Веропотвелян Петро Миколайович
| Петро Миколайович Веропотвелян | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народився |
1 червня 1930 Батумі, Аджарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Грузинська Радянська Соціалістична Республіка,  СРСР | ||||||
| Помер |
29 березня 2017 (86 років) Кривий Ріг | ||||||
| Країна |
 УРСР →  Україна | ||||||
| Національність | вірменин | ||||||
| Діяльність | лікар | ||||||
| Alma mater | Дніпропетровський медичний інститут | ||||||
| Галузь | акушерство та гінекологія | ||||||
| Вчене звання | кандидат медичних наук | ||||||
| Батько | Веропотвелян Микола Осипович | ||||||
| Мати | Веропотвелян Віра Петрівна | ||||||
| У шлюбі з | Веропотвелян (Маслова) Маргарита Степанівна | ||||||
| Діти | Веропотвелян Микола Петрович | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Петро Миколайович Веропотвелян (1 червня 1930, Батумі,) — український та радянський лікар, лікар у міській лікарні № 1 м. Кривий Ріг (1957—1959), головний лікар міського клінічного пологового будинку № 1 м. Кривий Ріг (1959—2000), заслужений лікар УРСР, кандидат медичних наук, член правління Асоціації акушерів-гінекологів України, член Європейської Асоціації акушерів-гінекологів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1 червня 1930 року у місті Батумі.
З 1935 року проживав з родиною у місті Кривий Ріг.
Після закінчення школи робітничої молоді № 15 (м. Кривий Ріг) в 1947 р. поступив у Херсонське морехідне училище ММФ СРСР не закінчивши яке, вирішив вступити до медичного інституту.
З 1951 по 1957 роки проходив навчання у Дніпропетровському медичному інституті.
У 1957 р. закінчив Дніпропетровський медичний інститут.
З 1957 по 1959 роки працював у міській лікарні № 1 міста Кривий Ріг лікарем-хірургом, а потім акушером-гінекологом.
З 1959 по 2000 рік був беззмінним головним лікарем міського клінічного пологового будинку № 1 м. Кривий Ріг.
У період з 1965 по 1967 роки — завідувач районним відділом охорони здоров'я Центрально-Міського району (м. Кривий Ріг). За цей період під його керівництвом збудовано корпуси поліклініки на 750 відвідувань/зміну, стаціонар на 250 ліжок, водолікарню багатопрофільної клінічної лікарні №3; реконструйовано декілька лікувальних закладів району.
У 1975 році за його ініціативою вперше у практичній системі охороні здоров'я колишнього СРСР був збудований окремий 3-х поверховий корпус медико-генетичного центру, який на даний час є одним з провідних медико-генетичних центрів України.
У 1976 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидат медичних наук.
У 1983 році під його керівництвом був збудований новий сучасний корпус пологового будинку №1 який став базою передового досвіду країни.
У 1993 р. під керівництвом Веропотвеляна П. М. збудовано новий 5-ти поверховий корпус спеціалізованого центру пренатальної діагностики, медицини плоду і генетики репродуктивної функції людини.
З 2000 по 2002 роки — головний лікар КУ «Міжобласний центр медичної генетики та пренатальної діагностики» (м. Кривий Ріг).
З 18.07.2002 р. по 29.03.2017 р. — завідувач кабінету патології репродуктивної функції Міжобласного центру медичної генетики та пренатальної діагностики (м. Кривий Ріг).
Як лікар-клініцист свою професійну діяльність в значній мірі присвятив лікуванню жінок з неплідністю, завдяки чому понад 7000 жінок знайшли довгоочікуване щастя материнства.
Він також займався активною суспільно-громадською діяльністю, неодноразово обирався депутатом Центрально – міської районної ради м. Кривий Ріг.
Крім клінічної практики, займався науковою діяльністю. П.М. Веропотвелян - автор понад 650 наукових праць, опублікованих у вітчизняних та зарубіжних медичних виданнях, у т.ч. в монографіях і підручниках, автор винаходу і 15 раціоналізаторських пропозицій. Член редколегії та редакційних рад низки вітчизняних наукових медичних журналів: «Педіатрія», «Акушерство і гінекологія», «Здоров’я жінки», «Репродуктивна ендокринологія», «Жіночий лікар» та інші.
Петро Миколайович до останнього свого подиху активно та плідно працював. Навіть в останній день свого життя він працював на своєму робочому місці.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Знак «Відмінник охорони здоров'я» (1969)
- Медаль «За трудову доблесть» (1971)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1971)
- Мала золота медаль ВДНГ СРСР (1980)
- Бронзова медаль ВДНГ України (1983)
- Медаль «Ветеран праці» (1984)
- Звання «Заслужений лікар УРСР» (1984)
- Ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1995)
- Золотою медаллю «За досягнення у Науці» Міжнародної Кадрової Академії ЮНЕСКО (2000)
- Відзнака виконкому міськради м. Кривий Ріг — нагрудний знак За заслуги перед містом (Кривий Ріг) III ступеню (2000)
- Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (2005)
- Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (2010)
- Відзнака виконкому міськради м. Кривий Ріг — нагрудний знак За заслуги перед містом (Кривий Ріг) II ступеню (2010)
- Відзнака виконкому міськради м. Кривий Ріг — нагрудний знак За заслуги перед містом (Кривий Ріг) I ступеню (2011)
- Відзнака Центрально-Міського району м. Кривий Ріг (2013)
- Відзнака голови Дніпропетровської облдержадміністрації «За розвиток регіону» (2015)
- Медаль «Знання, Душа, Серце Людям»
- Відзнака УПЦ Орден преподобного Агапіта Печерського (2015)
- Відзнака Міжнародної Громадської організації «Земляцтво Придніпров’я» (2016)
Нагороди криворізької міської організації профспілки працівників охорони здоров’я України:
- Орден «Сповідник Лука професор Войно-Ясенецький», рубінова номінація (2013)
- Орден «Сповідник Лука професор Войно-Ясенецький», лазурова номінація (2015)
- Орден «За здобутки в галузі охорони здоров’я Кривбасу» (2015)
Пам'ять[ред. | ред. код]
Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 14.02.2020 р № 564-21 / VII центр перетворено в комунальне підприємство «Міжобласний центр медичної генетики та пренатальної діагностики імені П.М. Веропотвеляна» Дніпропетровської обласної ради
26 січня 2018 р. на будівлі КЗ «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики імені П. М. Веропотвеляна» рішенням Дніпропетровської обласної ради встановлено та відкрито меморіальну дошку на честь пам'яті Петра Миколайовича Веропотвеляна[1][2].
Крім того, на честь Петра Миколайовича було засновано громадську медаль «Майбутнє — в єдності поколінь. В пам'ять Петра Веропотвеляна» для нагородження лікарів та медичного персоналу за високі досягнення в акушерстві-гінекології, перинатології та дитячій медицині. Його ім’я громадськістю спілки віднесено до списку видатних особистостей Кривого Рогу, що увійшли до видання «Легенди трудового Кривбасу».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В Кривом Роге открыли памятную доску известному в Украине генетику, криворожанину Петру Веропотвеляну | Первый Криворожский. 1kr.ua (рос.). Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ КРИВОЙ РОГ. Митрополит Ефрем принял участие в открытии мемориальной доски Петру Николаевичу Веропотвеляну | Україна Православна. pravoslavye.org.ua (ru-RU) . Процитовано 15 червня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пам'яті Петра Миколайовича Веропотвеляна на сайті журналу «Медичні аспекти здоров'я жінки»
- ПАМ'ЯТІ ПЕТРА ВЕРОПОТВЕЛЯНА на сайті ТРК «Рудана»
- Вічна пам'ять Заслуженому лікарю України на сайті спеціалізованої медико-санітарної частини № 9
- Народились 1 червня
- Народились 1930
- Померли 29 березня
- Померли 2017
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Заслужені лікарі УРСР