Гаїчка середземноморська
| Гаїчка середземноморська | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Poecile lugubris Temminck, 1820 | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Parus lugubris | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Гаїчка середземноморська[2] (Poecile lugubris) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae).
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений у Південно-Східній Європі, Малій Азії, на Близькому Сході та в Ірані. Мешкають на сухих відкритих ділянках із чагарниковою рослинністю та нечисленними розрізненими деревами та кущами, часто поблизу води, в оливкових гаях, виноградниках, лісах та на кам'янистих ділянках з чагарниками.
Опис[ред. | ред. код]
Зовні схожа на гаїчку-пухляка, тільки більша і з боків темніша. Довжина тіла становить від 13 до 14 см, вага — від 15 до 20 г. Дзьоб відносно сильний. На тімені та потилиці самця оперення коричнево-чорного кольору, оперення самиці коричневого кольору. Решта оперення верхньої частини тіла бурого забарвлення, обличчя та бічні сторони шиї білясті, нижня частина тіла біляста з сірувато-коричневими бічними сторонами та великою чорною плямою на горлі.
Підвиди[ред. | ред. код]
- Poecile lugubris anatoliae, (Hartert, 1905), Мала Азія на південь до Ізраїлю;
- P. l. dubius, (Hellmayr, 1901), гори Загрос в Ірані;
- P. l. kirmanensis, (Koelz, 1950), в горах провінції Керман на півдні Ірану;
- P. l. lugens, (Brehm, 1855), південь Греції;
- P. l. lugubris, (Temminck, 1820), Балкани та північна Греція.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2017). Poecile lugubris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 15 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
