Тур'я Поляна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тур'я Поляна
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Перечинський район
Рада Тур'є-Полянська сільська рада
Код КАТОТТГ UA21100210160046091
Основні дані
Населення 1455
Площа 7,781 км²
Густота населення 187 осіб/км²
Поштовий індекс 89232
Телефонний код +380 3145
Географічні дані
Географічні координати 48°41′57″ пн. ш. 22°48′20″ сх. д. / 48.69917° пн. ш. 22.80556° сх. д. / 48.69917; 22.80556Координати: 48°41′57″ пн. ш. 22°48′20″ сх. д. / 48.69917° пн. ш. 22.80556° сх. д. / 48.69917; 22.80556
Середня висота
над рівнем моря
287 м
Водойми річка Шипіт, струмок Солотвинський, струмок Косячків
Місцева влада
Адреса ради 89232, Закарпатська обл., Переченський р-н, с.Тур’я Поляна, вул.Зелена,94
Карта
Тур'я Поляна. Карта розташування: Україна
Тур'я Поляна
Тур'я Поляна
Тур'я Поляна. Карта розташування: Закарпатська область
Тур'я Поляна
Тур'я Поляна
Мапа
Мапа
водоспад Воєводин

Тур'я́ Поля́на — село в Україні, в Закарпатській області, Перечинському районі.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про поселення датується 1548 р. Відоме під назвами «Polanya», «Polyena», «Polsana», «Poliena». У ті далекі часи воно належало до «Невицької замкової домінії». Назву села трактували як поселення, розташоване на лугу-поляні серед лісів. Очевидно, його заснували в XV столітті шолтеси та переселенці. У 1567 році у селі оподатковано чотири домогосподарства, що володіли по половині наділу. З 1588 року спостерігається майнове розташування селян В останній чверті XVI ст. в село переселилося ще 20 родин, на ту пору було 26 кріпацьких та два господарства шолтесів. Негаразди, що спіткали верховинські села у той період, зменшили кількість жителів. У 1715 відомості облікували 16 господарств, у тому числі два желярські. На початку ХVІІІст. Із села вибула третина селян.

Старі чеські мости, в урочищі Шипот, які ведуть до підніжжя Полонини Руної. Загальна кількість — 7 одиниць. Побудовані у формі арки, з каменю та заліза у період перебування краю у Чехословаччині. В ті часи мости на річці Шипотик слугували для вузькоколійки, по якій возили деревину.

Релігія[ред. | ред. код]

храм св. арх. Михайла. 1832

У єпископській візитації за 1751 р. згадують про добру дерев'яну церкву св. арх. Михайла з двома дзвонами, прикрашену всіма новими образами.

Нині в селі — типова мурована церква, південний та північний фасади якої зміцнено контрфорсами. Архітектура інтер'єру дуже нагадує тур'я-бистрянську церкву. Іконостас і вівтар — старої роботи, а ікони, очевидно, намалювали в одній з угорських іконописних майстерень кінця XIX — початку XX ст. Настінне малювання перемальовано в 1988 р. під час останнього ремонту. Перед церквою стоїть одноярусна каркасна дерев'яна дзвіниця. Два більші дзвони вилила ужгородська фірма «Акорд» у 1930 р. (мабуть тоді спорудили дзвіницю), а найменший походить з 1758 р.

Географія[ред. | ред. код]

На південно-західній околиці села струмки Солотвинський та Довгий впадають у річку Шипіт. На північно-східній стороні від села струмок Косячків впадає у річку Шипіт.

Туристичні місця[ред. | ред. код]

- За 12 км від с. Тур'я Поляна на річці Воєводин знаходиться водоспад «Воєводин».

- На північ від села знаходиться загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення Тур'є-Полянський заказник.

- храм св. арх. Михайла. 1832

- Для любителів історії і культури буде цікаво відвідати етнографічний музей-хату в школі села Тур'я Поляна, що облаштований за принципом старовинної хати з сінями, жилою кімнатою та світлицею, а сільський вчитель історії розповість Вам про історію, культуру, звичаї і обряди нашої місцевості від А до Я!

- Гідрант з сірководнем. Мінеральна вода, що має сильно виражений запах і дуже насичений смак.

- Міні-ГЕС Шипот 2 — побудована за італійським зразком

- водоспад — Юний Турист. Це важкодоступний для пересічного туриста водоспад, але добравшись до нього справді його краса зачаровує подих.

- Орнітологічний заказник Соколині скелі. На охоронній ділянці букових і хвойних лісів гніздяться багато видів птахів. Вертикальні скелі в північній і східній частині заказника заселені хижими птахами, багато з яких занесені до Червоної книги України, серед яких соколи, від яких і пішла назва цих скель.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1486 осіб, з яких 713 чоловіків та 773 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1424 особи.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,38 %
російська 0,55 %
румунська 0,07 %

Люди[ред. | ред. код]

В селі народився Данилич Тарас Федорович (нар. 1945) — український художник, народний художник України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання[ред. | ред. код]