Василіянський монастир святого Йосафата (Володимир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василіянський монастир святого Йосафата
Назва на честь: Йосафат Кунцевич


Тип монастир
Країна  Україна
Розташування Володимир
Конфесія Українська греко-католицька церква
Єпархія Луцький екзархат УГКЦ
Орденська приналежність Василіянський Чин святого Йосафата
Настоятель о. Марко Максимів, ЧСВВ

CMNS: Василіянський монастир святого Йосафата у Вікісховищі

Василіянський монастир святого Йосафата — монастир ченців-василіян у Володимирі.

Монастир отців Василіян був відомий у Володимирі ще в 1784 році після того, як було ліквідовано орден Єзуїтів. Костел і монастир, що належали отцям єзуїтам (на даний час костел і монастир належать ПЦУ) було передано отцям василіянам, які виконували душпастирську й освітню працю в місті до 1840 року. Опісля, внаслідок насильного псевдо возз'єднання Унійної Церкви з Православною (Московської юрисдикції), власність отців Василіян було передано православній конфесії.

1 жовтня 1992 року Глава УГКЦ Кардинал Мирослав-Іван Любачівський дав згоду і благословення на заснування та побудову монастиря і церкви святого священномученика Йосафата на місці, де колись стояла церква св. Параскевії (в якій св. Йосафат прийняв Таїнство Хрещення). Однак на заваді реалізації цього плану стали численні політичні та бюрократичні перипетії. З подібних причин не вдалось також повернути колишній василіянський монастир побудований єзуїтами, який сьогодні належить ПЦУ. Тож за подальшим клопотанням вищих настоятелів василіянського чину і за сприяння чисельної родини Мельників, дім котрих в підпіллю служив монастирем, церквою і семінарією, вдалося отримати колишню лютеранську кірху (побудовану в кінці ХІХ ст.) та помешкання в якому проживав лютеранський пастор. Саме тому на даний час ця Кірха та дім пастора являються церквою і монастирем св. Йосафата. 23 вересня 1996 року кир Любомир Гузар дав своє благословення на існування у Володимирі монастиря Чину Св. Василія Великого.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

[1] [Архівовано 17 січня 2017 у Wayback Machine.]