Віконт де Бражелон, або Десять років потому

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Віконт де Бражелон, або Десять років потому
Автор Олександр Дюма
Назва мовою оригіналу Le Vicomte de Bragelonne ou Dix ans plus tard
Країна Франція
Мова французька мова
Видавництво
Публікація 1847 - 1850 р.
Попереднє видання «Двадцять років потому»

«Віконт де Бражелон, або Десять років потому» — останній роман Олександра Дюма з серії романів про пригоди мушкетерів. Цей роман виходив невеликими серіями з 1847 по 1850 роки і є найбільшим романом з трьох. Роман складається з 268 глав та трьох томів.

Герої трилогії продовжують свої пригоди між роками 1660 та 1673 під час правління молодого короля Людовика XIV. Дія роману відбувається у Франції і також в Англії, де д'Артаньян та Атос допомагають королю Карлу ІІ здобути трон Англії. Інший основний герой роману — син Атоса Рауль де Бражелон, який закохується у фаворитку короля. Історія їх кохання та події навколо арешту Ніколя Фуке займають провідне місце в романі. Тим часом Портос і Араміс знаходять нікому невідомого близнюка короля та замінюють його на справжнього короля. Ця частина роману вийшла також окремою книгою «Чоловік в залізній масці» і була неодноразово екранізована. Цей план провалився, коли Фуке з почуття обов'язку визволив короля і викрив змову. Портос і Араміс стали ворогами короля і мусили тікати від королівських військ. Намагаючись врятувати Араміса, Портос гине. Атос помирає з-за смутку через загибель свого сина в Африці. В кінці роману також гине д'Артаньян, якого перед самою смертю призначають маршалом Франції.

Джерела[ред.ред. код]