Вагабунда маскова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вагабунда маскова
Вагабунда маскова
Вагабунда маскова
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воронові (Corvidae)
Рід: Вагабунда (Dendrocitta)
Вид: Вагабунда маскова
Dendrocitta frontalis
Horsfield, 1840
Посилання
Вікісховище: Dendrocitta frontalis
Віківиди: Dendrocitta frontalis
EOL: 916509
ITIS: 559702
МСОП: 22705849
NCBI: 1200960

Вагабунда маскова[2] (Dendrocitta frontalis) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae).[3] Мешкає в Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Маскова вагабунда

Довжина птаха становить 38 см, вага 100 г. Голова, горло і верхня частина грудей чорні, також чорними є махові пера на хвості і крилах. Тім'я, задня частина шиї і плечі білі, верхня частина спини і нижня частина грудей світло-сірі або білі. Крила, спина і гузка світло-коричневі. Дзьоб і лапи чорні, очі темно-карі.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Ареал маскової вагабунди простягається смугою від південно-східних схилів Гімалаїв і долини Брахмапутри через південно-східний Бутан до заходу китайської провінції Юньнань і через схід Ассаму, Аруначал-Прадеш і південно-східний Тибет до центрально-північної М'янми. Окрема популяція маскових вагабунд мешкає на півночі В'єтнаму.

Маскові вагабунди живуть в рівнинних і гірських субтропічних лісах, а також в бабмбукових лісах.

Раціон[ред. | ред. код]

Це всеїдні птахи, які харчуються здебільшого безхребетними і їх личинками, а також фруктами, ягодами, насінням і зерном. Маскові вагабунди ведуть денний спосіб життя, здобич часто ловлять в польоті.

Розмноження[ред. | ред. код]

Маскові вагабунди є моногамними птахами. Сезон розмноження триває з квітня по липень. Гніздо чашоподібне, будується парою птахів і розміщується на узліссі, серед бамбукових запростей. В кладці 3-5 яєць, інкубаційний період триває 20 днів. Пташенята стають самостійними через півтора місяця після вилуплення.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Dendrocitta frontalis. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Crows, mudnesters, birds-of-paradise (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 10 січня 2021.