Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Банулеско-Бодоні Гавріїл

БАНУЛЕСКО-БОДОНІ Гавриїл

(світське ім’я та по батькові – Григорій Григорович; 1746–11.04(30. 03).1821) – київ. митрополит, проповідник. Н. в м. Бістріца, Трансільванія (нині Румунія). Освіту здобув у Семиградській шк., 1771 розпочав навчання у Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія), де слухав курс богослов’я. Побував у грец. школах на о-вах Патмос, Хіос, а також на Афоні. 1779 прийняв постриг в Константиноп. Свято-Успенському монастирі (див. Константинопольський патріархат), потім три роки вивчав грец. мову на о-ві Патмос. 1782 повернувся в Ясси (нині Румунія) й став проповідником при митрополичій каф-рі. 1782 на запрошення слов’ян. і херсон. архієпископа Никифора Феотокі переїхав до Полтави, був префектом духовної семінарії, 1788 став ректором Катериносл. слов’ян. семінарії. 1792 призначений митрополитом Молдовлахійським, але був ув’язнений турец. владою. Після звільнення 1793 повернувся до України, де його поставили єпископом Катериносл. і Херсонесько-Таврійським. Протягом 1799–1804 – митрополит Київ. і Галицький. Б.-Б. намагався узгодити церк. службу на Правобережній Україні, приєднаній до Російської імперії після 2-го (1799) і 3-го (1795) поділів Польщі (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795), з рос. церк. канонами. Вилучав з церков унійні вид. церковнослужебної літ., ліквідував давню традицію вибору парафіянами церк. причту, право спадковості священства у приході, запровадив обов’язкове навчання дітей священиків у духовних школах, заборонив церк. причетникам (мандрівним дякам) переходити з місця на місце. Як протектор Київ. акад. сприяв розширенню програм, запровадив нові класи нотного співу та інструментальної музики (1801), а також медицини (1802). 1808 призначений екзархом Молдовлахійським – Молдови, Волощини та Бессарабії, що в церк. відношенні виводилися з-під юрисдикції Константинопольського патріархату і підпорядковувалися Синоду. 1813–21 – митрополит Кишинівський і Хотинський. Впроваджував румун. мову в церк. службу, 1814 заснував друкарню, де за його сприяння було видано Служебник та Новий Завіт в перекладі румун. мовою. Відкрив в Кишиневі (Молдова) семінарію, а також світську шк., організовував ланкастерські шк. в Бессарабії.

П. у м. Кишинів.

Література

• Чеховский В. Киевский митрополит Гавриил Банулеско-Бодони (1799–1803). К., 1905;
• Бабий А.И. Православие в Молдавии: История и современность. Кишинев, 1988;
• Задорожна О.Ф. Банулеско-Бодоні. В кн.: Києво-Могилянська академія в іменах. К., 2001.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: О.М. Дзюба.; url: http://history.org.ua/?termin=Banulesko_Bodoni_H; том: 1