Вайрочана
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вайрочана [1] або Маха-Вайрочана[2] — будда у махаяністьскій течії буддизму, центральний об'єкт поклоніння езотеричного буддизму. Згадується як голова усього буддизму у священних текстах езотеричного буддизму, «Сутрі Вайрочани» і «Сутрі Ваджрасекхари».
Вайрочана символізує всесвіт і сонячне світло, яким осяює його. Він виступає уособленням вищого тіла будди, проявленням сутності світобудови, яке не має форми. У східноазійській традиції Вайрочана є втіленням концепції пустоти.
Вайрочана зображується білим або золтим, у позі лотоса.
Особливо шанується японськими сектами Сінґон-сю і Кеґон-сю.
Примітки [ред.]
Джерела та література [ред.]
- Торчинов, E.A. Введение в буддологию. Курс лекций. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2000. ISBN 5-93597-019-8 (рос.)
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Vairocana |
- Будда Вайрочана (рос.)
