Волощина

Князівство Волощина васал османської імперії (1415–19th c.) протекторат Російської імперії (18th–19th c.) 1317 – 1859 Прапор Герб Карта Цари Роминяски у 1390 році Столиця Кимпулунг-Мусчел, Куртя-де-Арджеш 1317—1418 Тирговіште 1418—1659 Бухарест 1659—1859 Мови румунська (у широкому вжитку, пізніше офіційна), Церковнослов'янська (на початку офіційна) Форма правління Князівство воєвода, господар  - 1310-52 (перший) Басараб І  - 1859-62 (останній) Александру Йоан Куза Історія  - Об'єднання під      владою Бесараба І 1317  - Мехмед I відновив     Османську владу 1419  - Третя Австро-Турецька війна і Молдавські війни магнатів 1593-1621  - Договори:     - Кючук-Кайнарджійський     - Едірнський 21 липня 1774 14 вересня 1829  - Органічний регламент 1834-35  - Унія:     - з Молдавією 5 February 1859 (24 Jan OS)

Волощина ( Wlachia, Muntenia i Oltenia, лат. Valachia пол. Wołoszczyzna рум. Ţara Românească, старорумунською Цѣра Рȣмѫнѣскъ) — історична провінція на північ від Дунаю і на південь від Карпат, що існувала там з середини XIV століття до 1859 року, коли вона була об'єднана з Молдавським князівством в Об'єднане князівство Волощини і Молдови. У XV столітті потрапила у феодальну залежність від Османської імперії. З XVIII століття в країні встановлений фанаріотський режим. Назва волоського горіха походить від назви цього краю.

Історія

Після відходу римлян (III століття) землі Румунії протягом декількох століть були об'єктом вторгнень готів, гунів, аварів, слов'ян та ін народів. Романізоване населення Середнього і Нижнього Подунав'я в східнослов'янських джерелах називалося волохами. Значна його частина в IX—X століттях прийняла християнство по східному обряду. На цих територіях утворилися пізніше Волоське і Молдавське князівства. Разом з християнством поширилася слов'янська писемність, внаслідок чого староболгарська мова аж до середини XVIII століття залишався тут офіційною мовою церкви та державного діловодства.

Вже в X—XI століттях на території сучасної Румунії стали виникати земельні володіння (кнезати), власники яких називалися по-слов'янськи князями. Проте більшість сільського населення аж до XIV століття складали вільні общинники.

Найменування цієї держави Валахією або Волоським князівством — результат пізнішої історіографічної традиції. Спроби Угорщини підпорядкувати своїй владі нову державу були відбиті в середині XIV століття за допомогою Болгарії та Сербії. До 90-х років XIV століття війська Османської імперії вийшли до Дунаю і незабаром, форсувавши його, вторглися в межі Валахії. На початку XV століття господар Валахії Мірча I Старий був змушений визнати себе васалом султана.

Галерея

• 

  1390

• 

  Прапор Валахії у 1600, La Metoposcopia, 1625.

• 

  Румунський національний прапор для судноплавства на Дунаї і на морі (1836), Джон Б. Хоббс і J. S. Hobbs

• 

  Волощина між XIII - XVI століттями

• 

  Волощина на голландській мапі 1650 року

• 

  Но гіпотетичній мапі країни 1855 року Волощина називається Цара Роминяске

• 

  Волоська піхота 1837 року

• 

  Тудор Владіміреску

Карти

Валахія на карті 16 ст.[1]

Валахія, Молдавія, Бесарабія на карті Ріцці Заноні