Бессарабія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб Бессарабської губернії
Бессарабія в Європі
Бессарабія у 1940 році
Рідні мови у Буджаку, Південній Бесарабії

Бессара́бія (рум. Basarabia) — історична область у східній Європі між річками Прут, Дністер і гирлом Дунаю. Більша частина Бессарабії розміщена на території сучасної Молдови. Землі на крайній півночі (Хотинський район Чернівецької області) та півдні Бессарабії (південна частина Одеської області) належать Україні.

Назва «Бессарабія», або «Цара бессарабська», тобто «земля Бессараба» відома з кінця XV — початку XVI століть. У волосько-болгарських грамотах XV століття так називали Валахію разом із Придунайськими землями. Пізніші історичні документи цю назву поширюють і на Буджак та Ногайські степи, котрі в ранньому середньовіччі населяли уличі.

Історія[ред.ред. код]

Історична географія[ред.ред. код]

Після приєднання задністровської землі до Російської імперії, Бессарабія включала в себе землі між Прутом та Дністром, а саме Ізмаїльську, Кілійську, Білгородську, Тягинську фортеці, а також повіти, які раніше входили до Молдавії по Ясси (місто не входило) та Хотин (фортеця). Межі з півночі були по місто Атаки, яке розташоване вище Хотина і до міста Новоселиця на р. Прут, від Новоселеці до м. Рені і звідти до гирла Дунаю. Найважливішими містами того часу були крім зазначених Рені (Томарова), Кишинев, Бєльці, Сорока, Хотин, Флорешти. Білгород, Кілія та Ізмаїл мали порти.

Античність та Середньовіччя[ред.ред. код]

Археологічні знахідки часів трипільської культури на території Бессарабії

В античні часи в Бессарабії жили фракійські племена. У VI ст. до н. е. на ці терени просуваються скіфи зі сходу. У IV ст. до н. е. до Бессарабії з правого берегу Дунаю переселяються гети. У 292 до н. е. р. гети розбили війська македонського правителя Лісімаха, який намагався скорити землі на північ від Дунаю. У I ст. до н. е. Бессарабія входить до складу військового об'єднання гетського правителя Буребісти, а в наступному столітті — до держави даків Децебала. Після воєн даків з Римом у 106 р. їхню державу долучили до римської провінції Дакія. Бессарабія, однак, залишилася поза сферою римських інтересів.

Протягом ІІІ — VI ст. до Бессарабії переселялися племена готів, слов'ян, гуннів, болгар, аварів. Тут оселилися слов'янські племена уличів та тиверців. У IX-X століттях південь Бессарабії був за частину Болгарського царства, однак після походів Святослава на Дунай Бессарабія потрапила під владу київських, пізніше — галицько-волинських князів. У південній Бессарабії кочували печеніги та половці. З ХІІІ ст. тут оселяються татари. У Південній Бессарабії на березі Чорного моря, на місці руського міста Білгорода (нині — Білгород-Дністровський) засновано італійську фортецю Монкастро. Наприкінці XIV — XV ст. землі Південної Бессарабії були відвойовані у татар правителями Молдавського князівства. Наприкінці XV століття на територію Бессарабії проникають війська Османської імперії. У 1484 р. вони захопили Монкастро (рум. Четатя-Алба, тур. Акерман), а в 1531 р. скорили Молдавію. Під владу Туреччини потрапила й Північна Бессарабія з Хотинською фортецею.

Нові часи[ред.ред. код]

Протягом XVI — І пол. XVII ст. у Молдавії відбувається кілька повстань проти османського панування. В середині XVI століття у Бессарабію здійснювали походи козацькі загони на чолі з Д. Вишневецьким (1553,1564), І.Свірговським (1574), Іваном Підковою, (1577), С. Наливайком (1594). В період національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького 1648-57 відбулися Молдовські походи 1650 і 1652. Після зруйнування в 1775 Запорізької Січі козаки заснували на півдні Бессарабії Задунайську Січ.

За Бухарестським мирним договором 1812 Бессарабія увійшла до складу Російської імперії, спочатку в статусі намісництва, а пізніше — губернії. У цей час територія Бессарабії активно заселювалася колоністами з багатьох європейських країн.

Дивись також — Первинні поселення бессарабських німців.

XX століття[ред.ред. код]

Лютнева революція 1917 в Росії спричинила посилення українського національного руху. В Бессарабії створювались українські школи, організовувались осередки «Просвіти». Українське населення тієї частини Бессарабії, де українці становили більшість, домагались від Генерального Секретаріату УЦР-УНР приєднання цих земель до Української Народної Республіки. В середині січня 1918, за домовленістю з командувачем Румунського фронту генералом Д.Щербачовим, румунські війська зайняли територію Бессарабії. В умовах румунської окупації бессарабський парламент Сфатул Церій (Рада Країни) проголосив 25 листопада 1918 приєднання Бессарабії до Румунії. Проти цього рішення виступили українські депутати В.Цеганко, Чумаченко, Панцір, Прічницький та інші, за що були заарештовані і розстріляні. Українське населення Бессарабії на багатотисячних мітингах і зборах протестувало проти анексії Румунією українських етнічних земель у Бессарабії: Акерманщини, Ізмаїльщини (Південна Бессарабія) та Хотинщини (Північна Бессарабія). На початку січня 1919 на Хотинщині вибухнуло народне повстання проти румунських окупантів, яке було жорстоко придушене регулярними військами (Хотинське повстання 1919).

28 жовтня 1920 країни Антанти (Англія, Франція, Італія та Японія) підписали з Румунією «Бессарабський протокол», який віддавав Бессарабію Румунії. США зайняли окрему позицію, відмовившись підписувати Бессарабський протокол як такий, що суперечить міжнародному праву. «Уряд, — наголосив 12 червня 1920 державний секретар США Б.Колбі, — в жодному разі не може бути учасником міжнародного договору, що передбачає розчленування Росії».

У вересні 1924 у Бессарабії вибухнуло організоване комуністами Татарбунарське повстання 1924, яке завершилось розправою над учасниками виступу та політичним процесом (1925) у Кишиневі над керівниками повстання.

1924 — на території УРСР утворили Молдавську АРСР — з прозорими претензіями більшовицького уряду на контроль над Бессарабією.

1940 — внаслідок пакту Молотова-Рібентропа Бессарабія була окупована СРСР. Південну (Акерманський та Ізмаїльський повіти) і північну Бессарабію (Хотинський повіт) приєднали до України, а решту (сучасна Республіка Молдова) було об'єднано з Молдавською АРСР i перетворено на нову союзну республіку — Молдавську РСР. Водночас, деякі райони колишньої Молдавської АРСР (зокрема місто Балта) було залишені за УРСР. Під час Німецько-радянської війни Бессарабію окупували румунські війська маршала Антонеску і перетворили на губернаторство Бессарабія, яке проіснувало до серпня 1944 року, після чого звільнена від румунських загарбників Радянською армією вона знову увійшла до складу СРСР з відновленням на її землях довоєнного адміністративного поділу з 1940 року (Молдавська РСР, Ізмаїльська область і частина Чернівецької області УРСР).

Одяг бессарабів[ред.ред. код]

Національний одяг простого народу Бессарабії був подібний на український: напівкаптання з поясом, черкеска з прорізними рукавами (інколи і без прорізів), широкі штани (шаровари), червоні чоботи, шапка з сивого каракуля.

Література[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.