Бессарабія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бессарабія

Герб Бессарабії

██ Карта Бессарабії (20 століття).

Місцезнаходження Бессарабії。

Бессарабія (Бассарабія, Басарабія) — історична область між річками Прут, Дністер і гирлом Дунаю. Більша частина Бессарабії розміщена на території сучасної Молдови. Землі на крайній півночі (Хотинський район Чернівецької області) та півдні Бессарабії (південна частина Одеської області) належать до України.

Назва «Бессарабія», або «Цара бессарабська», тобто «земля Бессараба» відома з кінця XV — початку XVI століть. У волосько-болгарських грамотах XV століття так називали Валахію разом із Придунайськими землями. Пізніші історичні документи цю назву поширюють і на Буджак та Ногайські степи, котрі в ранньому середньовіччі населяли уличі.

Зміст 1 Історія 1.1 Античність та Середньовіччя 1.2 Нові часи 1.3 XX століття 2 Література

[ред.] Історія

[ред.] Античність та Середньовіччя

У античні часи Бессарабія була заселена фракійськими племенами. У VI ст. до н. е. на ці терени просуваються скіфи зі сходу. У IV ст. до н. е. до Бессарабії з правого берегу Дунаю переселяються гети. У 292 до н. е. р. гети розбили війська македонського правителя Лісімаха, який намагався підкорити землі на північ від Дунаю. У I ст. до н. е. Бессарабія входить до складу військового об’єднання гетського правителя Буребісти, а у наступному столітті – до держави даків Децебала. Після воєн даків з Римом у 106 р. їхня держава була включена до римської провінції Дакія. Бессарабія, однак, залишилася поза сферою римських інтересів.

Протягом ІІІ – VI ст. до Бессарабії переселялися племена готів, слов’ян, гуннів, болгар, аварів. Тут оселилися слов’янські племена уличів та тиверців. У IX-X століттях південна частина Бессарабії перебувала у складі Болгарського царства, однак після походів Святослава на Дунай Бессарабія потрапила під владу київських, пізніше – галицько-волинських князів. У південній Бессарабії кочували печеніги та половці. З ХІІІ ст. тут оселяються татари. У Південній Бессарабії на березі Чорного моря, на місці руського міста Білгороду (нині – Білгород-Дністровський) було засновано італійську фортецю Монкастро. Наприкінці XIV – XV ст. терени Південної Бессарабії були відвойовані у татар правителями Молдавського князівства. Наприкінці XV століття на територію Бессарабії проникають війська Османської імперії. У 1484 р. вони захопили Монкастро (молд. Четатя-Алба, тур. Акерман), а у 1531 р. підкорили Молдавію. Під владу Туреччини потрапила і Північна Бессарабія з Хотинською фортецею.

[ред.] Нові часи

Протягом XVI — І пол. XVII ст. у Молдавії відбувається кілька повстань проти османського панування. В середині XVI століття у Бессарабію здійснювали походи козацькі загони на чолі з Д. Вишневецьким (1553,1564), І.Свірговським (1574), Іваном Підковою, (1577), С. Наливайком (1594). В період національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького 1648-57 відбулися Молдовські походи 1650 і 1652. Після зруйнування в 1775 Запорізької Січі козаки заснували на півдні Бессарабії Задунайську Січ.

За Бухарестським мирним договором 1812 Бессарабія увійшла до складу Російської імперії, спочатку в статусі намісництва, а пізніше — губернії. У цей час територія Бессарабії активно заселювалася колоністами з багатьох європейських країн.

Дивись також — Первинні поселення бессарабських німців.

[ред.] XX століття

Лютнева революція 1917 в Росії спричинила посилення українського національного руху. В Бессарабії створювались українські школи, організовувались осередки «Просвіти». Українське населення тієї частини Бессарабії, де українці становили більшість, домагались від Генерального Секретаріату УЦР-УНР приєднання цих земель до Української Народної Республіки. В середині січня 1918, за домовленістю з командувачем Румунського фронту генералом Д. Щербачовим, румунські війська зайняли територію Бессарабії. В умовах румунської окупації бессарабський парламент Сфатул Церій (Рада Країни) проголосив 25 листопада 1918 приєднання Бессарабії до Румунії. Проти цього рішення виступили українські депутати В. Цеганко, Чумаченко, Панцір, Прічницький та інші, за що були заарештовані і розстріляні. Українське населення Бессарабії на багатотисячних мітингах і зборах протестувало проти анексії Румунією українських етнічних земель у Бессарабії: Акерманщини, Ізмаїльщини, Західної Одещини (Південна Бессарабія) і Хотинщини (Північна Бессарабія). На початку січня 1919 на Хотинщині вибухнуло народне повстання проти румунських окупантів, яке було жорстоко придушене регулярними військами (Хотинське повстання 1919).

28 жовтня 1920 країни Антанти (Англія, Франція, Італія та Японія) підписали з Румунією «Бессарабський протокол», який віддавав Бессарабію Румунії. США зайняли окрему позицію, відмовившись підписувати Бессарабський протокол як такий, що суперечить міжнародному праву. «Уряд, – наголосив 12 червня 1920 державний секретар США Б.Колбі, – в жодному разі не може бути учасником міжнародного договору, що передбачає розчленування Росії». Інтереси України взагалі не бралися до уваги.

У вересні 1924 у Бессарабії відбулося Татарбунарське повстання 1924, яке завершилось кривавою розправою над учасниками виступу і політичним процесом (1925) у Кишиневі над керівництвом повстання.

У 1924 році на території УРСР було утворено Молдавську АРСР, з прозорими претензіями більшовицького уряду на контроь над Бессарабією. У 1940 році, унаслідок пакту Молотова-Рібентропа, Бессарабія була окупована СРСР. Південну (Акерманський та Ізмаїльський повіти) і північну Бессарабію (Хотинський повіт) було приєднано до України, а решту (сучасна Республіка Молдова) було об'єднано з Молдавською АРСР i перетворено на нову союзну республіку - Молдавську РСР. Водночас, деякі райони колишньої Молдавської АРСР (зокрема місто Балта) було повернуто Україні.

[ред.] Література

• Довідник з історії України. За ред. Підкови І. З., Шуста Р. М., Інст. історичних досліджень Львівського нац. унів. ім. Івана Франка. Видавництво «Генеза», Київ. 2001 ISBN 966-504-439-7

• Анатолій Пономарьов. Етнічність історично-етнографічних регіонів
• Charles Upson Clark. Bessarabia. Russia and Roumania on the Black Sea
• Інформація і старі мапи Бессарабії(рос.)

п • о • р Етнокультурні регіони України
Бойківщина • Бессарабія • Буджак • Буковина • Волинь • Галичина • Гуцульщина • Дике Поле • Донщина • Єдісан •Жовтий Клин • Задунав'я • Закарпаття • Закерзоння • Запорожжя • Зелений Клин • Крим • Кубань • Курщина • Лемківщина • Лівобережна Україна • Малиновий Клин • Мармарощина • Надбужжя • Київщина • Полтавщина • Наддністрянщина • Надпоріжжя • Надпруття • Надросся • Надсяння • Надчорномор'я • Новоросія • Опілля • Підляшшя • Подесіння • Поділля • Подінців’я • Подніпров'я • Подоння • Подунав'я • Покуття • Полісся • Пониззя • Посамар'я • Посулля • Правобережна Україна • Приазов'я • Прибужжя • Придністров'я • Прикарпаття • Приорілля • Пряшівщина • Розточчя • Сіверщина • Сірий Клин • Слобожанщина • Ставропольщина • Стародубщина • Таврія • Терщина • Холмщина • Червона Русь • Чернігівщина
Географічні	Північ • Південь • Захід • Схід • Центр

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.