Газопроводи між Данією та Німеччиною

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Данський сектор Північного моря виявився не такий багатий на родовища вуглеводнів як у Великої Британії чи Норвегії. Проте певний час власного видобутку газу вистачало на покриття своїх потреб і навіть була можливість експортувати певну кількість цього палива. Тому у 1981 році на південь у сусідню Німеччину було споруджено газопровід, який отримав назву DEUDAN.

Через деякий час через очікування падіння видобутку данського газу вирішили забезпечити можливість перетоку по трубопроводу у зворотньому напряму — з Німеччини на північ. Особливо важливим це могло бути при настанні сильних зимових холодів, які призводять до різкого зростання попиту на блакитне паливо. Фізично можливість реверсу реалізували у жовтні 2010-го, а у грудні того ж року пройшли перші такі поставки.[1]

У 2013 зв'язок ГТС двох країн посилили за допомогою спорудження другого інтерконектора «Baltic – Denmark», який пройшов від прикордонного Ellund до Egtved. Довжина трубопроводу 94 км, максимальна потужність — 5,5 млрд м³ на рік. Окрім покриття пікових навантажень у Данії, він повинен гарантувати ресурс для поставок далі у Швецію, яка до того орієнтувалась на споживання власне данського газу.[2]

Необхідність нового напрямку перетоку підтвердила найближча динаміка поставок. Якщо у 2011 році експорт данського газу в Німеччину склав 1,1 млрд м³,[3] то у 2013 році баланс поставок між цією країною та Данією вперше склався не на користь останньої з сальдо 0,9 млрд м³.[4] Одним із постачальників газу до Данії став російський «Газпром», за даними якого обсяг продаж на цьому ринку у 2014 році становив 0,4 млрд м³.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.icis.com/resources/news/2011/01/14/9426261/dong-energy-pulls-out-of-german-gas-network/. www.icis.com. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 грудня 2016.
  2. Gas-interconnections-and-reverse-flow-baltic-denmark (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2016.
  3. Emergency response systems of individual IEA countries (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2016.
  4. Gas supply situation in 2013-2014. www.energinet.dk. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 грудня 2016.
  5. Газпром в вопросах и ответах: «Газпром» на внешних рынках. www.gazpromquestions.ru. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 грудня 2016. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)