Глазго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Глазго
англ. Glasgow
скотс. Glesga
шотл. гел. Glaschu
Герб
Герб
Глазго

Координати 55°52′12″ пн. ш. 4°16′12″ зх. д. / 55.87000° пн. ш. 4.27000° зх. д. / 55.87000; -4.27000Координати: 55°52′12″ пн. ш. 4°16′12″ зх. д. / 55.87000° пн. ш. 4.27000° зх. д. / 55.87000; -4.27000 (Я)

Країна Велика Британія Велика Британія
Регіон Шотландія
Область Глазго
Лорд-мер Боб Вінтер
Площа 175,5 км²
Населення 580 690[2]  (2006)
Агломерація 1 750 000[2]
Часовий пояс UTC+0, влітку UTC+1
Телефонний код 0141
Поштові індекси G1-G80
Автомобільний код SA-SJ
Офіційний сайт http://www.glasgow.gov.uk/
Глазго (Шотландія)
Глазго
Глазго

Гла́зго (англ. Glasgow МФА: [ˈglɑːsgəʊ̯]/[ˈglɑːzgəʊ̯], скотс. Glesga, шотл. гел. Glaschu) — місто на заході Шотландії, на берегах річки Клайд. Адміністративний центр області Глазго.

Історія[ред.ред. код]

Заснування[ред.ред. код]

Археологічні знахідки свідчать про те, що перші поселення в долині річки Клайд з'явилися ще в часи неоліту. Пізніше територію сучасного Глазго населяли племена кельтів. У 142144 роках римляни, спорудили у Шотландії так звану стіну Антонія, з метою захистити бриттів від набігів північних племен. [3] Руїни валу збереглися на околиці Глазго досі. [4] Заснування міста приписується християнському місіонерові святому Мунго. Згідно з легендою, в 543 році він заснував монастир на березі ріки Молендінар, там, де тепер розташований Кафедральний собор святого Мунго. Легенда була записана близько 1185 року монахом-аріографом Жосленом з Фернесса і не підтверджена більш ніякими джерелами, проте традиційно Святий Мунго вважається покровителем Глазго, а його зображення присутнє на гербі міста. [5]

Собор святого Мунго

Етимологія[ред.ред. код]

За часів завоювання Британії римлянами поселення на місці Глазго іменувалося Cathures. Вважається, що сучасна назва Глазго сходить корінням до бриттських мов і означає «зелена лощина» (від злиття кумбрійських слів glas і cau). Перші форми цієї назви — Glasgu (згадується в 1136 році) і Glesgu (після 1175 року). [6] Менш обґрунтована, але популярна версія, що назву місту дав сам Святий Мунго, назвавши засновану ним общину glas gu, тобто «славна сім'я». [7]

Середні віки[ред.ред. код]

До кінця XII століття Глазго став важливим релігійним центром регіону, а його населення становило 1,5 тисячі осіб.[8] В 1136 році в присутності короля Давида I відбулося освячення кафедрального собору, зведеного на місці церкви Святого Мунго. Після пожежі собор був заново відбудований і освячений в 1197 році, а в подальші два століття реконструйований. [9] Між 1175 і 1178 роками король Вільгельм I Лев дарував єпархії Глазго статус міста з самоврядуванням[10]. Право вести торгівлю сприяло розвитку міста, особливо після того, як приблизно з 1190 року в його межах почав проводитися щорічний літній ярмарок, що привертав сюди торговців і ремісників. [11] Традиція проводити ярмарок в кінці липня зберігається досі. [12] В 1451 році указом папи Миколая V був заснований університет Глазго, що забезпечило місту статус не тільки релігійного, але й освітнього центру.[13] В 1492 році єпархія Глазго отримала права архієпископства. [8] Попри це, економіка Глазго в часи Середньовіччя була розвинена слабкіше в порівнянні з містами на східному узбережжі Шотландії, географічне положення яких полегшувало торгові стосунки з країнами Європи. Торгівля велася переважно з довколишніми містами та островами. [10]

Глазго в XIV — XVIII століттях[ред.ред. код]

У 1560 році рішенням Парламенту країна відкинула католицизм та прийняла протестантизм, точніше його пресвітеріанську гілку. В цілому, рух Реформації надав великий вплив Глазго, де була сильна церковна влада. У 1611 році Яків I дарував Глазго статус королівського міста, що означало безпосереднє підпорядкування міста короні. У листопаді 1638 року — незабаром після ухвалення Національного ковенанту — в кафедральному соборі Глазго була зібрана генеральна асамблея, що виступила проти політики короля Карла І зі зміни правил пресвітеріанського богослужіння. В результаті в Шотландії відбулися озброєні конфлікти — спочатку єпископські війни, а потім, в 16441647 роках, громадянська війна між ковенантерами та роялістами. На щастя, ці конфлікти практично не торкнулися міста. [14] В 1650 році, незабаром після поразки шотландців в битві при Данбарі, в Глазго зупинявся Олівер Кромвель. [15]

Річка Клайд

Впродовж XVI століття Глазго як і раніше був невеликим провінційним містом. Розташування на березі ріки не сприяло розвитку торгівлі внаслідок її мілководдя. У 1557 році внесок Глазго в суму податків, що стягувався з міст Шотландії, становив всього 2 % (що було дуже мале в порівнянні з 25 % внеском Единбурга). Жителі міста займалися в основному різними ремеслами — ткацтвом, дубленням шкір, виробництвом меблів, гончарством тощо. Зростання економіки почалося після об'єднання Англії та Шотландії під владою короля Якова I в 1603 році. [14] Бурхливому розвитку не перешкодили ані епідемія чуми 1647 року, ані пожежі 1652 і 1677 років (під час першої була спалена майже третина міста). [16] До середини XVII століття Глазго посунув сусідній Перт з четвертого місця за обсягом торгівлі в країні, а в 1670 році, обігнавши Данді та Абердин, поступався лише столиці Шотландії — Единбургу.

Башта — частина будівлі муніципалітету

Економічному зростанню сприяло безліч чинників. Зовнішня торгівля почала розвиватися після того, як в 1668 році в селі Ньюарк (сучасна назва — Порт-Глазго), де гирло річки було ширше, за ініціативою міської ради був побудований порт для обслуговування потреб купців Глазго. З 1674 року, з прибуттям в порт першого вантажу тютюну, почалася трансатлантична торгівля. [15] В колонії у свою чергу відправлялися кораблі з вугіллям, тканинами та іншими товарами. У той же період почалося зростання індустрії:

  • 1667 — відкрилися миловарні та цукрово-рафінадна фабрика;
  • 16801730 — було налагоджено паперове, скляне та цегляне виробництво;
  • 1711 — в Гріноці почала функціювати перша верф, яка обслуговувала Глазго та довколишні міста;
  • 1736 — відкрилися фабрики з виробництва пресованого тютюну, ткацька та металургійна фабрики;
  • 1740 — запрацювали фарбувальні майстерні.

Змінювалася й зовнішність міста. Після спустошливих пожеж влада заборонила використання деревини, тому з тих пір будинки зводилися тільки з каміння та за єдиним зразком. [17] В 1636 році було побудовано будівлю муніципалітету, в 1649 і 1661 роках відкриті відповідно шпиталь Хатчесона та бібліотека при університеті Глазго. Перша міська газета — Glasgow Courant — почала друкуватися з 1715 року. Даніель Дефо, що побував в Глазго в 1723 році, залишив опис міста в книзі «Подорож по всьому острову Великобританія»:

Поза всяким сумнівом, Глазго — прекрасне місто. Головні вулиці хороші та просторі, а забудовані краще, ніж де б то не було. Всі будівлі — кам'яні та зазвичай поєднуються одна з одною як заввишки, так і зовнішністю фасадів. Їх нижні поверхи зазвичай спираються на квадратні доричні колони, а не на круглі стовпи, що додає як міцності, так і краси будівлям. Зведення між ними ведуть в лавки. Одним словом, це найчистіше, красиве та краще всього влаштоване місто Британії, за винятком Лондона. [18]

До кінця XVIII століття найбільш квітучими галузями стали металургія, імпорт тютюну — до 47 мільйонів фунтів щорічно, [17] — і виробництво тканини (особливо Глазго відоме тонким батистом). [14] За півстоліття з 1755 року населення зросло втричі, склавши до 1801 року 77 тисяч осіб. З провінційного міста Глазго перетворилося на індустріальний центр регіону, а на початок XIX століття стало самим швидко зростаючим містом Великобританії. [17]

Глазго в XIX столітті[ред.ред. код]

У XIX столітті населення продовжувало зростати швидкими темпами, переважно за рахунок ірландських емігрантів. Майже третина з них осіла в селах на околицях Глазго та була зайнята в текстильній промисловості. Інші, заполонили нетрі, наймалися на фабрики і ферми. Наслідком збільшення емігрантів стали перенаселення та антисанітарія в бідних кварталах, що призводило до епідемій віспи, висипного тифу та холери. [19]

Географія[ред.ред. код]

Клімат[ред.ред. код]

Погода в Глазго формується під впливом теплих повітряних потоків з океану, де протікає тепла течія Гольфстрім. Тому температури в Глазго вищі, аніж в містах, що розташовані на тій же широті на континенті. Клімат відрізняється помірністю, проте погода достатньо мінлива. Зими теплі й вологі, літо — прохолодне (максимальна температура липня зазвичай не перевищує 20 °C). Для Глазго характерні західний вітер і підвищена (в порівнянні з іншими регіонами Шотландії) хмарність. [20] Найнижча температура (−15 °C) була зафіксована 15 лютого 1936 року [21] Найвища температура (45 °C) була зафіксована 31 липня 1900 року [21]

Населення[ред.ред. код]

Населення в 1960-их роках досягало 1,1 млн чоловік, але зараз скоротилося до 578 тис. осіб. Проте Глазго залишається найбільшим містом Шотландії. За даними перепису населення 2001 року чоловіки становлять 47,07 % населення, а жінки 52,93 %. Відсоток повнолітніх жителів, що не одружені, значно вищий, аніж у середньому по Шотландії, і становить 40,98 %. Відсоток жителів, що володіють гельською мовою, становить 0,94 %. [22]

Демографічні дані[ред.ред. код]

Динаміка чисельності населення Глазго в 17552001 роках. [23]
1755 1780 1801 1821 1891 1911 1921 1931 1939 1951 1961 1971 1981 1991 2001
23 500 [17] 42 000 [17] 77 000 [17] 147 000 [19] 783 000 784 000 1 034 000 1 088 000 1 088 000 1 079 000 1 055 000 897 000 881 000 681 000 629 501 [22]

Етнічний склад[ред.ред. код]

Приходська церква

Хоча, згідно з переписом, переважну більшість міського населення складають шотландці — 89,62 %, — Глазго можна назвати найбільш багатонаціональним містом Шотландії. Тут найвища в країні чисельність кольорового населення. Особливо велика пакистанська діаспора (половина від усіх пакистанців Шотландії — 15 тисяч осіб). Крім того, в Глазго проживає 4,11 % англійців, 1,59 % ірландців, 1,07 % уродженців країн Європи, 0,72 % індусів (чверть загальношотландської кількості), 0,67 % китайців, 0,31 % темношкірих, 0,17 % валлійців, 0,04 % вихідців з Бангладешу, а також нечисленні групи представників інших національностей. [24] [22]

Релігія[ред.ред. код]

Згідно з опитуванням, проведеним під час перепису населення, релігійні вірування в Глазго розподіляються таким чином. Дві третини населення вважають себе християнами, причому 31,5 % від загального числа — це прихильники церкви Шотландії, а 29,2 % — католики. Трохи менше чверті населення — атеїсти (22,7 %). Частки прихильників інших конфесій достатньо невеликі — це 3,1 % мусульман, 0,4 % сикхів, 0,2 % буддистів, 0,2 % юдеїв і 0,2 % індуїстів. [25]

У місті чотири християнські кафедральні собори (собор Святого Мунго, собор Святого Андрія, собор діви Марії та собор Святого Луки), 13 мечетей [26] (і зокрема найбільша в Шотландії), 7 синагог. Крім того є індуїстський храм, а в 2007 році був побудований храм для прихильників сикхізму. [27]

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Глазго складається з 21 адміністративного округу, від кожного з яких обирається 3 або 4 члени міської ради: [28]

1. Лінн
2. Ньюлендс (Олдберн)
3. Грейтер-Поллок
4. Крейтон
5. Гован
6. Поллокшилдс
7. Лангсайд
8. Саутсайд-Сентрал
9. Калтон
10. Андерстон (Сіті)
11. Хіллхед
12. Патрік-Вест
13. Гарскадден (Скотстаунхілл)
14. Драмчепел (Аннісленд)
15. Меріхілл (Келвін)
16. Канал
17. Спрінгберн
18. Іст-Сентр
19. Шеттлстон
20. Бейллістон
21. Норт-Іст

Вест-Енд[ред.ред. код]

Це космополітична частина міста є зосередженням модних кафе, барів, дорогих магазинів, клубів, ресторанів і готелів. [29] Головна вулиця — Байрс-Роуд. В межах Вест-Енду розташовані університет Глазго (його головна визначна пам'ятка), парк Келвінгроув, штаб-квартира телекомпанії ВВС Scotland, ботанічний сад, Шотландський виставковий центр, спортивна арена Келвін-Хол і декілька музеїв — галерея Келвінгроув, галерея Хантера та музей транспорту, який, втім, в 2009 році перемістився до гавані, в нову будівлю за проектом Захи Хадід. [30] У Вест-Енді влаштувалися більшість студентів міста. [31] Щорічно в червні його територія стає місцем проведення фестивалю Вест-Енд, найбільшої фестивальної події року. [32]

Іст-Енд[ред.ред. код]

Головними орієнтирами цієї старої частини міста є годинникова башта Трон-Стіпл і собор Святого Мунго. [33] На пагорбі поблизу від собору розташоване міське кладовище, з 1831 року є місцем поховання видатних городян. В центрі кладовища знаходиться статуя шотландського релігійного реформатора Джона Нокса. Інші визначні пам'ятки — маєток Прованд, ринок Баррас, концертний зал Берроуленд, старий міський парк Глазго-Грін (де, починаючи з XII століття, проводиться щорічний ярмарок) і футбольний стадіон Селтік-Парк. [34] На жаль, крім іншого в Іст-Енді зосереджені найбідніші квартали міста. [35]


Панорама Глазго
Панорама Глазго
Каледонська церква

Архітектура[ред.ред. код]

Середньовічна архітектура Глазго практично не збереглася, за винятком кафедрального собору Святого Мунго. У минулому його оточувала безліч церковних споруд, з яких нині залишився маєток Прованд. На жаль, на відміну від Единбургу, в сучасному Глазго можна зустріти достатньо мало споруд, споруджених раніше XIX століття. Найбільш примітні з них — годинникова башта Трон-Театр, що збереглася з 1529 року, башта муніципалітету та будівля Торгового дому, побудована в 17911794 роках архітектором Робертом Адамом. [36]

Значна частина архітектурної спадщини міста відноситься до XIX та початку XX століття, коли Глазго по праву вважався другим містом Британської імперії. Будинки цього періоду збудовані в найрізноманітніших стилях, від венеціанського до неокласичного. Будівля Ка-д'Оро (1872), що є яскравим прикладом венеціанського стилю та спроектована архітектором Ханіменом під враженням від одноіменного палацу в Венеції. [37]

Архітектори, що зіграли значну роль в зміні зовнішності міста:

  • Олександр Томсон — спроектував ряд споруд в неогрецькому стилі (за пристрасть до якого його називали греком), зокрема Каледонську церкву (1857);
  • Чарльз Ренні Макінтош — один з засновників стилю Арт Нуво в Шотландії, за проектом якого були побудовані Школа мистецтв (1899), церква Квінс-Кросс (1899), будинок Прихильників мистецтва (1901) та багато інших будівель;
  • Джордж Гілберт Скотт — творець кафедрального собору діви Марії (1893);
  • Норман Фостер — автор проекту концертного залу Клайд, відомішого під назвою Броненосець (1997)

Культура[ред.ред. код]

Музеї та галереї[ред.ред. код]

Найзначніша колекція живопису та об'єктів мистецтва представлена в галереї Келвінгроув, найбільш відвідуваному музеї Шотландії. Серед його експонатів — полотна Рембранта, Рубенса, Тіциана, Деґа, Ван Гога, Моне, Пікассо, Далі. [38] Не менш примітне зібрання Баррела. Близько 9 тисяч експонатів, в 1944 році дарованих місту підприємцем і філантропом Вільямом Баррелом, ілюструють мистецтво різних країн і епох — це роботи майстрів Стародавнього Китаю, Єгипту, Греції та Риму, полотна імпресіоністів (у тому числі Дега й Сезанна), скульптура, предмети середньовічного та ісламського мистецтва, колекція зброї, гобелени та вітражі. [39] Інші музеї та галереї Глазго:

Вулична хода на фестивалі Вест-Енд

Фестивалі[ред.ред. код]

В Глазго фестивалі проводяться впродовж всього року. Найзначніші з них:

ЗМІ[ред.ред. код]

Бібліотека Мітчелла

В Глазго базується значна кількість офісів різних ЗМІ, як міських, так і регіональних. [40] Зокрема, це:

  • Штаб-квартира телекомпанії ВВС Scotland, шотландського підрозділу ВВС, і радіостанції ВВС Radio Scotland
  • Головні офіси газет Daily Record, що розповсюджуються на території Шотландії, Evening Times, Sunday Mail і The Herald
  • Регіональні редакції британських газет The Sun, Daily Mail, The Times і The Sunday Times
  • Редакції місцевих міських газет The Digger, The Glaswegian, The Glasgow East News

Бібліотеки[ред.ред. код]

У місті є 37 публічних бібліотек [41] і зокрема найбільша довідкова бібліотека Європи — бібліотека Мітчелла, заснована в 1877 році за заповітом тютюнового магната Стівена Мітчелла. Її фонди містять 1,3 мільйона книг і 35 тисяч мап, а також фотографії, мікрофільми та архів газет. [42]

Освіта[ред.ред. код]

Університет Глазго

В Глазго розташовані 184 початкові школи та 29 середніх шкіл, [43] а також 34 школи, в яких навчаються діти з особливими освітніми потребами. [44] В декількох школах викладання ведеться на гельській мові. [45] Вузи міста:

Крім університетів в місті є ряд коледжів і академій — Шотландська королівська академія музики і драми, Школа мистецтв, Морський коледж, Коледж комерції та інші. За кількістю студентів — 168 тисяч чоловік — Глазго займає перше місце в Шотландії і друге в Великобританії (після Лондону). [47]

Спорт[ред.ред. код]

Футбол[ред.ред. код]

Стадіон Хемпден-парк

Глазго — батьківщина футбольних клубів Celtic, Rangers і Partick Thistle, а також любительського клубу Queens Park, що виступає в другому дивізіоні шотландської футбольної ліги. Крім них в Глазго базувалося ще 6 клубів — Clyde (нині в Кімбернолді) та Third Lanark, Cambuslang, Port Glasgow Athletic, Cowlairs і Clydesdale, що припинили своє існування. Три футбольні стадіони Глазго займають перші місця за вмістимістю серед футбольних стадіонів Шотландії — це Селтик-Парк, Хемпден-Парк і Айброкс-Парк (місткість відповідно 60 832, 52 670 і 51 082 осіб). Примітний той факт, що Глазго був місцем проведення першого у світі міжнародного футбольного матчу, що відбувся 30 листопада 1872 року. Цього дня на полі зустрілися збірні Англії та Шотландії зіграли внічию з рахунком 0:0. [48]

Ігри Співдружності[ред.ред. код]

Разом з містом Абуджа (Нігерія) Глазго претендує на право прийняти у себе Ігри Співдружності 2014 року. Крім іншого, підставою є наявність вже побудованих спортивних споруд — стадіон Хемпден-парк, Міжнародний водний центр в Толлкроссі, Національна крита спортивна арена та велодром парк Келвінгроу. У планах — будівництво Шотландської національної арени на території Шотландського виставкового центру (SECC). Заявлена програма ігор включає 17 видів спорту: бадмінтон, бокс, боротьба, боулінг на траві, велоспорт, водні види спорту, гімнастика, дзюдо, легка атлетика, настільний теніс, нетбол (серед жінок), регбі (серед чоловіків), сквош, стрільба, тріатлон, важка атлетика, хокей. [49] Шотландія вже двічі була господарем Ігор Співдружності — у 1970 і 1986 роках ігри проводилися в Единбурзі). [50]

Транспорт[ред.ред. код]

Метрополітен[ред.ред. код]

Метрополітен Глазго був відкритий 14 грудня 1896 року, і є третім найстарішим метрополітеном після Лондонського та в Будапешті. Початково використовувався єдиний кабель який приводився в рух паровою машиною, але в 1935 році коли лінія перейшла до власності міста через нерентабельність лінія була електрифікована, але ніколи не була подовжена. В 19771980 роках метро було повністю реконструйовано. Одна станція (Merkland Street) була закрита, її замінили на нову станцію Partick, були перебудовані тунелі і станції. Метрополітен називався спочатку Glasgow District Subway, в 1936 році метрополітен був перейменований на Glasgow Underground. Багато жителів Глазго продовжували називати підземку — сабвей. У 2003 році історичну назву Glasgow Subway було повернуто.

Повітряний транспорт[ред.ред. код]

Міжнародний аеропорт

Глазго обслуговують 2 міжнародні аеропорти:

  • Міжнародний аеропорт Глазго (GLA) — розташований за 13 км на захід від міста. Є найбільшим аеропортом Шотландії. Здійснює вильоти за більш ніж 80 напрямками. Обсяг пасажирських перевезень складає більше мільйона осіб щомісячно [51] і безперервно підвищується, у зв'язку з чим в січні 2007 року парламентом Шотландії було ухвалено рішення запустити залізничну лінію від центрального вокзалу Глазго до аеропорту. Будівництво почалось в 2008 році, а відкриття лінії намічене на 2010 рік. [52] 30 червня 2007 року в Міжнародному аеропорту Глазго була здійснена спроба теракту. [53]
  • Аеропорт Прествіка (PIK) — розташований за 46 км на північний захід від міста в околицях Прествіка. Здійснює вильоти за 27 напрямками [54] і займає третє місце за обсягом авіаперевезень в Шотландії. [55]

Крім основних аеропортів існує менше за розміром льотне поле в околицях Камбернолда (за 29 км на північний схід від міста).

Відомі уродженці[ред.ред. код]

Глазго — батьківщина низки популярних музичних груп: Belle & Sebastian, Franz Ferdinand, The Fratellis, Mogwai, Primal Scream, Simple Minds, Texas, Travis [56][ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Famous Glaswegians
  2. а б 2007 Population Estimates (PDF). Архів оригіналу за 2011-08-18. Процитовано 16 January 2008. 
  3. About Glasgow − Birth of а City
  4. Sections of the Antonine Wall at Hillfoot Cemetery
  5. Heritage.scotsman.com − St Mungo and his mysterious deeds
  6. Glasgow Etymology letter
  7. Undiscovered Scotland
  8. а б About Glasgow − The establishment of the City
  9. Glasgowcathedral.org.uk
  10. а б The Glasgow Story − Early times to 1560
  11. Archdiocese of Glasgow − History
  12. Glasgow Guide − Glasgow Fair
  13. The History & Constitution of the University of Glasgow
  14. а б в The Glasgow Story − Rising Burgh
  15. а б About Glasgow − Rise of the merchant trader
  16. Glasgow Guide − Historical Timeline
  17. а б в г д е BBC − History − 18th-century Glasgow
  18. A tour thro the whole island of Great Britain by Daniel Defoe, letter XII
  19. а б The Glasgow Story − Industrial Revolution
  20. Glasgow Guide − Climate
  21. а б Починаючи з 1893 року. NWS − Glasgow Daily Climate Records and Extremes
  22. а б в Scotlands census results online − Glasgow Locality
  23. Demographia.com
  24. Commission for Racial Equality − Ethnicity profiles − Glasgow
  25. Faith Communities and Local Government in Glasgow
  26. Glasgow Mosques
  27. Glasgowarchitecture.co.uk − Scottish Sikh Temple
  28. Glasgow City Council − Wards
  29. West End by Annie Good
  30. Glasgow Architecture − Museum of Transport Glasgow
  31. Glasgow − Guide to The West End
  32. а б West End Festival
  33. Visitscotland.com − Glasgow East End
  34. Ian R. Mitchell − Walking in Glasgows East End
  35. Socialist Courier − East end, Early ends
  36. Scotland Guide − Architecture of Glasgow
  37. Rampantscotland.com Glasgow Photo Library
  38. Glasgow Museums − Kelvingrove Art Gallery and Museum
  39. Glasgow Museums − Burrell Collection
  40. Glasgow City Council − City of Media and Information
  41. Glasgow City Council − Library locations
  42. Glasgow City Council − History of The Mitchell
  43. Glasgow City Council − Education
  44. Glasgow City Council − Education Services
  45. Glasgow City Council − Gaelic Education
  46. а б в Higher Education Statistics Agency
  47. Scottish Enterprise − Geographic profile
  48. England Football Online
  49. Glasgow2014.com
  50. Commonwealthgames.com
  51. Glasgowairport.com
  52. SPT − Glasgow Airport Rail Link
  53. РІА Новини
  54. Glasgow Prestwick Airport
  55. Glasgow Guide − Glasgow Prestwick International Airport
  56. Famous Glaswegians
  57. ВВС News − Glasgow twinned with Marseille
  58. ВВС News − Glasgow and Lahore in closer link
  59. Evening Times − Bethlehem is city’s latest twinned town
  60. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]