Скелет людини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скелет дорослої людини (вигляд спереду)
Скелет дорослої людини (вигляд ззаду)

Скелет людини — це тверда структура, утворена сукупністю кісток, яка служить опорою людського тіла. При народженні скелет людини містить близько 270 кісток; до досягнення дорослого віку кількість кісток зменшується приблизно до 206, за рахунок зрощення ряду дрібних кісток. Однак в цілому кількість кісток залежить від анатомічних особливостей; наприклад, в окремих людей наявна більша, ніж звичайно, кількість ребер чи хребців.

Маса скелета, в середньому, становить близько 20% від загальної маси тіла.

Скелет виконує такі функції:


Класифікація кісток[ред.ред. код]

Розрізняють кістки непарні (розміщені по середній лінії тіла) та парні (розміщені з обох сторін відносно середньої лінії тіла).

За іншою класифікацією, кістки поділяють на:

  • довгі, довжина яких переважає над шириною (наприклад, стегнова)
  • короткі
  • плоскі
  • неправильні, що мають складну форму, зовнішні чи внутрішні западини й виступи (наприклад, череп)
  • сесамоподібні, приховані у сухожиллях, невеликі за розмірами та завкруглені (наприклад, надколінник)
  • вормієві, чи шовні, приховані, невеликого розміру та неправильної форми, містяться у черепних швах

Структура та особливості[ред.ред. код]

Первинні та вторинні кістки[ред.ред. код]

Первинні кістки — це кістки, що утворюються безпосередньо із сполучної тканини. До первинних відносять кістки лицьового відділу черепа та даху черепа.

Вторинні кістки — це кістки, що проходять сполучнотканинну, хрящеву та кісткову стадії. До них належать кістки основи черепа, корпусу та кінцівок.

Осифікація[ред.ред. код]

Розрізняють два основні типи осифікації (формування кісткової тканини):

  • Ендесмальна:
  • Енхондральна: