Верхньощелепна кістка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Верхньощелепна кістка — Maxilla

Верхньощелепна кістка (лат. maxilla) — кістка верхньої щелепи в кісткових риб, включно з чотириногими. В анатомії людини maxilla означає всю верхню щелепу

[ред.] Людини

Верхньощелепна кістка ( Μaxilla) - парна кістка. Вона має тіло і 4 відростки: лобовий, виличний, комірковий і поднебінний.

Тіло вегхньої щелепи (corpus maxille) містить верхньощелепну пазуху (sinus mixillaris), що сполучається через великий верхньощелепний розтвір (hiatus maxillaris) з носовою порожниною. Цю порожнину ще називають пазухою Гаймора. Тіло має неправильну кубоподібну форму, на ньому є 4 поверхні: передня, очноямкова, скронева і носова.

Верхньощелепна кістка — Maxilla

Передня поверхня ( facies anterior) увігнута. Від очноямкової поверхні її відокремлює підочноямковий край (margo infraorbitalis). Нижче цього краю помітний підочноямковий отвір (foramen infraorbitale), через який виходить на поверхню кістки підочноямковий нерв (гілко трійчастого нерва V пара). Під цим отвором помітна заглибина - іклова ямка (fossa canina). На присередньому гострому краї передньої поверхні тіла верхньої щелепи добре виражена носова вирізка (Incisura nasalis), яка бере участь в утворенні грушоподібного отвору. Нижній край носової вирізки виступає вперед і утворює передню носову ость (spina nasalis anterior).