Воєводино
 Укритий льодом каскад | |
| Розташування | Тур'я Пасіка |
|---|---|
| Найближче місто | Тур'я Пасіка |
| Координати | 48°39′46″ пн. ш. 22°38′36″ сх. д. / 48.66290100002777308° пн. ш. 22.64343800002777840° сх. д.Координати: 48°39′46″ пн. ш. 22°38′36″ сх. д. / 48.66290100002777308° пн. ш. 22.64343800002777840° сх. д. |
| Траси |
1  1 середньої складності |
| Найбільша траса | 650 м |
| Вебсайт | voevodyno.com |
 Воєводино у Вікісховищі | |
Воєводино — урочище та однойменний гірськолижний курорт в екологічно чистому районі на південному заході від села Тур'я Пасіка в Перечинському районі Закарпатської області[1][2][3].
Географія[ред. | ред. код]
Ліси урочища належать до Тур'я-Реметівського лісництва[4][5], яке входить до складу Державного підприємства «Перечинський лісгосп»[6]. Згідно з лісорослинним районуванням, територія лісництва належить до 10-го лісорослинного району — букові гірські ліси Полонинського хребта[6]. Район розташування лісництва знаходиться під впливом материкового клімату Східноєвропейської рівнини та вологого атлантичного клімату[6].
Через урочище протікає струмок, який є правою притокою струмка Бистрик[7].
Курорт[ред. | ред. код]
Воєводино — поєднання дикої природи та благ цивілізації. Курорт розміщений між Свалявою і Перечином. Комплекс в закарпатському стилі. Сніг іде з грудня по квітень. Траса середнього рівня складності довжиною 650 м, перепад висоти 100 м.
Гірськолижні траси[ред. | ред. код]
Тут всього одна траса, яка підходить для початківців та лижників середнього рівня підготовки[1][8]. Є ратрак[9] і система штучного засніження трас.
- Одна траса середньої складності протяжністю 650 м, перепад висот 100 м[9].
- Навчальна траса протяжністю 100 м.
Підйомники:
- Бугельний підйомник[1] довжиною 500 м з пропускною здатністю 650 осіб на годину[9].
- Дитячий підйомник-мультиліфт[9] — 100 м.
У лісі є траси для ходьби на лижах[9].
Парк[ред. | ред. код]
У 2013 році в курорті відкрили «Австрійський парк Шенборна», розташований на 12 гектарах, з уїзною брамою, 22 лавками з гербами країн, яким належало Закарпаття, «Кельтским садом» з «календарем друїдів», 12 містками, які символізують знаки зодіаку, Мостом чотирьох євангелістів[10] зі скульптурами апостолів, водяним млином Святого Яна[11] з дерева та каменю, ліхтарями, скульптурами та маршрутом для катання на відреставрованій кареті часів Австро-Угорщини[12]. У центрі парку — штучне озеро Тур з невеликим острівцем[12][13].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Юрченко О. В. Еволюція та сучасні тенденції поширення екстремального туризму: магістерська робота / О. В. Юрченко ; наук. кер. В. М. Васильчук ; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2019. — 96 с. — С. 77.
- ↑ Територіальна організація гірськолижного туризму регіону[недоступне посилання] / Л. Медвідь, Н. Кампов, С. Махлинець // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Географія»: збірник наукових праць. — Тернопіль, 2017. — № 2. Випуск 43. — С.121.
- ↑ Карта Генштаба. Квадрат М-34-130 «Мукачево» [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.].(рос.)
- ↑ План лісонасаджень. ДП «Перечинський лісгосп». Тур'я-Реметівського лісництво [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — ВО «Укрдержліспроект», 2010.
- ↑ 2123285500:02:009:0011[недоступне посилання] // Публічна кадастрова карта України.
- ↑ а б в Тур'я-Реметівське лісництво [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] // Державне підприємство Перечинське ЛГ.
- ↑ Карта Генштаба. Квадрат М-34-118 «Турьи Реметы» [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.].(рос.)
- ↑ Котляр Н. В. Рекреаційні умови та ресурси Українських Карпат: сучасний стан та перспективи використання [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]. — Національний авіаційний університет. — Київ, 2020. — 60 с. — С. 36.
- ↑ а б в г д Гірськолижні курорти як елемент туристичного комплексу Українських Карпат / В. Я. Луцький // Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. — 2011. — Вип. 13. — С. 92.
- ↑ Корсак Р., Корсак М., Гребенюк В. Туристичні об'єкти Закарпатської області: Збірник. — Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2017. — 416 с.:Іл. — С. 194.
- ↑ Габчак Н. Туристична привабливість як один із чинників рекреаційно-туристичної дестинації (на прикладі ландшафтного парку Шенборна з в урочищі «Воєводино» Закарпатської області) // Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід / Матеріали ювілейної X міжнародної наукової конференції [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]. — Львів, 2016. — 476 с. — С. 86.
- ↑ а б Неповторні парки для відвідування восени [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Погляд. — 2020. — № 6 (47), 4 вересня. — С. 8.
- ↑ Про курорт Воєводино™ — Терьян Пасіка, Закарпаття — Воєводино™ [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.].
Посилання[ред. | ред. код]
- Гірськолижний курорт Воєводино [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.]