Вірський Павло Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павло Павлович Вірський
Virsky Pavlo.jpg
Народився 12 (25) лютого 1905(1905-02-25)
Одеса
Помер 5 червня 1975(1975-06-05) (70 років)
Київ
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність танцівник і хореограф
Alma mater Одеське музично-драматичне училище
Партія КПРС
Нагороди
Орден Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки

Павло́ Па́влович Ві́рський (12 (25) лютого 1905(19050225), Одеса — 5 червня 1975, Київ) — український танцівник і хореограф, Народний артист СРСР (1960).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 12 (25 лютого) 1905 року в Одесі. В 1926 році закінчив Одеське музично-драматичне училище, 1928 — Московський театральний технікум. Член КПРС з 1946 року[1].

Артист балету і балетмейстер у театрах Одеси, Харкова, Дніпропетровська, Києва, військових ансамблів.

Організатор (1937), балетмейстер (до 1940), художній керівник (19551975) Ансамблю танцю УРСР. У своїй творчості розвив знахідки і традиції, закладені Михайлом Андрійовичем Соболем[2].

Влітку 1972 на одному з найбільших сценічних майданчиків Вашінгтона «Вулф треп» перебував з ансамблем, виступи тривали два місяці.

Могила Павла Вірського

Жив в Києві. Помер 5 червня 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Творчість[ред.ред. код]

Танці і хореографічні картини:

  • «Чумацькі радощі»,
  • «Гопак»,
  • «Рукодільниці»,
  • «Запорожці»,
  • «Флотилія „Радянська Україна“»,
  • «Ляльки»,
  • «Повзунець»,
  • «Шевчики».

Багато хореографічних композицій Вірського зафіксовано у виданні «У вихорі танцю» (випуски 1-6, 1977–1982).

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденами Червоного Прапора і Червоної Зірки[3], а також медалями.

Пам'ять[ред.ред. код]

З 1977 року Національний заслужений академічний ансамбль танцю України носить його ім'я.

В 1983 році в Києві, на будинку по вулиці Малій Житомирській, 10 де він жив в 19691975 роках встановлено меморіальну дошку (бронза, барельєфний портрет; скульптор Н. Д. Марченко, архітектор Т. Г. Довженко)[4].

21 лютого 2005 року Національним банком України в серії «Видатні особистості України» в обіг була випущена нейзильберова 2-гривнева пам'ятна монета накладом 20 000 штук, присвячена 100-річчю від дня народження хореографа[5].

Також у 2005 році Поштою України була випущена поштова марка номіналом 45 копійок, присвячена 100-річному ювілею Павла Вірського.

Virsky Vstup.JPG МД Вірський.jpg Pavlo Virsky Stamp.jpg Virsky Coin Revers.jpg
ансамбль ім. Вірського
меморіальна дошка
поштова марка
пам'ятна монета

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Бондарчук П. М. Вірський Павло Павлович // Енциклопедія історії України: Том 1: А–В / Редколегія: В. А. Смолій (голова) та інші. НАН України. Інститут історії України. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл. — С. 575.
  • Боримська Г. Державний заслужений ансамбль танцю Української РСР. — К., Держ.вид. образотворчого мист. і муз. літ. УРСР, 1959.
  • Боримська Г. Самоцвіти українського танцю. — К., Мистецтво, 1974.
  • Герасимчук Р. Ансамбль танцю УРСР. — К., Мистецтво, 1958. −19 с.-М 6;
  • Козиренко Л. Українські «зірки» і Південий Хрест (По Латинській Америці). — К., Видавництво політичної літератури України, 1967
  • Козловский Н., Бальтерманц Д. [Автор-составитель Боримская Г.] (альбом). Государственный заслуженый ансамбль танца Украинской ССР. — К., Гос. изд. изобразительного искусства и муз. лит. УССР, 1960
  • Литвиненко В. Зразки народної хореографії. — К., 2007;
  • Станішевський Ю. О. Павло Павлович Вірський. — К., 1962.
  • Туркевич В. Хореографічне мистецтво у персоналіях. — К, 1999;
  • Вернигор Ю., Досенко Є. Павло Вірський (альбом). — Вінниця: Нова книга, 2012
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 118–119.
  • Шевченківські лауреати. 1962–2001: Енциклопедмчний довідник. — К., 2001. — С. 78—79.