Газопроводи між Данією та Німеччиною
Данський сектор Північного моря виявився не такий багатий на родовища вуглеводнів як у Великої Британії чи Норвегії. Проте певний час власного видобутку газу вистачало на покриття своїх потреб і навіть була можливість експортувати певну кількість цього палива. Тому у 1981 році на південь у сусідню Німеччину було споруджено газопровід, який отримав назву DEUDAN.
Через деякий час через очікування падіння видобутку данського газу вирішили забезпечити можливість перетоку по трубопроводу у зворотньому напряму — з Німеччини на північ. Особливо важливим це могло бути при настанні сильних зимових холодів, які призводять до різкого зростання попиту на блакитне паливо. Фізично можливість реверсу реалізували у жовтні 2010-го, а у грудні того ж року пройшли перші такі поставки.[1]
У 2013 зв'язок ГТС двох країн посилили за допомогою спорудження другого інтерконектора «Baltic – Denmark», який пройшов від прикордонного Ellund до Egtved. Довжина трубопроводу 94 км, максимальна потужність — 5,5 млрд м³ на рік. Окрім покриття пікових навантажень у Данії, він повинен гарантувати ресурс для поставок далі у Швецію, яка до того орієнтувалась на споживання власне данського газу.[2]
Необхідність нового напрямку перетоку підтвердила найближча динаміка поставок. Якщо у 2011 році експорт данського газу в Німеччину склав 1,1 млрд м³,[3] то у 2013 році баланс поставок між цією країною та Данією вперше склався не на користь останньої з сальдо 0,9 млрд м³.[4] Одним із постачальників газу до Данії став російський «Газпром», за даними якого обсяг продаж на цьому ринку у 2014 році становив 0,4 млрд м³.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.icis.com/resources/news/2011/01/14/9426261/dong-energy-pulls-out-of-german-gas-network/. www.icis.com. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 грудня 2016.
- ↑ Gas-interconnections-and-reverse-flow-baltic-denmark (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2016.
- ↑ Emergency response systems of individual IEA countries (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2016.
- ↑ Gas supply situation in 2013-2014. www.energinet.dk. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 грудня 2016.
- ↑ Газпром в вопросах и ответах: «Газпром» на внешних рынках. www.gazpromquestions.ru. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 грудня 2016.
{{cite web}}
:|first=
з пропущеним|last=
(довідка)