Вайрочана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вайрочана [1] або Маха-Вайрочана[2]будда у махаяністьскій течії буддизму, центральний об'єкт поклоніння езотеричного буддизму. Згадується як голова усього буддизму у священних текстах езотеричного буддизму, «Сутрі Вайрочани» і «Сутрі Ваджрасекхари».

Вайрочана символізує всесвіт і сонячне світло, яким осяює його. Він виступає уособленням вищого тіла будди, проявленням сутності світобудови, яке не має форми. У східноазійській традиції Вайрочана є втіленням концепції пустоти.

Вайрочана зображується білим або золтим, у позі лотоса.

Особливо шанується японськими сектами Сінґон-сю і Кеґон-сю.

Примітки[ред.ред. код]

  1. санскр. वैरोचन, Vairocana IAST, «Сонцесяйний»; кит. 大日如來 / 毘盧遮那 Дайжі-жулай / Пілучжена; кор. 비로자나, Бірочжана; яп. だいにちにょらい / びるしやな) Дайніті-ньорай / Бірусяна.
  2. санскр. महावैरोचन, Mahā Vairocana IAST, «Великий сонцесяйний»; кит. 摩訶毘盧遮那; яп. まかびるしやな.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]