Волощина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Волощина (Валахія, Мультяни) — історична область на півдні Румунії, румунське середньовічне князівство. Також назва Молдавського князівства в староукраїнських пам'ятках, народнопоетичній творчості та мовній практиці українців у минулому.
[ред.] Історія
В античну добу Волощину заселювали даки/гети, 106—271 роках була римською провінцією (тоді зазнала часткової романізації), згодом опанована ґотами, аварами і болгарами, з 6 ст. в Волощині почали поселятися слов'яни.
Після припинення монгольської навали утворилися два румунських князівства — Валахія («Мултянська земля», Muntenia, Tara Românească; 1324) і Молдавія (Волощина, 1359).
Першим правителем Волоського князівства був Басараб I (приб. 1310—1352).
Молдавія і Валахія перебували деякий час під зверхністю Угорщини (Молдавія також під зверхністю Польщі), з 15 ст. платили данину Туреччині, а з 16 ст. були в безпосередній залежності від неї, що й було причиною тривалої боротьби румунів за незалежність (в якій брали участь також українські козаки і Польща). Тільки на недовгий час князеві Михайлові Хороброму (1600) вдалося об'єднати всі 3 румунські князівства. З поч. 18 ст. Молдавією і Валахією правили чужинецькі «господарі», т. зв. фанаріоти (переважно греки), призначувані турецькими султанами.
Назва волоського горіха походить від назви цього краю.
Ця історична область Румунії всесвітньо відома одним із своїх володарів — Владом III Дракулою.
