Голіков Олександр Владиславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Голіков
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Владиславович Голіков
Народження 13 листопада 1991(1991-11-13) (32 роки)
  Донецьк, Україна
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна ЛНЗ
Номер 33
Юнацькі клуби
2004—2008 Україна «Шахтар» Д
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008—2012 Україна «Шахтар» (Донецьк) 0 (0)
2008—2010   Україна «Шахтар-3» 33 (1)
2011   Україна «Зоря» (Луганськ) 0 (0)
2012 Україна «Олімпік» (Донецьк) 11 (0)
2014 Україна «Макіїввугілля» 20 (0)
2015 Україна «Енергія» НК 9 (0)
2015—2016 Україна «Суми» 19 (1)
2016 Україна «Арсенал» (Київ) 15 (0)
2017 Україна «Полтава» 43 (1)
2018 Україна «Львів» 6 (0)
2019 Україна «Чорноморець» (Одеса) 24 (0)
2020—2021 Україна «Оболонь-Бровар» 26 (0)
2021— Україна ЛНЗ 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2009 Україна Україна (U-18) 2 (0)
2009 Україна Україна (U-19) 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олекса́ндр Владисла́вович Го́ліков (нар. 13 листопада 1991, Донецьк, Україна) — український футболіст, захисник. Відомий насамперед завдяки виступам у складі футбольних клубів «Суми», київського «Арсенал», «Полтава» та юнацькій збірній України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Голіков народився в Донецьку, де й почав робити перші кроки у великий футбол. З 2004 по 2008 рік захищав кольори місцевого «Шахтаря» у змаганнях ДЮФЛУ. З 2008 року виступав за третю команду «гірників», що грала у другій лізі чемпіонату України, та «молодіжку» донеччан. Залучався до лав юнацьких збірних України різних віків. 2011 рік провів у оренді в луганській «Зорі», однак за першу команду жодного матчу так і не зіграв, задовольнившись виступами за резервний склад.

Влітку 2012 року перейшов до донецького «Олімпіка»[1], де провів першу половину сезону.

Після більш ніж річної перерви у виступах, навесні 2014 року приєднався до складу «Макіїввугілля». Захищав кольори цього клубу до жовтня, після чого пристав на пропозицію новокаховської «Енергії».

Влітку 2015 року уклав угоду з футбольним клубом «Суми», що виступав у першій лізі чемпіонату України, і, незважаючи на більш високий рівень суперників, був одним з основних захисників команди.

У липні 2016 року на правах вільного агента перейшов до лав київського «Арсенала»[2], де провів пів року, а на початку 2017 року став гравцем іншого клубу Першої ліги «Полтава». У її складі Голіков був основним протягом наступних півтора років і у сезоні 2017/18 допоміг команді вперше в історії вийти до Прем'єр-ліги.

Втім напередодні старту у найвищому дивізіоні «Полтава» несподівано знялась з чемпіонату і Голіков перейшов до іншого новачка вищого дивізіону «Львова»[3].

8 лютого 2019 року ФК «Чорноморець» (Одеса) офіційно оголосив, що Олександр Голіков став новачком команди[4]. 26 листопада 2019 року покинув одеський клуб[5].

4 лютого 2020 року перейшов у «Оболонь-Бровар»[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Донецкий «Олимпик» подписал контракт с воспитанником «Шахтёра» Голиковым (рос.) . «Чемпионат.com». Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 липня 2016.
  2. Арсенал-Київ посилив склад Есеолою і Гетьманом. «Ua-Football.com». Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  3. Аугусто та Олександр Голіков – гравці ФК «Львів» (Ukrainian) . 15 липня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  4. «Чорноморець» підписав захисника і хавбека. UA-Футбол. 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
  5. «Чорноморець» попрощався з чотирма досвідченими гравцями. UA-Футбол. 26 листопада 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  6. Олександр Голіков підписав контракт з «Оболонь-Бровар»

Посилання[ред. | ред. код]