Вілеброрд Снеліус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Willebrord Snell.jpg

Вілеброрд Снеліус, при народженні Вілеброрд Снел ван Роєн (нім. Willebrord van Roijen Snell; 1580[1] — 30 жовтня 1626, Лейден) — нідерландський астроном та математик. На Заході, особливо у англомовних країнах, його ім'я пов'язане з закон заломлення світла, хоча зараз відомо, що цей закон відкрив арабський вчений Ібн Саль у 984 році.

На честь Вілеброрда Снеліуса названо кратер на Місяці.

Біографія[ред.ред. код]

Вілеброрд Снеліус народився в Лейдені (Нідерланди) у 1580 році. У 1613 році він став наступником свого батька, Рудольфа Снела ван Роєна (1546–1613), професором математики в Університеті Лейдена. У 1615 році він планує і здійснює на практиці новий метод знаходження радіуса Землі, визначаючи відстань з однієї точки на її поверхні до іншої, розташованої на тому ж меридіані, за допомогою тріангуляції. Його робота «Eratosthenes Batavus» («голландський Ератосфена»), опублікована в 1617 році, описує метод і результати його досліджень по вимірюванні відстані між Алкмаром та Берген-оп-Зомом — двох міст, розташованих на відстані одного градуса меридіана. Снеліус отримав значення відстані 117 449 ярдів (107,395 км). Фактичне значення відстані становить приблизно 111 км. Снеліус був видатним математиком, створивши новий метод розрахунку відстані на поверхні Землі високої точності.

У 1616 році вперше запропонував розв'язок оберненої геодезичної засічки, яка отримала назву задача Снеліуса-Потенота. Задача полягає в тому, щоб знайти координати невідомої точки, вимірявши тільки кути на недоступні три точки з відомими координатами.[2]

У 1621 році Вілеброрд Снеліус знову відкрив закон заломлення світла.

Наукові праці[ред.ред. код]

На додаток до «Eratosthenes Batavus», він опублікував «Cyclometria sive de circuli dimensione» (1621) та «Tiphys Batavus» (1624). Він також редагував «Coeli та ін siderum в ео errantium observationes Hassiacae» (1618), що містить астрономічні спостереження ландграфа Вільгельма IV Гессенського. Праця «Тригонометрія» (Doctrina triangulorum) авторства Снеліуса була опублікована через рік після його смерті.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]