Гаїчка сіроголова
| Гаїчка сіроголова | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Poecile cinctus (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Parus cinctus Poecile cincta | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Гаїчка сіроголова[2] (Poecile cinctus) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae).
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений в субарктичному поясі в Скандинавії, на півночі Росії, на Алясці та у північно-західній Канаді. Населяє переважно хвойні ліси, а також заплавні та змішані ліси до північної межі лісової зони.
Опис[ред. | ред. код]
Це синиця середнього розміру, кремезна, завдовжки 13,5-14 см і вагою 11-14,3 г. Верх голови сіро-бурий, спина трохи світліша, сіро-коричнева. Щоки білі. Дзьоб чорний.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Гніздиться з середини травня до червня в дуплах, видовбаних у м'якій деревині. Вони сидять на яйцях близько 14 днів. Молоді птахи зазвичай залишають гнізда в першій половині червня. Влітку полює на комах і павуків, восени і взимку в основному вибирає насіння хвойних дерев.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:
- P. c. lapponicus (Lundahl, 1848) — Скандинавія, північ європейської Росії;
- P. c. cinctus (Boddaert, 1783) — північний схід європейської Росії через Сибір до Камчатки та північ центральної Монголії;
- P. c. sayanus Sushkin, 1904 — південний Сибір і північно-західна Монголія;
- P. c. lathami (Stephens, 1817) — північна та західна Аляска та північний захід Канади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Poecile cinctus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
