Герміна Ройсс цу Грайц
| Герміна Ройсс цу Грайц | |
|---|---|
| нім. Hermine Prinzessin Reuß zu Greiz | |
 | |
| Народилася |
17 грудня 1887[1][2][…] Грайц, Тюрингія[1] |
| Померла |
7 серпня 1947[1][2][…] (59 років) Франкфурт-на-Одері, Радянська зона окупації Німеччини[1] |
| Поховання | Античний храм (Сансусі) |
| Країна |
 Principality of Reuss-Greizd.svg){kind=small} Пруссія |
| Діяльність | політична діячка |
| Знання мов | німецька[5] |
| Титул | принцеса |
| Рід | Reuss of Greizd, Schönaich familyd і Гогенцоллерни |
| Батько | Heinrich XXII, Prince Reuss of Greizd |
| Мати | Іда цу Шаумбург-Ліппе |
| Брати, сестри | Heinrich XXIV, Prince Reuss of Greizd, Кароліна Ройсс цу Ґряйц, Princess Emma Reuss of Greizd, Princess Marie Reuss of Greizd і Іда Ройсс цу Гряйц |
| У шлюбі з | Вільгельм II Гогенцоллерн і Prince Johann Georg of Schönaich-Carolathd |
| Діти | Ганс Георг фон Шенайх-Каролат, Prince Georg Wilhelm of Schönaich-Carolathd, Princess Hermine Caroline of Schönaich-Carolathd, Prince Ferdinand Johann of Schönaich-Carolathd і Генрієтта фон Шенайх-Каролат |
Принцеса Герміна Ройсс цу Грайц (нім. Hermine Prinzessin Reuß zu Greiz), також відома як принцеса Герміна Ройсс старшої лінії (нім. Hermine Prinzessin Reuß ältere Linie; 17 грудня 1887, Грайц — 7 серпня 1947, Франкфурт-на-Одері) — німецька принцеса та мемуаристка. Дружина колишнього німецького імператора Вільгельма II.
Біографія[ред. | ред. код]
Дочка князя Генріха XXII, правителя князівства Ройсс старшої лінії, і принцеси Іди цу Шаумбург-Ліппе.
Перший шлюб[ред. | ред. код]
7 січня 1907 року вступила в шлюб з сілезьким князем Йоганном Георгом фон Шенайх-Каролатом (11 вересня 1873 — 7 квітня 1920). У шлюбі народила п'ятеро дітей:
- Принц Ганс Георг Генріх Людвіг Фрідріх Герман Фердинанд (3 листопада 1907 — 9 серпня 1943), одружився з Сибілою, баронесою фон Цедліц унд Лайпе, загинув у бою на Східному фронті під час Другої світової війни.
- Принц Георг Вільгельм (16 березня 1909 — 1 листопада 1927)
- Принцеса Кароліна Герміна Ванда Іда Луїза Феодора Вікторія Августа (9 травня 1910 — 30 травня 1959), одружилася з Гуго Гербертом Гартунгом.
- Принц Фердинанд Йоганн Георг Герман Генріх Людвіг Вільгельм Фрідріх Август (5 квітня 1913 — 17 жовтня 1973), одружився з Розою Раух, баронесою фон Зекендорфф.
- Принцеса Генрієтта Герміна Ванда Іда Луїза (25 листопада 1918 — 16 березня 1972), одружилася з принцом Карлом Францом Прусським.
Шлюб з імператором[ред. | ред. код]
У 1922 року син принцеси Герміни надіслав вітальну листівку до дня народження колишнього імператора, який потім запропонував йрму і Герміні приїхати до нього в Доорн. Вільгельм вважав Герміну дуже привабливою і дуже любив її товариство. Обоє вони недавно овдовіли: Герміна втратила чоловіка, який помер від туберкульозу, трохи більше півтора року тому, а Вільгельм свою дружину Августу-Вікторію — всього 9 місяців тому.
На початку 1922 року Вільгельм вирішив одружитися з Герміною. Попри заперечення монархічних прихильників Вільгельма та їхніх дітей, 63-річний Вільгельм і 34-річна Герміна одружилися 5 листопада 1922 року в Дорні. Це був щасливий шлюб, Герміна залишалася постійною супутницею життя імператора до його смерті в 1941 році. Дітей у них не було.
Подальше життя[ред. | ред. код]
Після смерті Вільгельма II в 1941 році Герміна повернулася до Німеччини. Вона проживала в маєтку свого першого чоловіка в Сілезії до 1945 року. Після Другої світової війни Герміна потрапила під домашній арешт у Франкфурті-на-Одері в радянській зоні окупації Німеччини. Герміна померла у 59 років в таборі для інтернованих в східнонімецькій землі Бранденбург в серпні 1947 року і була похована в античному храмі в Потсдамі.
Література[ред. | ред. код]
-
Принцеса Герміна (ліворуч) із сестрами (1903). -
Принцеса Герміна (праворуч) з сестрами Еммою і Кароліною (1905). -
Герміна з чоловіком і дочкою Генрієттою (Доорн; 1931). -
Герміна і Вільгельм у своєму домі (Доорн; 1933).
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Hermine Prinzessin von Preußen: „Der Kaiser und ich“. Mein Leben mit Kaiser Wilhelm II. im Exil. Herausgegeben, aus dem Niederländ. übersetzt und kommentiert von Jens-Uwe Brinkmann. MatrixMedia-Verlag, Göttingen 2008, ISBN 978-3-932313-26-4.
Література[ред. | ред. код]
- Friedrich Wilhelm Prinz von Preußen: Das Haus Hohenzollern 1918–1945. Langen Müller, München u. a. 1985, ISBN 3-7844-2077-X.
- Friedhild den Toom, Sven Michael Klein: Hermine. Die zweite Gemahlin von Wilhelm II. (= Verein für Greizer Geschichte e.V. Vereinsmitteilungen 15, ZDB-ID 2088917-3). Verein für Greizer Geschichte e.V. u. a., Greiz 2007.
- Louis Ferdinand Freiherr von Massenbach: Die Hohenzollern einst und jetzt. Die königliche Linie in Brandenburg-Preußen. Die fürstliche Linie in Hohenzollern. 21. überarbeitete Auflage. Verlag Tradition und Leben, Bonn 2009, ISBN 978-3-9800373-0-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Газетні статті про принцесу Герміну. [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #130256048 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б FemBio database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Czech National Authority Database
|
