Газгольдер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Газгольдер

Газго́льдер (рос.газгольдер, англ. gasholder; нім. Gasbehälter m) — стаціонарне газосховищеметалічний резервуар для накопичення і зберігання газу.

За принципом роботи розрізнюють газгольдери змінного і постійного об'єму.

Циліндричний газгольдер

За формою — сферичні і циліндричні.

Газгольдери змінного об'єму поділяються на мокрі і сухі.

«Мокрі» — з водяним басейном і рухомим дзвоном, під яким збирається газ; «сухі» — з металевим поршнем або гнучкою мембраною. Працюють при тиску до 4 кПа, величина якого залишається практично незмінною в процесі наповнення або випорожнення газгольдерів. Мокрі газгольдери являють собою вертикальну конструкцію, виконану з двох-трьох рухомих ланок, верх. пересувної частини (дзвону) і стаціонарної нижньої (водяного басейну). Об'єм мокрих газгольдерів 100—30 000 м3, сухих — до 110 000 м3.

Газгольдери змінного об'єму в Україні практично не застосовуються; поширені в країнах Західної Європи і США. Газгольдери постійного об'єму працюють при тиску 4 кПа — 3 МПа, величина якого, на відміну від газгольдерів першого типу, змінюється в процесі їх наповнення і випорожнення. Виконуються сферичними і циліндричними (горизонтальними або вертикальними). Об'єм перших 300—4000 м3 (діаметр 9—20 м), других — 50-270 м3 (діаметр 3,2 м).

Газгольдери бувають низького типу і високого типу, де газ зберігається під тиском 0,7…3 МПа.

Газгольдер застосовують у хімічній, нафтовій і газовій промисловості.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]