Віктор Лютце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Віктор Люце)
Перейти до: навігація, пошук
Віктор Лютце
Viktor Lutze
Віктор Лютце
Начальник штабу СА
30 червня 1934 — 3 травня 1943
Попередник: Ернст Рем
Спадкоємець: Вільгельм Шепман
 
Народження: 28 грудня 1890(1890-12-28)
Бефергерн, провінція Ганновер, Німеччина
Смерть: 2 травня 1943(1943-05-02) (52 роки)
Потсдам (офіційна версія)
Кортеліси (альтернативна версія)
 
Військова служба
Роки служби: 19121943
Звання: SS-Oberst-Gruppenführer collar.svg Оберстгруппенфюрер СС
Битви: Перша Світова Війна
Друга Світова Війна
 
Нагороди:
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий партійний знак НСДАП
За поранення (нагрудний знак)

Віктор Лютце (28 грудня 1890 — †1 травня 1943) — обергрупенфюрер СА, керівник штурмових відділів націонал-соціалістичної партії, особистий друг Адольфа Гітлера. За офіційною версією загинув в автокатастрофі 1 травня 1943 року недалеко від Потсдама. За альтернативною версією, загинув на Волині під час інспектування окупованих територій у результаті засідки відділів УПА. Із зрозумілих причин ця остання версія не може бути підтверджена жодним німецьким чи європейським джерелом, окрім лише спогадів ветеранів УПА[1].

Біографія[ред.ред. код]

Син ремісника. Після закінчення Рейнської гімназії працював на пошті. У жовтні 1912 року вступив солдатом в 55-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни, командир роти; був важко поранений (втратив ліве око) і в 1919 році демобілізований через поранення. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу; капітан.

Працював в торгівлі в Ельберфельді, входив в Німецький народний шуцбунд, засновник і керівник бойової організації «Товариство Шилле» (нім. Kameradschaft Schill), яка активно брала участь в антифранцузькому русі в Рурі. У 1922 році вступив в НСДАП (квиток № 84). З 1923 року член СА. З 1925 року керівник СА та заступник гауляйтера Рура. З 1928 року — керівник СА Рурської області, з 1930 вищий командир СА на Півночі, з 1931 року — командир групи СА «Рур». У 1931 році обраний депутатом Рейхстагу від Південного Ганновера — Брауншвейга. З 20 лютого 1933 керівник VI обергруппи СА зі штаб-квартирою в Ганновері. З березня 1933 року — поліцей-президент (керівник поліції) Ганновера. З 25 березня 1933 року — обер-президент Ганновера. З вересня 1933 року — прусський державний радник.

Джерела[ред.ред. код]

  • Володимир В'ятрович, Роман Грицьків, Ігор Дерев'яний, Руслан Забілий, Андрій Сова, Петро Солодь. УПА. Історія нескорених. Львів. — ЦДВР. 2007. — 281 с.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Similarly, reports concerning a killing of General Viktor Lutze by an UPA unit in Volhynia in 1943 are likely to be falsified since German sources list a car accident in Germany as a cause of his death (See Motyka 202–203).[1]