Вилохвістка плямиста
| Вилохвістка плямиста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Enicurus maculatus Vigors, 1831 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вилохві́стка плямиста[2] (Enicurus maculatus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії.
.jpg)
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 25-26 см, вага 38-48 г. Голова, спина, горло і груди чорні, на лобі велика біла пляма, решта нижньої частини тіла біла. Спина і груди сильно поцятковані білими лускоподібними плямками. Крила чорні з помітними білими плямами. Хвіст довгий, східчастий, глибоко роздвоєний. Стернові пера чорні з білими кінчиками, які формують на хвості білі смуги.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[3]
- E. m. maculatus Vigors, 1831 — гори Гіндукуша на сході Афганістану і в Пакистані, Західні і Центральні Гімалаї;
- E. m. guttatus Gould, 1866 — східні Гімалаї на сході Непалу, в Сіккімі, Бутані і Північно-Східній Індії, М'янма і південний захід Китаю;
- E. m. bacatus Bangs & Phillips, JC, 1914 — південь Китаю і північ В'єтнаму;
- E. m. robinsoni Baker, ECS, 1922 — південь В'єтнама (плато Далат[en]).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Плямисті вилохвістки мешкають в Афганістані, Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, М'янмі, Китаї і В'єтнамі. Вони живуть в гірських субтропічних і тропічних лісах, на берегах гірських струмків і річок, серед валунів. Гніздяться на висоті від 1200 до 3600, взимку мігрують в долини, на висоті 600 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними. Гніздяться з березня по травень. Гнздо невелике, чашоподібне, робиться з моху, розміщується в щзаглибині на березі річки, під каменем або серед коріння дерев. В кладці 3 яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Enicurus maculatus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 листопада 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |