Вікіпедія:Перейменування статей/Дикобраз → Їжатець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ДикобразЇжатець[ред. код]

Рішення[ред. код]

пропозція відхилена--Deineka 21:35, 25 лютого 2011 (UTC) Обговорення відновлено. --Вальдимар 14:13, 17 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

p.s. набираємо в google (статті українською, замір 20.07.2011)

  • "їжатець Hystrix" - 115 [2],
  • "дикобраз Hystrix" - 95 [3].
  • очевидно, що назва "їжатець" застаріла!
Мені подобається це «відчуття ситуації».--Dim Grits 23:42, 13 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Відновлення обговорення[ред. код]

Через те, що багатьма користувачами Вікіспільноти було вказано на поспішне та неправильне підведення підсумків по перейменуванню, а також виникнення на цьому фоні нових війн редагувань, пропоную провести відновлене обговорення щодо цього питання.

  • Я є прихильником використання у Вікі Їжатець та Їжатцеві, які є у будь-якому разі а) питомими українськими; б) цілком уживаними в сучасних учбових курсах, у т.ч. в Київському національному університеті; в) є утвореними з урахуванням питомої української лексики і г) не містять гібридних словоформ, які, хоч і є часто уживаними, проте не в кожному разі авторами, які дбають про культуру мовлення. Дещо частіші знахідки у Google є засміченими також російськими джерелами і тому не можуть вважатися гарним аргументом на користь Дикобраз. Традиція ужитку обох словоформ не є універсальною, тому на мою думку, варто надати перевагу не калькованому, а питомому терміну Їжатець хоч би для того, аби не засмічувати лексику і надалі--Nosferatumyia 16:01, 17 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
  • Особисто я за варіант Їжатець та Їжатцеві, існує ж у нас Вивірка замість білки - це по-українськи і. --Вальдимар 10:54, 17 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
  • Не хотілося б, щоби наші українські назви забувались. Їжатець та Їжатцеві - це один із численних прикладів у зоологічній термінології, коли назва, звичайна для початку минулого століття, була перероблена на російський манер в 30 - 50-х роках. Таких прикладів безліч, добре, якби українська вікіпедія допомогла їм повернутися в розмовну і наукову мову. Адже остаточно забути їх - все-одно, що вчити власну історію з точки зору інших.--Llyn Godionduon 13:42, 17 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
    А як бути з ВП:НТ? --Alex-engraver 14:38, 17 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
  • Проти перейменування на «Їжатець». З усією повагою до норм правопису першої половини ХХ сторіччя, енциклопедія має дотримуватись сучасної термінології, а інформація, що колись дикобраза називали їжатцем і цю ж назву подекуди використовують сьогодні цілком може бути освітлена як розділ у статті. В нас основна стаття Альберт Ейнштейн хоча у часи їжатців він був Айнштайном. Якщо чиїсь справи поза межами УкрВікі призведуть до того, що дана назва стане загальноприйнятною серед біологів — то честь і хвала тій людині, а нам як раз треба буде перейменовувати. --Alex-engraver 14:38, 17 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
  • Мої п'ять копійок.

Перше. "Дикобраз", як мені здається, є досить усталеним словом, то ж аргументи за "їжатця" мають бути вельми серйозні. Скажімо, кілька наукових зоологічних (а не філологічних) статей українською мовою, де вживається такий термін; або який-небудь дійсно сучасний словник, а не перевидання давнього. Друге. Я особисто не знаю, чи наявні такі аргументи (щодо словника - наскільки розумію, ні; щодо статей - просто не в курсі цього розділу біології). Тому свій голос на підтримку того чи іншого варіанту поки що не віддаватиму. Третє. В будь-якому разі альтернативна назва має бути вказана в усіх статтях, які мають відношення до предмету обговорення: на кшталт "Родина Дикобразові (Їжатцеві)", або навпаки. --Shao 18:24, 17 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Hystrix (варіанти назви в україномовному середовищі) ) --AS 18:52, 17 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
 За Їжатця, але із вживання Дикобраза, як другого синоніма. Цей термін прийнятий саме фахівцями з даної групи тварин, ігнорувати його не можна, навіть якщо в народі частіше вживається "дикобраз". --Ykvach 07:35, 18 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
  •  За їжатець. Аргументи: М.Шарлемань - це поважна постать і поважна думка, крім того, навіть асоціативно "дикий_браз" аба "дикий_образ" - це менш влучно, аніж "той, хто схожий на їжака". Нарешті, пропозиція від Zag - це також розвиток вживання "ї", яке чи не єдине залишилось із давніх часів в сучасній англійській мові! Див. New Webster's Dictionary and Thesaurus... i.e. 'naїf'. Це унікально. Слів на "ї" не так вже багато! Щодо звичок, то і до цього часу люди у Києві говорять іноді "рубль", тримаючи у руці гривню. ArctArt, 18 серпня 2011.--ArctArt 17:31, 28 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
  •  За їжатець. Джерела є. Хоча особисто більше до вподоби веселе "порося голчасте" чи "голкосвин" (porcupine) ).--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 08:13, 18 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
  •  За Їжатець та Їжатцеві. Аргументи: 1) необхідно зважати на думку кваліфікованих фахівців; 2) необхідно позбавлятися суржикоподібних термінів з сумнівною українською етимологією (гарний приклад: Вивірка) --Neon Knight 12:04, 18 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
  •  За Їжатець та Їжатцеві.В українській науці М. Шарлемань – поважна постать природодослідника і одного із засновників української наукової номенклатури. Разом з К. Татарком і на рівні з І. Верхратським, Шарлемань закладав основи наукових назв птахів та звірів України. Й до цього часу усіх цих вчених поважають, а їх назви використовують у різноманітних публікаціях. Ці люди, вчені, жили і працювали до створення Радянського союзу, тобто до режиму насильницького створення універсальної особистості «совєтскій человек». З моменту створення Радянського союзу, почали докорінно стиратися національні традиції, мова й культура, що неодмінно привело до нав’язування «українських» – русифікованих назв тварин, які лише тепер, за часів незалежної України стали відроджуватися. Прикладом такого процесу є складання і прийняття номенклатури птахів фауни України, де в основу «нових» назв птахів, були покладені відновлені назви, запропоновані вище згаданими авторами. Майже зникли у використанні ціла низка русифікованих термінів, натомість, стали використовуватися: мартин, коловодник, косар, довгоніг, кульон, баранець, слуква, набережник, крех, брижач, орябок, глушець та інші. З 2000 року вийшло 3-и видання Анотованого списку фауни птахів України (автори Фесенко Г.В. та Бокотей А.А.), подібні зміни зробив також і Є.Писанець у праці "Земноводні України" (2007).
Тому, не викликає жодних зауважень і сумнівів правильність застосування в українській науковій номенклатурі ссавців назви «їжатець», яку колись використовував у своїх публікаціях Микола Шарлемань та інші. А людина, яка цю назву відновлює в науці (правильніше сказати, повертає до використання) є відомий у нашій країні та за кордоном, фахівець зоолог-теріолог Ігор Загороднюк. Саме він, як людина, яка займається питаннями систематики і номенклатури ссавців і не байдужа до науки, запропонував застосування даного терміну. Така пропозиція і рішення є дуже важливими і дають можливість відновити нашу, дійсно українську термінологію. Крім того, своїми працями, І. Загороднюк сприяє уніфікації та приведенню до єдиного порядку усіх таксономічних термінів і назв ссавців, які ще недавно були дуже розрізненими і в основі більшості яких були покладені «російські» назви. Тому я підтримую сторону І. Загороднюка й використання у науковій номенклатурі назви їжатець. Тим більше, дана назва використана І. Загороднюком у таких важливих наукових виданнях як: Збірник праць Зоологічного музею, Вип. 40 (найстаріший зоологічний науковий збірник України) та Науковому віснику Національного науково-природознавчого музею НАН України, Том 8.

Завідувач Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології, Ігор Шидловський.

  •  За Їжатець та Їжатцеві. І радий, що Український науковець знаходить підтримку в нашому товаристві (правда довелося списів троха поламати:). Тому аргументація: 1 - подача ФАХІВЦЯ в цій царині, 2 - питому українські термінології підмінені совковою канцелярщиною - повинні бути поновлені. 3 - ознака розвитку мови не тільки в її насиченні запозиченнями, а уміле відновлення застарілих термінів-понять і на їх основі виведення українських словотворів-новотворів (бо з тими "пилєсосамі" лише вульгаризми на язик лізуть:), 4 - залишання слова дикобраз (як основна назва) - стає прецендентом для москво-совковофілів для поновлення домагань на перейменування Берестейщини, Берестя, Холмщини, Перемишля, Сучави......--Когутяк Зенко 10:37, 19 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
 За. назва "їжатець" і похідні від неї назви родини "їжатцеві", інфраряду та підряду "їжатцевиді" і "їжатцеподібні" для всієї групи (мотрійки) таксонів, що включають рід Hystrix, - вживані у давній і сучасній довідковій і науковій літературі назва. Існує щонайменше 11 словників, в яких використовується ця назва. сучасні публікації там також наведено. те, що їх мало, пов'язано виключно з відсутністю цього виду в нашій фауні. те, що був "провал" в історії використання українських назв, то винні не зоологи. можна глянути на історію Григорія Голоскевича або Сергія Паночіні, або на розділ "1933 р." у статті Українська мова в СРСР, щоби зрозуміти, чому тепер Інститут зоології НАН перевидав "Словник зоологічної номенклатури" (1928) і почитати передмову до цього перевидання. Звісно, подальше вживання українських назв після постанов 1933 р. і надалі було вкрай обмежене, найстійкіші з них не вилучали геть, а ставили в синоніми (з цим пощастило і їжатцю, і вивірці, і щуру, і сарні і ще кільком назвам/родам ссавців, і не тільки ссавців). На коло маємо таку ситуацію: 1) наявність двох майже рівно вживаних у спеціальній літературі назв, з яких у найповніших першоджерельних словниках була назва "їжатець", яку надалі витіснили (але не остаточно) словом "дикобраз", проте назва "їжатець" є вживаною на сторінках поважних сучасних наукових видань; 2) слово "їжатець" є однозначно українським, етимологію "дикообраза" всі тлумачники пояснюють поєднанням слів "дикий + образный" (українською = "подібний")[див. [4]; 3) поки назву використовували як видову (фактично тільки для Hystrix indica), систематика розвинулася до визнання високого рангу групи на основі роду Hystrix - інфрарядів/підрядів Hystrigognathi та Hystricomorpha. Їхні назви українською формуються на основі морфем "-виді" та "-подібні". слово "дико-образо-видий" - це буде неологізм і суржик в одному слові. назви "їжатцевиді" і "їжатцеподібні" вживаються у літературі (для наочності виклав тут таксономічну схему), і вони поширені в мережі, натомість "дикобразовидий", на щастя, не знаходить поширення. На останок хочу наголосити на тому, що ця назва зачіпляє 290 таксонів (і відповідних таксоблоків у вікіпедії), тобто потребує стабілізації. Отже, вважаю ці аргументи і наявні публікації достатніми підставами для вживання назви "їжатець" у просторі вікіпедії. з повагою, --ursus 11:27, 19 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
 За. Їжатець (Hystrix) і відповідно, Їжатцеві (Hystricidae), Їжатцевиді (Hystricomorpha) - аргументів вище наведено достатньо! --Sehrg 07:34, 22 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
 За. Їжатець (Hystrix), Їжатцеві (Hystricidae), Їжатцевиді (Hystricomorpha) - повністю погоджуюся з колегами та наведеними вище їх аргументами щодо правильності використання назви виду їжатець. Чому ми постійно боїмося використовувати власні терміни, які вже використовував видатний зоолог М. Шарлемань та ін.? Раніше "перегинали палку" в бік русифікації, тепер в бік англомовних термінів... Все аби не своє, бо своє буцім якось "вухо ріже". Кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології ЛНУ імені Івана Франка, Ігор Дикий i.dykyy@gmail.com
* За Їжатець (Hystrix) і відповідно, Їжатцеві (Hystricidae), Їжатцевиді (Hystricomorpha), враховуючи численні аргументи, наведені вище. --Maxim Gavrilyuk 10:30, 23 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
* За Ненароком дізнався про цю суперечку. Вважаю за потрібне викласти свою думку:
Чому слід було б зупинитися на питомій українській назві їжатець замість взятої з іншої мови – дикобраз? Власне питання риторичне – бо саме тому, що їжатець – питома українська назва! Навіщо відмовлятися від свого на догоду несвоїй, накинутій назві, нав’язали нам змалечку – дикобраз, то ми інфантильно і досі маємо те повторювати? Наче у кожного свій смак, але у дійсності смаки нам намагаються нав’язати від дитинства.
Крім того, від назви або їжатець, або дикобраз має походити низка інших назв вищих таксонів у класифікації савців, зокрема і назва ряду. У випадку з використанням назви дикобраз назва ряду буде Дикобразоподібні. Зрозуміло – це трикореве слово, в якому два корені від слів образ і подоба. За змістом і образ, і подоба не повні, але аналоги слову вид як вигляд: образ – зовнішність об’єкта або суб’єкта, подоба – схожість з зовнішністю об’єкта або суб’єкта. Оскільки подоба і образ змістовно близькі, то Дикобразоподібні – це щось на зразок дикоскоромного масла. А буває нескоромне масло? Якщо щось нескоромне і схоже на масло – так то маргарин, але ж не масло. Тобто поєднувати в одному слові корені слів образ і подоба не виправдано за звичайною мовною логікою. Навіщо цю невиправданість переносити з російської. Їжатцеподібні цілком знімають цю казуїстику. Власне, ця висловлена думка – участь у запропонованій формі, за якою у Вікіпедії вирішили обрати назву для довгоголової істоти.
Та цікавіша для міркувань як раз форма обрання назви. Якщо голосування вважати абсолютно правильною формою вирішення мовних питань, то, може, варто піти далі і сприймати українську (власне руську) мову суто через звичку щось звідкись запозичати. Давайте тоді голосувати відносно слова вродливий (уродливий), яке в російській означає зовсім не красивий, як в українській, а навпаки – огидний, бридкий. Давайте проголосуємо відносно слів вонЯти та пАхнути, які у словацькій означають усе з точністю та навпаки, ніж в українській: вОняти – у словацькій означає пахнути, а пахнути – вонЯти. Правда, смердіти і для словаків, і для нас – одне й те саме. Може, голосуватимемо і відносно англійського словосполучення блу-воте – блакитна (власне чиста, добра) вода, в українській же є блювота, то, може, більшістю вирішимо, що і у нас блювота – то добра вода? Настьобаємо так потроху з різних мов, що сподобається, діючи за принципом – трохи гречки, трохи проса, трохи взута, трохи боса. Це пряма дорога до суржика.
Навіщо шановна аудиторія вирішенням мовних питань через голосування принижується до профанації? Давно вже є інший спосіб вирішення суперечливих моментів (і не тільки мовних) – треба лише посилатися до праці дослідників, які вивчили проблему і на основі аналізу дали пояснення що і до чого. Навіть академіки-філологи не соромляться спитати у зоолога, що означає слово таксон. Геть усе навіть у своїй професії людина не може знати або те знає досконало, а те менше. Тому і адміністраторам, і редакторам Вікіпедії, мабуть, варто було б піти таким самим шляхом, обрати для використання номенклатурні праці, наприклад, або Маркевича і Татарка (там, стільки неживих, штучних назв, іноді жахаєшся, звідки їх понавигадували і навіщо), або Шарлеманя (чудова робота), або Загороднюка (можуть бути питання, але в цілому доладно – дослідник як раз в пошуку), або, може, якогось Шалалая. Головне, буде зрозуміло, що, хоча сам редактор не досліджував проблематику національної номенклатури, але він поділяє думку когось з тих, хто такі дослідження зробив. Як не визнаєте нікого, тоді доведеться самому зробити дослідження і викласти свої міркування з обґрунтуванням своїх висновків у друкованій праці, хоча б в Інтернеті, але ж не діяти за принципом – мені це подобається, а це ні, тому і обираю. Маєте свою таку працю – посилайтеся на самих себе, а, може, і на вас стануть посилатися.
Через подібні голосування скочуємося до рівня професійно непрофесійного праффесара, який муляє очі мало не щодня. Тільки то на вищому щаблі непрофесійності, а таке голосування на нижчому. Хіба таке личить комусь з амбіційною (що не є погано) заявкою на професіоналізм.
З Днем Незалежності України Вас, дорогі Друзі!
Геннадій Фесенко (10:47, 23 серпня 2011 194.44.31.50)

про підсумки[ред. код]

Коли обговорення можна вважати завершеним?
Навряд чи скоро. Аргументів за "їжатця" по факту немає, вони відсутні майже повністю. Вікіпедія - не інструмент пропаганди, а дзеркало реальності. Люстерко реальности, якщо вам так більше до вподоби. Крім "аргументів" звичного до неправди пана Zag|ursus, звичайно.
Втім, на цю тему, - підведення результатів, - звертайтеся до адміністраторів. Напевно знайдете людину морально-етичні принципи якої не стануть на заваді підведення приємного вам антиукраїнського, антивікіпедійного підсумку. Який би підсумок не був, я його точно оскаржувати не буду. --Adept 13:19, 14 вересня 2011 (UTC)[відповісти]
Ви помилились - проукраїнського підсумку. --Sehrg 13:29, 14 вересня 2011 (UTC)[відповісти]
Був колись такий діяч, якого звали Адольфом, і він виголошував багато, на перший погляд, пронімецької риторики. Але вся його риторика була злом і неправдою, і не дивлячись на зовнішню "пронімецькість", риторика ця була антинімецькою. Отож дивіться трохи глибше. Помиляєтесь саме ви.
Навіть одягнувши вишиванку і вистрибуючи гопака можна робити антиукраїнські речі. Втім, ви очевидно живете в іншій етичній системі ніж я. Це остання моя репліка в цьому обговоренні. --Adept 13:54, 14 вересня 2011 (UTC)[відповісти]
не будьте таким злим. краще проголосуйте. згадувати Адольфів та інших Іллічів, через яких віддали життя або провели його залишок у злиднях такі науковці, як Шарлемань, Паночіні, Голоскевич та інші світлі постаті, - не личить науковцю. краще не плутати слова антиукраїнське і проукраїнське. Зерг абсолютно точно там написав. і назва "їжатець" однозначно є українською. незалежно від голосувань і вашої гіпотези щодо українськості "дікообразів", або за влучним варіантом наших колег - "ДикихБразів". ну а "звичного до неправди" я вам прощу. коли небудь. бо тут мова не про персоналії. любіть Україну! цінуйте українське! шануйте історію! --ursus 21:56, 18 вересня 2011 (UTC)[відповісти]

Підсумок[ред. код]

Вважаю за очевидне підбити дані обговорення/голосування. Звичайно за варіант Їжатцеві проголосувала майже абсолютна більшість, хоча він і мав найменше авторитетних аргументів. Така кількість АД та аргументів пояснюється насамперед малою кількістю науковців, які хочуть вживати такий варіант. Адже студент, який в майбутньому став професором, ніколи не використає в своїй магістерській чи дипломній слово Їжатець, бо його професор-керівник цього не сприйме. Але в душі він бажає цього. З роками його відношення стане аналогічним до студентів, яке було до нього. Окрім того більшість наукових праць використовують саме дикобразів для того, щоб їх читали. Я пам'ятаю, коли років десять назад з'явились мапи України, де сусідні російські міста підписувались за транскрипцією (тобто Новороссійск тощо), так їх ніхто не купував, окрім мене - маю такий витвір в колекції. То ж майбутнє за їжатцевими саме тоді, коли спільнота прийме даний варіант і широкий загал. А дверима до цього має стати саме Вікіпедія, яку читають і використовують як АД. Обговорення закрите, варіант Їжатцеві прийнято остаточно. --Вальдимар 05:48, 25 вересня 2011 (UTC)[відповісти]