Гейгельський заповідник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Найбільше озеро Азербайджану Гей-гель, що знаходиться на території заповідника.

Гей-гельський державний заповідник був створений у 1925 році як перший в Азербайджані заповідник. Статус охоронної території був ліквідований не один раз, востаннє його повернули у 1965 році. Основну частину заповідника, загальною площею 6,739 гектарів складає покрита лісами територія. Тваринний світ заповідника складається із різноманітних представників. Заповідник складається із 2-х територій: головного Гей-гельського заповідника та його частини, котра спочатку була допоміжною, а потім була сформована у окремий заповідник «Ельдарська сосна». Відстань між ними складає 80-85 км.[1]

Мета створення[ред. | ред. код]

Основною причиною створення заповідника — збереження природних комплексів на субальпійських поясах північних схилів Малого Кавказу. Основними охоронними об'єктами є природні комплекси гір, ліси, субальпійські зони в регіоні Малого Кавказу, та також озера Гейгель, Залигель, Маралгель.[2]

Розміщення[ред. | ред. код]

Гей-гельський заповідник розміщений в Гейгельському районі (північно-східна частина Малого Кавказького хребта). Найвищою точкою є гора Кяпяз.

Озера[ред. | ред. код]

Гейгель є найбільшим озером в Азербайджані. Вода озера прісна та блакитна. Гей-гель азербайджанською означає «блакитне озеро». На території Гейгельського заповідника знаходяться 8 озер. Найбільші — Гейгель, Залігель, Маралгель, Гарагель. Всі ці озера оточені горами. Популяція форелі сформувалася в Гейгелі та інших озерах цього регіону після своєї появи близько в Х-ХІІ століттях.[2]

Флора[ред. | ред. код]

Ліса заповідника в основному складають дуб, вільха, біла акація.

Вік дерев у дубових лісах досягає 90 років, в тополиних лісах — 60 років. У заповіднику також наявні вологі тополині ліси з ліанами та в'язо-тополині ліси з чарагниковим підліссям. Ліано-тополині ліси характеризуються високою продуктивністю: в них знаходяться гігантські дерева висотою до 40 метрів та діаметром стовбуру до 2,5 метрів. Флора заповідника складається із 420 видів рослин, включаючи 77 видів дерев та чагарників.

Деякі роди та види[ред. | ред. код]

  • Acer — Клен
  • Aconitum — Аконіт
  • Alchemilla — Манжетка
  • Astragalus — Астрагал
  • Dianthus — Гвоздика
  • Geranium — Герань
  • Quercus petraea subsp. iberica (Steven ex M.Bieb.) Krassiln. — різновид гірського дуба (Quercus petraea) [syn. Quercus iberica]
  • Acer heldreichii subsp. trautvetteri (Medw.) A.E.Murray — Клен Траутфеттера, різновид клену Хельдрейха

Фауна[ред. | ред. код]

Серед хижаків у заповіднику проживають:

Тваринний світ представлений також:

  • Земноводними — 6 видами
  • Плазунами — 10 видами
  • Птахами — 70 видами.

З копитних тварин можна побачити дикого кабана та благородного оленя.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Гей-гельський заповідник [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ а б Природні заповідники [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)


Азербайджан Це незавершена стаття з географії Азербайджану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гейгельський_заповідник&oldid=36118707