Вольф 424

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вольф 424
Маса 1,59072E+29 кг
Каталожний код GSC 00874-00306[1], 2MASS J12331738+0901157[1], IRAS F12307+0917[1], GJ 473[1], UCAC4 496-058936[1], PLX 2890[1], LSPM J1233+0901[1], NLTT 31083[1], GCRV 7553[1], JP11 5149[1], JP11 5148[1], LFT 923[1], LHS 333[1], LTT 13546[1], UBV 11279[1], FL Vir[1], WDS J12335+0901AB[1], Zkh 179[1], 1RXS J123319.0+090110[1], RBS 1128[1], Zkh 180[1], IDS 12309+0918 AB[1], PLX 2890.00[1], Karmn J12332+090[1], Ci 20 716[1], PM 12308+0918[1], [GKL99] 264[1], [GKL99] 265[1], RX J1233.3+0901[1], PM J12332+0901[1], WEB 10904[1] і TIC 399087412[1]
Сузір'я Діва
Відстань від Землі 3 парсек[2]
Паралакс 227,9 ± 4,6 кутова мілісекунда[3]
Власний рух за схиленням 203 ± 8 кутова мілісекунда на рік[4][5]
Власний рух за прямим піднесенням −1730 ± 8 кутова мілісекунда на рік[4][5]
Радіальна швидкість 36,94 ± 13,35 км/с[6]
Тип змінної зорі UV Кита[7]
Спектральний клас M5.64[8][6]
Видима зоряна величина 12,467 ± 0,004[9]
Абсолютна зоряна величина 14,3
Металічність 0,18[2]
Радіус 0,17 сонячний радіус
Епоха J2000.0[4][1]
Пряме піднесення 3,28684488 радіан[4]
Схилення 0,15744708 радіан[4]
Ефективна температура 3287 K[6]
Поверхнева гравітація 30 000 сантиметр на секунду в квадраті[10]

Вольф 424 (також FL Діви) — подвійна зоряна система, яка складається з двох червоних карликів. Розташована на відстані приблизно 14,2 світлового року від Сонця — тобто є однією з найближчих зір. На небі розташована в сузір'ї Діви, між зорями Еспилон Діви[en] та Омікрон Діви[en].

Подвійну природу цієї зорі відкрив голландсько-американський астроном Дірк Рейл[en] у 1941 році, помітивши на фотографіях, що зоря дещо витягнута[11]. Дві зорі в системі — Вольф 424A і Вольф 424B — обертаються одна навколо одної з півосями 4,1 а. о. та ексцентриситетом 0,3. Їхній орбітальний період становить 15,5 року, а сумарна зоряна величина — близько 12,5. Це два найтемніші з відомих об'єктів на відстані 15 світлових років від Сонця. У 1967 році було виявлено, що обидві вони є спалахуючими зорями, які зазнають випадкових збільшень світності.

У 1999 році за допомогою орбітального телескопа Габбл вдалося сфотографувати обидві компоненти, що дало змогу визначити спектральний клас обох зір (раніше вважалося, що обидві вони є коричневими карликами). Система отримала назву FL Діви, і в ній може спостерігатися активність сонячних плям. Рівень спалахової активності зір може змінюватися протягом періодів тривалістю в кілька років[12].

Компоненти системи[ред. | ред. код]

Вольф 424A[ред. | ред. код]

Вольф 424A — це холодна зоря головної послідовності, яка належить до спектрального класу червоних карликів M5,5 V. Вона є одним із найтьмяніших зоряних сусідів Сонця. Якби замість Сонця в нашій системі була Вольф 424A, вона б освітлювала земну поверхню лише в 10 разів сильніше, ніж повний Місяць. Маса зорі становить 14 % маси Сонця (147 мас Юпітера), а діаметр — 17 % діаметра Сонця.

Вольф 424B[ред. | ред. код]

Другий компонент системи, Вольф 424B, — ще менший за розміром. Його маса — 13 % маси Сонця (136 мас Юпітера), а діаметр — 14 % сонячного, спектральний клас — M7.

Найближче оточення зоряної системи[ред. | ред. код]

Перелічені нижче зоряні системи розташовані на відстані в межах 10 світлових років від зорі Вольф 424:

Зоря Спектральний клас Відстань, св. р.
Росс 128 M4.1-5 Ve 4,0
EE Льва[en] M4 Ve 7,2
Лаланд 25372 M1.5 Ve 7,2
GL Деви[en] M5 Ve 7,3
Вольф 359 M5.8 V 7,3
LHS 292[en] M6.5 V 7,4
AD Льва[en] M3 Ve 8,1
GJ 2097[ru] M2 V 8,4
BD+44 2051 AB M1 Ve/M5.5Ve 9,7

У культурі[ред. | ред. код]

В оповіданні Генріха Альтова «Порт кам'яних бур» на одній із планет цієї зорі розташовується автономна автоматична станція високорозвиненої цивілізації, яка перешкоджає розбіганню галактик[13].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак SIMBAD Astronomical Database
  2. ↑ а б Newton, Elisabeth R., Covey, Kevin, Rojas-Ayala, Barbara Near-infrared metallicities, radial velocities, and spectral types for 447 nearby M dwarfs // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2013. — Vol. 147, Iss. 1. — 24 p. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1088/0004-6256/147/1/20 — arXiv:1310.1087
  3. ↑ van Altena, W. F. The General Catalogue of Trigonometric Stellar Parallaxes, Fourth Edition — 4 — 1995. — Т. -1. — С. 0.
  4. ↑ а б в г д Henden A. VizieR Online Data Catalog: UCAC4 Catalogue (Zacharias+, 2012) — 2012. — Vol. 1322.
  5. ↑ а б Lépine S. A Catalog of Northern Stars with Annual Proper Motions Larger than 0."15 (LSPM-NORTH Catalog) // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2005. — Vol. 129, Iss. 3. — P. 1483–1522. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/427854 — arXiv:astro-ph/0412070
  6. ↑ а б в Mahadevan S., Bender C. F. A near-infrared spectroscopic survey of 886 nearby M dwarfs // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 2015. — Vol. 220, Iss. 1. — P. 16. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.1088/0067-0049/220/1/16 — arXiv:1509.01565
  7. ↑ N. N. Samus’, Kazarovets E. V., Durlevich O. V. et al. General catalogue of variable stars: Version GCVS 5.1 // Astronomy Reports / D. Bisikalo — MAIK Nauka/Interperiodica, Springer Science+Business Media, 2017. — Vol. 61, Iss. 1. — P. 80–88. — ISSN 1063-7729; 1562-6881; 0004-6299 — doi:10.1134/S1063772917010085
  8. ↑ Mahadevan S., Bender C. F. M dwarf luminosity, radius, and {alpha}-enrichment from I-band spectral features // The Astrophysical Journal Letters — IOP Publishing, 2015. — Vol. 802, Iss. 1. — P. 10. — ISSN 2041-8205; 2041-8213 — doi:10.1088/2041-8205/802/1/L10 — arXiv:1503.01776
  9. ↑ Landolt A. U. UBVRI photometric standard stars in the magnitude range 11.5-16.0 around the celestial equator // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 1992. — Vol. 104. — P. 340–371. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/116242
  10. ↑ Rojas-Ayala, Bárbara, Mann, Andrew W. A spectroscopic catalog of the brightest (J<9) M dwarfs in the northern sky // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2013. — Vol. 145, Iss. 4. — P. 102. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1088/0004-6256/145/4/102 — arXiv:1206.5991
  11. ↑ Torres, Guillermo; Henry, Todd J.; Franz, Otto G.; Wasserman, Lawrence H. (1999-01). The Nearby Low-Mass Visual Binary Wolf 424. The Astronomical Journal. Т. 117, № 1. с. 562—573. doi:10.1086/300708. ISSN 0004-6256. Процитовано 16 квітня 2024.
  12. ↑ academic.oup.com https://academic.oup.com/mnras/article/368/3/1392/1025503?login=false. Процитовано 16 квітня 2024. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  13. ↑ Баллада о звездах. archivsf.narod.ru. Процитовано 16 квітня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вольф_424&oldid=42349743