Вишня
| Вишня | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Prunus cerasus
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Вишня (Cerasus) — підрід рослин із підродини мигдалеві. Більшість плодів видів з цього підроду їстівні.
Зміст |
Промислове значення [ред.]
Вишня є одним із найпоширеніших плодів, які використовують при приготуванні окремих кондитерських виробів. Сушені вишні часто використовуються при приготуванні цукерок з алкогольними напоями всередині.
У періоди кінця травня та майже всього червня, можливо ще частини липня, у Європі вишня — ягідний продукт, що вживають сирим. Черешня — один із видів з підроду вишні — вважається одним із найсмачніших видів.
Ядра кісточок вишень містять 36% олії[1]
Види [ред.]
- Prunus apetala
- Черешня (Prunus avium)
- Prunus campanulata
- Prunus canescens
- Вишня звичайна (Prunus cerasus)
- Prunus concinna
- Prunus conradinae
- Prunus dielsiana
- Prunus emarginata
- Prunus fruticosa
- Prunus incisa
- Prunus litigiosa
- Prunus mahaleb
- Prunus maximowiczii
- Prunus nipponica
- Prunus pensylvanica
- Prunus pilosiuscula
- Prunus rufa
- Prunus sargentii
- Prunus serrula
- Вишня японська (Prunus serrulata)
- Prunus speciosa
- Prunus subhirtella
- Вишня повстиста (Prunus tomentosa)
- Вишня Йосіно (Prunus x yedoensis)
Сорти [ред.]
Сорти вишні розрізняються за силою росту рослин (кущоподібні і деревовидні форми), типу плодоношення (перші плодоносить на букетних гілочках, другі - змішаних і плодових), строками дозрівання плодів (червень - серпень), забарвленням плодів (аморелі світлозабарвлені, морелі (гріоти) - темнозабарвлені плоди), частина сортів самоплідні, інші вимагають перехресного запилення. Найпоширеніші в Україні наступні сорти:
Підбельська. Районована на всій території України, за винятком Чернігівської, Сумської, Житомирської областей. Один з кращих сортів. Плоди великі, темно-червоні, смачні, з приємним поєднанням органічних кислот і цукру, дозрівають протягом липня і довго тримаються на дереві, кісточка середнього розміру, легко відділяється від м'якоті. Дерева середньорослі, високоврожайні, зимостійкі. У районі Києва в суворі зими підмерзають плодові бруньки. Сорт середньостійкий до моніліозу і коккомікозу, частково самоплідний. Для кращого запилення квіток поруч повинні бути дерева інших сортів вишні чи черешні з одночасним цвітінням.[2]
Шпанка рання. Місцевий сорт, районований в багатьох обпастях України. Плоди великі, рожеві, соковиті, приємного кислосолодкого смаку, дозрівають в кінці червня - початку липня. Дерева великі, з негустою кроною, зимостійкі, відносно стійкі до грибних захворювань. Сорт самобезплідний.[2]
Гріот остгеймський. Сорт іспанського походження, районований в багатьох областях України. Дерева невеликих розмірів, зимостійкі, скороплідні, щорічно рясно плодоносять, але сильно загущуються тонкими, пониклими гілками. Плоди середніх розмірів, Темні, соковиті, приємні на смак, дозрівають у перших двох декадах липня. Сорт вимагає перехресного запилення.[2]
Гріот український. Місцевий сорт, особливо поширений у лісостеповій і поліській зонах України. Крім щеплень, легко розмножується порослю і насінням. Тому існує багато клонів, різних за цінністю. Необхідно розмножувати тільки високоврожайні, зимостійкі клони. Плоди середніх розмірів, темні, кисло-солодкі, дозрівають у другій половині липня. Гілки на деревах тонкі, після плодоношення оголюються і звисають. Сорт частково самоплідний, добре запилюється Шпанкою ранньою і Гріотом остгеймським.[2]
Заслуговують уваги і розповсюдження сорту вишні Мелітопольська десертна, Чернокірка, Любська, Самсонівка, Лотівка та ін.[2]
Культурне значення [ред.]
Вишня — за віруваннями українців, дерево взаємної любові, весни, краси, мужності. В українському фольклорі вишня символізує красу убогої дівчини, її молодість. З вишневих гілок українські предки варили ритуальний напій, який неодмінно вживали на Новий рік, Зелені Свята, Купала тощо. В українському народі складено багато фольклорних та авторських пісень, в яких оспівуються вишні, вишневі садки.
Шкідники [ред.]
Шкідниками вишні є Вишнева муха та Вишнева попелиця які можуть завдавати значної шкоди пагону та плодам.
Комерційне виробництво [ред.]
Щорічне світове виробництво (станом на 2007) культурних вишневих плодів сягає близько двох мільйонів тонн. Близько 40% світового виробництва відбувається в Європі і близько 13% в Сполучених Штатах.
| Топ країн-виробників вишні - 2007 (в тис. тонн) |
|
|---|---|
| 398.1 | |
| 260.7 | |
| 225.0 | |
| 145.1 | |
| 100.0 | |
| 75.0 | |
| 72.6 | |
| 68.2 | |
| 65.2 | |
| 62.8 | |
| Всього у світі | 2,033.1 |
| Джерело: Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй[3] | |
Українські звичаї [ред.]
На день святої Варвари (17 грудня) дівчата заготовляли гілочки з вишень і ставили у воду. Якщо вони розквітали на Різдво, то це віщувало швидкий шлюб.
Примітки [ред.]
- ↑ (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
- ↑ а б в г д Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985. — с.664, ил.
- ↑ Faostat. Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Cerasus |