Краматорськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Краматорськ
Герб Краматорська
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Донецька область
Район/міськрада	місто обласного підпорядкування
Код КОАТУУ	1412900000
Засноване/перша згадка	1868
Статус міста	з 1932 року
Населення	173,7 тис. (власне місто, 2008); 203,1 тис. (разом з підпорядкованими нас. пунктами, 2008)
Площа	117,1 км²(власне місто); 355,7 км2 (разом з підпорядкованими нас. пунктами)
Густота населення	1478 осіб/км²
Поштові індекси	84300-84390
Телефонний код	+380-626(4)
Географічні координати	48°72' пн.ш. 37°53' сх.д.
Висота над рівнем моря	60-177,3 м
Водойма	р. Казенний Торець
День міста	співпадає з Днем машинобудівника (4-та неділя вересня)
Відстань
Найближча залізнична станція	Краматорськ (станція)
До обл./респ. центру
- фізична	84 км
- залізницею	98 км
- автошляхами	95 км
До Києва
- фізична	540 км
- залізницею	748 км
- автошляхами	655 км
Міська влада
Адреса	84313, м. Краматорськ, пл. Леніна, 2
Веб-сторінка	http://www.krm.dn.ua/
Міський голова	Геннадій Костюков

Крамато́рськ — місто обласного підпорядкування у Донецькій області. Розташоване у північний частині регіону на річці Казенний Торець (притока Сіверського Донця).

Зміст 1 Населення 2 Історія 2.1 Походження назви 2.2 Історична приналежність 2.3 Політика 3 Географія 3.1 Населені пункти 4 Транспорт 5 Економіка 6 Культура 7 Соціальна сфера 7.1 Освіта 7.2 Культосвітні організації 7.3 Релігійні організації 8 Пам'ятки культури, архітектура 9 Персоналії 10 Посилання 11 Зовнішні посилання 12 Див. також

[ред.] Населення

Кількість населення на початок 2008 року — 173,7 тис. чоловік власне місто та 203,1 тис. — з територіями, підпорядкованими міськраді. За за переписом 2001 р. населення складало 181,025 тис. мешканців; разом із селищами  — 216,162 тис. мешканців, з них: чоловіків — 98,1 тис.; жінок — 118,7 тис.

Місто входить до складу Краматорської агломерації.

За за переписом 2001 р. 70,2 % населення — українці, 26,9 % — росіяни, 0,7 % — білоруси, 0,6 % — вірмени, 0,2 % — азербайджанці, 0,1 % — євреї. Основна мова спілкування — російська (63,4 % мешканців), українською (у тому числі так званим суржиком) у побуті користується біля 36,0 % мешканців.

За даними перепису 2001 р. народжуваність — 7,4 на 1000 чоловік (9,6 у 2008), смертність — 16,7, природний збиток — 9,3, сальдо міграції від'ємне (-1,3 на 1000 чоловік). Динаміка показника природнього збитку населення за роками: 2005 — 9,9; 2006 — 8,4; 2007 — 8,1 на 1000 человек.

Кількість дітей до 17 років — 32630 (16 % від загальної чисельності населення, 2008), пенсіонерів — 63187 (більше 30 % загальної чисельності, 2006).

Динаміка чисельності населення Краматорська
рік	населення, тис. мешк.		примітки
	власне місто	разом із селищами
1898	12
1912	12
1923	0,8
1926	12
1928	12,3
1939	94		перепис 17/I
1959	115		перепис 15/I
1970	150,5		перепис 15/I
1979	178	218	перепис 7/I
1989	198	227,2	перепис 12/I
1994	202,7		максимум
2001	181	216,2	перепис 5/XII
2006	173,3	207,4
2008	173,7	203,1

[ред.] Історія

Місто розвилося від селища при маленькій залізничній станції, побудованої в 1868 році, до сучасного досить великого міста обласного значення, промислового центру й транспортного вузла.

[ред.] Походження назви

Наприкінці 60-х років XIX століття на споруджуваній Курсько-Харківсько-Азовській залізниці біля річки Казенний Торець з'явилася залізнична станція Краматорська, поблизу якої виросло селище.

[ред.] Історична приналежність

Відповідно до археологічних відомостей, на території сучасного Краматорська і його найближчих пригородів люди селилися ще в далекій давнині. На північно-західній окраїні Краматорська знайдені каменоломні й майстерні по обробці кременя епохи неоліту, які продовжували існувати й у період ранньої міді. У пригородах Краматорська досліджене також курганне поховання металурга-ливаря епохи бронзи.

У другій половині XVII - початку XVIII століття почалося масове заселення території збіглими селянами із Придніпров'я й центральних губерній Росії.

У 1767 році на території сучасного міста, на по-по-жалуваних царським урядом графові Ф. Таранову 10 тисячах десятин землі, було засновано село Петрівка. Пізніше ці землі були продані дворянам Абазі, Іванову, Шабельському й Штейгерову. У результаті отут виникли нові поселення Абазовка, Іванівка,Шабельківка, Штейгеровка, які надалі ввійшли до складу міста Краматорськ.

[ред.] Політика

[ред.] Географія

[ред.] Населені пункти

• Олександрівка
• Біленьке
• Камишеваха
• Красноторка
• Малотаранівка
• Софіївка
• Шабельківка
• Ясна Поляна
• с.м.т.Ясногірка

[ред.] Транспорт

Міськелектротранспорт:

• трамвай (з 12 травня 1937 року) - 5 маршрутів (Фото із сайту Photo.tramvaj.ru),
• тролейбус (з 1971 року) - 4 маршрути (Фото із сайту Photo.tramvaj.ru).

[ред.] Економіка

Краматорськ вважається центром машинобудування Донбасу.

• Машинобудування, переважно важке для металургійної, вугільної, транспортної промисловості.
  • Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ);^[1]
  • Старокраматорський машинобудівний завод — випускає металургійне устаткування по замовленнях металургійних комбінатів, устаткування для залізниць — шляхові машини для ремонту й відновлення доріг, для очищення шляхів і стрілочних переводів;
  • Краматорський завод важкого верстатобудування;^[2]
  • Завод автогенного обладнання «ДОНМЕТ»;^[3]
  • Краматорський завод кондиціонерів і інші.
• Металургійна промисловість — виробництво стали в 2003 році — 204 тис. тонн.
  • Краматорський металургійний завод імені Куйбишева;
  • Энергомашспецсталь;
  • Краматорський завод металоконструкцій.
• Коксохімічна промисловість.
  • Краматорський коксохімічний завод.
• Промисловість будівельних матеріалів.
  • Краматорський цементно-шиферний завод («Гармата») — входить до складу концерну «Укрцемент», випускає різні марки цементу, шиферу, шлакоблоки, бордюри, асбокартон, шифер кольорового виконання, тротуарна плитка різного профілю.
  • Краматорський завод емалей.
• Легка промисловість.
  • Швейна фабрика.
• Харчова промисловість.

Підприємства, пристосовуючись до ринкових відносин, змінили форму власності, більшість стали акціонерними товариствами. Змінилася й номенклатура продукції, що випускає ними. У місті працюють науково-дослідний і проектно-технологічний інститут машинобудування. Більш половини загального числа зайнятих у народному господарстві трудиться в промисловості.

Обсяг промислового виробництва — 1 423 млн гривень (на 1 жителя — 6 740 грн.). Індекс промислової продукції — 95,8 % у 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин у 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 7,0 тис. тонн.

[ред.] Культура

[ред.] Соціальна сфера

10 медичних установ (690 лікарів, 1 930 медробітників), 33 школи (21 600 учнів, 1 550 педагогів), 34 дитсадка (4 200 дітей), 6 ПТУ (3 900 учнів), 3 музичні школи, 23 бібліотеки, 16 клубів і будинків культури.

[ред.] Освіта

• Вищі навчальні заклади:
  • Донбаська державна машинобудівна академія (ДДМА)^[4],
  • Донбаський інститут техніки й менеджменту (ДІТМ)^[5],
  • Краматорський економіко-гуманітарний інститут.
• Середні спеціальні навчальні заклади:
  • Машинобудівний коледж Донбаської державної машинобудівної академії^[6],
  • Технологічний технікум,
  • Технікум Донецького державного університету економіки й торгівлі.

[ред.] Культосвітні організації

• Палаци культури: ПКіТ НКМЗ, ПК імені Леніна, ПК «Будівельник», ПК «Цементник», Донецький обласний шаховий клуб імені А. В. Момота, Будинок юних техніків, Центр позашкільної роботи.
• Музеї: історичний, художній.
• Аероклуб імені Леоніда Бикова.

[ред.] Релігійні організації

• Православна церква:
  • Свято-Успенський храм;
  • Свято-Покровська церква;
  • Свято-Троїцька церква;
  • Храм Свят-Різдва Богородиці.

[ред.] Пам'ятки культури, архітектура

Машинобудівний коледж ДДМА (1937 р.)

ДКіТ НКМЗ (1950-1965 рр.)

[ред.] Персоналії

Народилися:

• композитор П. Гайдамака,
• художник-декоратор К. Невменко,
• кіноартист і кінорежисер Леонід Биков,
• наймолодший чемпіон світу з шахів Пономарьов Руслан Олегович.
• політик Олександр Ржавський

Жили й працювали: Й. Кобзон, поети М. Андрущенко, Микола Рибалко та інші.

[ред.] Посилання

1. ↑ Новокраматорський машинобудівний завод
2. ↑ Краматорський завод важкого верстатобудування
3. ↑ Завод автогенного обладнання "ДОНМЕТ"
4. ↑ Див. http://www.dgma.donetsk.ua
5. ↑ Див. http://www.ditm.com.ua/
6. ↑ Див. http://www.dgma.donetsk.ua/common/col/index.php

[ред.] Зовнішні посилання

• ООО "Агрофирма "Гермес" Лідер серед українських виробників органічних добрив та засобів захисту рослин. (Російська/Англійська/Французька).
• Вперед, Краматорск! Сайт міської Ради (Russian/Ukrainian)
• Виртуальный Краматорск Городской портал (Russian)

[ред.] Див. також

• Донецька область

п • о • р Донецька область
Райони	Амвросіївський · Артемівський · Великоновосілківський · Волноваський · Володарський · Добропільський · Костянтинівський · Красноармійський · Краснолиманський · Мар'їнський · Новоазовський · Олександрівський · Першотравневий · Слов'янський · Старобешівський · Тельманівський · Шахтарський · Ясинуватський
Міста обласного значення	Авдіївка · Артемівськ · Вугледар · Горлівка · Дебальцеве · Дзержинськ · Димитров · Добропілля · Докучаєвськ · Донецьк · Дружківка · Єнакієве · Жданівка · Кіровське · Костянтинівка · Краматорськ · Красний Лиман · Красноармійськ · Макіївка · Маріуполь · Новогродівка · Селидове · Слов'янськ · Сніжне · Торез · Харцизьк · Шахтарськ · Ясинувата