Вільям Гамільтон, 2-й герцог Гамільтон

Вільям Гамільтон, 2-й герцог Гамільтон
Портрет герцога Вільяма Гамільтон – робота художника Адріана Ганнемана
Народився	14 грудня 1616(1616-12-14) Гамільтон, Hamilton, Ланаркшир, Шотландія
Помер	12 вересня 1651(1651-09-12) (34 роки) The Commanderyd, Вустер, Вустершир, Англія
Поховання	Worcester Cathedrald
Країна	Шотландське королівство
Діяльність	політик
Знання мов	англійська
Учасник	Англійська громадянська війна
Членство	Short Parliamentd
Титул	Duke of Hamiltond
Посада	член Палати громад у Парламенті Англіїd
Рід	Гамільтони
Батько	Джеймс Гамільтон, 2-й маркіз Гамільтон
Мати	Lady Ann Cunninghamd
Брати, сестри	Джеймс Гамільтон, 1-й герцог Гамільтон
У шлюбі з	Lady Elizabeth Maxwelld
Діти	Lady Anne Hamiltond, Lady Elizabeth Hamiltond, Lady Mary Hamiltond, Lady Margaret Hamiltond і James Hamilton, Lord Polmontd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Вільям Гамільтон (англ. — William Hamilton) (14 грудня 1616 — 12 вересня 1651) — шотландський аристократ, вождь клану Гамільтон, ІІ герцог Гамільтон, IV маркіз Гамільтон, ІІ маркіз Клайдсдейл, VII граф Арран, ІІІ граф Кембрідж (з 1649), І граф Ланарк (з 1639). Державний діяч Шотландії часів громадянської війни та ковенантського руху XVII століття, безпосередній учасник бурхливих подій того часу.

Життєпис

Портрет Вільяма Гамільтона.

Герб герцога Гамільтон.

Вільям Гамільтон був другим сином Джеймса Гамільтона — ІІ маркіза Гамільтона та леді Анни Каннінгем. Отримав освіту в університеті Глазго, пізніше — у Франції. Починаючи з 1630 року — один з придворних короля Англії та Шотландії Карла І.

У 1639 році Вільям Гамільтон отримав від короля в дар титул графа Ланарк. У 1640 році призначений державним секретарем Шотландії. Після початку в 1637 році повстання в Шотландії і утворення Національного ковенанту Шотландії Вільям Гамільтон примкнув до поміркованих роялістів — партії свого старшого брата — Джеймса Гамільтона і виступав за компроміс між ковенанторами та королем. Разом зі своїм братом Вільям Гамільтон у 1643 році був заарештований у 1643 році Карлом І в Оксфорді — був звинувачений у зраді і переходу на бік парламенту Шотландію, але незабаром він втік, повернувся до Шотландії та примкнув до ковенанторів. Більше того, в 1645 році Вільям Гамільтон сформував з людей клану Гамільтон та інших союзних йому кланів армію для боротьби з роялістами. Яких очолив маркіз Монтроз. Вільям Гамільтон особисто брав участь у битві під Кілсайт.

У 1646 році Вільям Гамільтон як граф Ланарк брав участь у перемовинах уряду Шотландії з полоненим королем Карлом І у Ньюкаслі і спробував переконати короля піти на компроміс з ковенанторами і погодитись на введення пресвітеріанства в Англії, що навернуло б на його бік багато шотландських кланів. Але король не хотів йти ні на які компроміси. Короля видали військам парламенту Англії. Граф Ланарк став лідером поміркованого крила ковенанторів, що виступало за компроміс з королем та роялістами з метою боротьби з англійськими «індепендентами». 26 грудня в селищі Карісбрук на острові Вайт Вільям Гамільтон підписав військово-політичну угоду уряду Шотландії з королем — так званий «Інгейджмент». Це викликало Другу громадянську війну на Британських островах. Інгейджери пішли походом в Англію рятувати монархія і короля, але були розбиті в битві під Простоном Олівером Кромвелем — новим диктатором Англії та лідером «індепендентів». У Шотландії владу захопили радикальні пресвітеріани. Граф Ланарк змушений був тікати з Шотландії і в 1648 році приєднався до двору вигнанця принца Уельського, що знайшов притулок в Нідерландах.

9 березня 1649 року в Вестмінстері був страчений старший брат Вільяма Гамільтона — Джеймс Гамільтон, що перебував у полоні в англійських республіканців після битви під Престоном. Вільям Гамільтон успадкував від брата титул герцога Гамільтон. При дворі короля у вигнанні Карла ІІ в Нідерландах Вільям Гамільтон став головною політичною фігурою і підтримав переговори короля з урядом Шотландії про умови реставрації монархії. Після підписання 1 травня 1650 року Бредської угоди про умови повернення престолу Шотландії Карлу ІІ, герцог Гамільтон разом з королем прибув до Шотландії. Але Вільям Гамільтон не захотів йти на компроміс з маркізом Аргайл, що очолював уряд Шотландії і був лідером радикальних ковенанторів і відійшов від політичної діяльності.

Весною 1651 року Карл ІІ набрав нову армію для захисту Шотландії від Олівера Кромвеля, що почав війну з метою захопити Шотландію. Вільям Гамільтон пішов добровільно в армію короля і взяв участь у його поході в Англію. Він проявив героїзм і звитягу в битві під Вустором 3 вересня 1651 року, але був важко поранений і 12 вересня 1651 року помер від ран.

Вільям Гамільтон не лишив нащадків чоловічої статі і титул герцогині Гамільтон, землі, маєтки він заповів не своїм дочкам, а племінниці Анні. Всі інші його титули з його смертю припинили своє існування.

Родина

Вільям Гамільтон не лишив синів, і після його смерті, герцогство Гамільтон успадкувала його племінниця — згідно його заповіту.

Вільям Гамільтон одружився з леді Елізабет Максвелл — дочка Джеймса Максвелла — І графа Дірлетаун. Весілля відбулось 26 травня 1638 року. У них були діти:

• Джеймс Гамільтон — лорд Полмонт (помер в дитинстві, похований у Вестмінстерському абатстві)
• Леді Анна Гамільтон — вийшла заміж за Роберта Карнегі — ІІІ граф Саутеск
• Леді Елізабет Гамільтон — перший раз вийшла заміж за І лорда Кілмаурс Kilmaurs, другий раз одружилась з сером Девідом Каннінгемом Робертлендом
• Леді Мері Гамільтон — вперше вийшла заміж за Олександра І Лівінгстона — ІІ графа Каллендера, другий раз одружилась з сером Джеймсом Лівінгстоном Весткватером — Джеймсом ІІІ Огілві, ІІІ графом Фіндоатер
• Леді Маргарет Гамільтон — вийшла заміж за Вільяма Блера
• Леді Діана Гамільтон — померла в дитинстві

Вільям Гамільтон літературі

Вільям Гамільтон зображений в трилогії Найджела Трантера «Монтроз».

Джерела

• Anderson, John, Historical and genealogical memoirs of the House of Hamilton; with genealogical memoirs of the several branches of the family. Edinburgh 1825
• Balfour Paul, Sir JamesThe Scots Peerage Vols IX. Edinburgh 1907