) n-розрядного двійкового коду, який дорівнює числу розміщень з повтореннями:

\bar{A}(2,n) = \bar{A}_2^n = 2^n,

де \bar{A}(2,n)=\bar{A}_2^n — число кодів, \ n — число розрядів бінарного коду.

Таблиця бінарних кодів[ред.ред. код]

числове (буквинне)

значення

двійковий

код

0 0000
1 0001
2 0010
3 0011
4 0100
5 0101
6 0110
7 0111
8 1000
9 1001
A 1010
B 1011
C 1100
D 1101
E 1110
F 1111

Приклад «доісторичного» використання кодів[ред.ред. код]

Інки мали свою лічильну систему кіпу, яка фізично являла собою мотузкові сплетення і вузлики. Генрі Ертан виявив, що в вузликах закладений якийсь код, найбільше схожий на двійкову систему числення.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]