Вальтер фон Ягов

Вальтер фон Ягов
нім. Walther von Jagow
Народився	19 серпня 1867(1867-08-19) Перлеберг, Бранденбург, Німеччина
Помер	27 березня 1928(1928-03-27) (60 років) Потсдам, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал кінноти
Нагороди	Столітня медаль Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія) Орден дому Ліппе Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Галліполійська зірка Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Лицар справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург)

Вальтер фон Ягов (нім. Walther von Jagow; 19 серпня 1867, Перлеберг — 27 березня 1928, Потсдам) — німецький воєначальник, генерал кінноти.

Біографія

Представник альтмаркського дворянського роду. 18 березня 1887 року вступив в гусарський полк «Фон Цітен» (Бранденбурзький) № 3. З 12 червня 1901 року — командир ескадрону. З 25 липня 1904 по 17 жовтня 1909 року — інструктором в ганноверському піхотному Інституті верхової їзди, а потім — ад'ютант 3-ї військової інспекції. З 18 квітня 1913 року служив в штабі драгунського полку «Барон фон Мантойфель» (Рейнський) № 5.

Учасник Першої світової війни, командир 7-го запасного драгунського полку. Спочатку воював на Західному фронті, а у вересні 1915 року був переведений за Східний. Учасник боїв в Сербії, після завершення яких був знову переведений на Західний фронт. З 15 січня 1918 року — командир 16-го запасного піхотного, з 7 вересня 1918 року — 3-го пішого кавалерійського полку.

З 18 грудня 1918 року — командир 3-го гусарського, з 1 травня 1919 року — 11-го кавалерійського, з 1 травня 1920 року — 16-го кінного полку в Касселі. 1 червня 1922 переведений в штаб 2-го військового округу, з лютого 1923 року — керівник піхоти округу. З 1 квітня 1923 року — командир 1-ї кавалерійської дивізії. 30 квітня 1927 року звільнений у відставку.

Звання

• Фанен-юнкер (18 березня 1887)
• Другий лейтенант (19 вересня 1888)
• Оберлейтенант (27 січня 1897)
• Ротмістр (12 червня 1901)
• Майор (21 квітня 1911)
• Оберстлейтенант (6 червня 1916)
• Оберст (20 вересня 1918)
• Генерал-майор (1 січня 1923)
• Генерал-лейтенант (1 квітня 1925)
• Генерал кінноти (30 квітня 1927)

Нагороди

• Столітня медаль
• Орден Червоного орла 4-го класу
• Орден Корони (Пруссія) 4-го класу
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу
• Орден дому Ліппе, почесний хрест 3-го класу
• Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го і 1-го класу
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Галліполійська зірка (Османська імперія)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості

Література

• Rangliste der Koniglich Preu?ischen Armee und des XIII. (Koniglich Wurttembergischen) Armeekorps fur 1914, Hrsg.: Kriegsministerium, Ernst Siegfried Mittler & Sohn, Berlin 1914, S.371
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S.145
• Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945, Band 6: Hochbaum-Klutmann, Biblio Verlag, Bissendorf 2002, ISBN 3-7648-2582-0